авторефераты диссертаций БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА РОССИИ

КОНФЕРЕНЦИИ, КНИГИ, ПОСОБИЯ, НАУЧНЫЕ ИЗДАНИЯ

<< ГЛАВНАЯ
АГРОИНЖЕНЕРИЯ
АСТРОНОМИЯ
БЕЗОПАСНОСТЬ
БИОЛОГИЯ
ЗЕМЛЯ
ИНФОРМАТИКА
ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ
ИСТОРИЯ
КУЛЬТУРОЛОГИЯ
МАШИНОСТРОЕНИЕ
МЕДИЦИНА
МЕТАЛЛУРГИЯ
МЕХАНИКА
ПЕДАГОГИКА
ПОЛИТИКА
ПРИБОРОСТРОЕНИЕ
ПРОДОВОЛЬСТВИЕ
ПСИХОЛОГИЯ
РАДИОТЕХНИКА
СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО
СОЦИОЛОГИЯ
СТРОИТЕЛЬСТВО
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
ТРАНСПОРТ
ФАРМАЦЕВТИКА
ФИЗИКА
ФИЗИОЛОГИЯ
ФИЛОЛОГИЯ
ФИЛОСОФИЯ
ХИМИЯ
ЭКОНОМИКА
ЭЛЕКТРОТЕХНИКА
ЭНЕРГЕТИКА
ЮРИСПРУДЕНЦИЯ
ЯЗЫКОЗНАНИЕ
РАЗНОЕ
КОНТАКТЫ


Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 7 |
-- [ Страница 1 ] --

МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ

УКРАИНЫ

ДОНЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ

МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ

ИМ. М. ГОРЬКОГО

ВОПРОСЫ

ЗДРАВООХРАНЕНИЯ

ДОНБАССА

Сборник научно-педагогических статей

Выпуск 27

Донецк-2013

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год

УДК 614.2

Вопросы здравоохранения Донбасса. Сборник науч-

но-педагогических статей. Выпуск 27.- Донецк.-

2013.- 220 с.

Главный редактор:

д.мед.н., профессор Г.А. Слабкий Редакционная коллегия:

профессор В.И. Агарков, профессор С.В. Грищенко, профессор Е.Т. Доро хова, профессор А.Б. Ермаченко, профессор, В.М. Лобас, к.мед.н. Л.А.

Мальцева, доцент Т.М. Мельник, Д.Б. Резников, профессор Серняк Ю.П., профессор Е.А. Статинова, профессор С.К. Суржанский, профессор С.В.

Титиевский,професор И.В. Чижевський, профессор А.В. Чурилов, профес сор М.М. Шутов Ответственный секретарь:

к.мед.н., доцент Г.К. Северин В сборнике помещены статьи сотрудников Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького, других вузов Украины, ра ботников системы здравоохранения Донбасса, отражающие актуальные проблемы здравоохранения на современном этапе и рассматривающие вопросы реформирования системы медицинского образования в условиях перестройки высшей школы на пути к евроинтеграции.

© Коллектив авторов, © ДонНМУ им. М. Горького, Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ УДК 502.1:614.21] – 053. М.П. Гребняк, В.І. Агарков, І.В. Коктишев, В.В. Ніколаєнко, В.О. Сімакопуло ЕКОЛОГО-ДИДАКТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ЗДОРОВ’Я ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Міськрайонне управління ГУ Держсанепідслужби, м. Донецьк Резюме: обґрунтована необхідність активізації освітнього процесу в медичному вузі, орієнтованої на зменшення несприятливого впливу зовнішньосередовищних факторів. Рішення таких завдань потребує гігієнічної компетенції від лікарів клінічного профілю.

Ключові слова: навчальний процес, управління здоров’ям, екологія Актуальність. Довкілля є головним фактором, який формує здо ров’я населення і впливає на розвиток нозологічної патології. На сього дні склалася критична ситуації у сфері охорони здоров’я. Аналіз реалій сьогодення свідчить, що причиною кризових явищ, безумовно, є неза довільна екологічна ситуація. Так, у п’яти адміністративно територіальних одиницях держави більше 70 % населення мешкає у несприятливих екологічних умовах. Середньорічні рівні забруднення усіх компонентів довкілля (атмосферне повітря, питна вода, грунт, про довольча сировина) перевищують регламентовані гігієнічні нормативи.

Лише у п’яти регіонах відхилення екологічних чинників від регламен тованих величин складає 4,2-6,3 %.

Мета роботи. Обґрунтування еколого-дидактичних детермінант управління формуванням здоров’я дитячого населення.

Матеріал і методи. Вивчені нормативно-дидактичні матеріали:

«Освітньо-кваліфікаційні характеристики» (7.11.0104 «Педіатрія», 7.110105 «Медико-профілактична справа»), «Освітньо-професійні про грами підготовки» і навчальні плани. В роботі використані наступні ме тоди: системного підходу, аналітичний і концептуального моделювання.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год Результати та їхнє обговорення. Виходячи з прийнятої в державі дефініції охорони здоров'я, мета діяльності педіатрів та лікарів загаль ної практики полягає у формуванні здоров'я, а для дітей і молоді також в забезпеченні нормального зростання і розвитку. Тому базовий навча льний план повинен бути орієнтований на вертикальну і горизонтальну інтеграцію медико-біологічних, педіатричних, гігієнічних і внутріш ньомедичних дисциплін Формування професійної компетентності з «Екопедіатрії» має на увазі диференційоване оволодіння студентами способів досягнення ме ти. Основними превентивними видами практичної діяльності лікаря первинної ланки медичної допомоги (дільничний педіатр, лікар ДНЗ і школи, сімейний лікар, підлітковий лікар, дільничний терапевт) є: оцін ка стану здоров'я дітей, підлітків;

аналіз залежності здоров'я населення від дії чинників навколишнього середовища;

організація і проведення медичних оглядів;

здійснення лікарсько-професійної консультації під літків;

видача обґрунтованих рекомендацій з первинної профілактики неінфекційних захворювань з урахуванням чинників зовнішнього сере довища, характеру і умов діяльності;

диспансеризація осіб, на яких ді ють несприятливі чинники навколишнього і навчально-виробничого середовища;

проведення заходів щодо попередження харчових отруєнь, гострих кишкових інфекцій і хвороб аліментарного характеру;

медич ний контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог у навчально виховних установах;

обґрунтування рекомендацій з режиму дня і хара ктеру діяльності в різних типах установ для дітей, підлітків і молоді;

організація лікувально-оздоровчої і протиепідемічної роботи в різних типах оздоровчих установ;

пропаганда здорового способу життя і орга нізація заходів щодо боротьби з шкідливими звичками.

Всі профілактичні види діяльності з «Екопедіатрії» диференцію ються на 4 групи, що мають схожий характер превентивної спрямова ності. Основна задача лікарських оглядів полягає у виявленні наявно сті в організмі патологічного процесу внаслідок впливу екологічних і природно-кліматичних факторів. Передумовою підвищення ефектив ності медоглядів є оволодіння студентами скринінг-програмою огля дів, що дозволяє виявити групу осіб, потребуючих першочергового обстеження. Особливе значення має проспективний скринінг, тобто виявлення серед населення стертих або недіагностованих форм пато логічних станів, а також встановлення екологічних чинників ризику, які сприяють виникненню хронічних захворювань. Задача оцінки здо Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год ров'я полягає в кваліметрії всіх його станів від норми до інвалідності.

З позицій профілактичної медицини особливо актуальною є донозоло гічна діагностика, оскільки вона більш ефективна з погляду віднов лення порушеного здоров'я.

Фактори ризику довкілля в залежності від їх походження диферен ціюються на хімічні, фізичні, біологічні та архітектурно-планувальні.

Багатокомпонентність, багатофакторність та різноспрямованість вказа них чинників здійснює на організм дитини комплексну, комбіновану та сполучену дію. Комплексна дія характеризується надходженням одного ксенобіотика із різних середовищ (повітря, питна вода, грунт). При комбінованій дії хімічні речовини надходять в організм одним шляхом.

Для сполученої дії специфічний однозначний вплив декількох несприя тливих чинників різної природи.

Виявлення чинників ризику базується на двох підходах: порівняльній оцінці середовищних чинників з регламентованими гігієнічними вимо гами (ГДК, ГДР, ОБРВ, СанПіН) і аналізу захворюваності. Оцінка ризику припускає визначення впливу чинників навколишнього середовища на формування здоров'я, аналіз і кількісну характеристику ушкоджувальної дії. Алгоритм виявлення чинників ризику полягає в якісній і кількісній характеристиці умов на об'єктах і (або) шкідливих речовин, що забруд нюють повітря, ґрунт, воду, рослини, а також вивченні показників здоро в'я населення, особливо найчутливіших груп (дітей або осіб з хронічними захворюваннями), у взаємозв'язку з середовищними навантаженнями на організм. При виявленні екологічно обумовлених захворювань слід мати на увазі обидва шляхи несприятливої дії на дітей – пряме і опосередкова не через організм матері в гестаційний період. При цьому слід зазначити особливо несприятливу дію радіоактивного забруднення. Так, пошире ність окремих нозологічних форм захворювань у дітей ліквідаторів Чор нобильської аварії в 1995-1996 рр. зросла в 3,6-9,7 раз.

У екологічно зміненому середовищі можуть виникати наступні ста ни: хронічні хвороби, наслідки і патологічні стани, хронічні ксеногенні інтоксикації, синдроми екологічної дезадаптації, синдроми екзогенної сенсибілізації, синдроми низькодозової хімічної або радіаційної гіпер чутливості.

Розробка профілактичних заходів базується на обов'язковому враху ванні віку, статі і інших індивідуальних чинників ризику. Ступінь акти вності, спектр і спрямованість цих заходів витікає з рівня здоров'я. Зок рема, за відсутності патологічного процесу здійснюється первинна Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год профілактика, при донозологічних станах або хворобі у стадії компен сації – вторинна профілактика, при хронічних захворюваннях у стадії субкомпенсації – третинна профілактика. Особливістю проведення профілактичної роботи клініцистів є зміна у хворого звичного відно шення до свого здоров'я, а також орієнтація їх на усунення з модусу життя несприятливих чинників і шкідливих звичок.

Обов'язковим елементом діяльності лікувально-профілактичних уста нов є медичний контроль, тобто систематичне спостереження і перевірка виконання вимог з охорони здоров'я, а також проведення заходів з профі лактики захворювань. Все різноманіття питань, пов'язаних з практичною діяльністю клініциста в рамках превентивної медицини можна звести до здійснення медичного контролю за процесами зростання і розвитку, за установами та групами підвищеного ризику. Пріоритетність медичного контролю за дитячим і підлітковим населенням пов'язана з тим, що їх організм, у зв'язку з процесами зростання і розвитку, найбільш чутливий до дії різних чинників. Важливість здійснення систематичного медичного контролю за дитячими і підлітковими установами пов'язана як з віковими закономірностями зростання і розвитку, так і із специфікою діяльності цих закладів, що зрештою визначають негативні тенденції в стані здоро в'я. Необхідність постійного контролю за станом декретованих континге нтів і дотриманням гігієнічних вимог обумовлена їх високою санітарно епідемічною значущістю. Групи підвищеного ризику складають дві кате горії осіб: з відхиленнями в стані здоров'я і з несприятливим навколиш нім середовищем. Тому оцінка клініцистом цих чинників і подальші профілактичні заходи є основними шляхами, сприяючими зміні проті кання захворювання в кращу сторону.

Екологічні умови справляють істотний вплив на формування здоро в'я. Несприятливий вплив різних техногенних забруднень зумовлює збільшення смертності, захворюваності, різноманітних донозологічних станів, погіршення фізичного розвитку. У Міжнародний регістр внесе но близько 1000 високотоксичних речовин і більше 70000 потенційно токсичних. Тому на перше місце висувається проблема профілактики екзогенних порушень здоров'я. Особливу значущість вона набуває для дитячого населення, внаслідок особливої чутливості їх організму до екотоксикантів. У зв'язку з цим розвивається нова медична наука – еко логічна педіатрія. Період раннього онтогенезу є особливо чутливим до дії хімічних речовин.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год Загальна захворюваність у всіх вікових групах в мегаполісах остан німи роками підвищувалася: з 5346,3 – 8623,5 вип./10000 у 1994 р. до 9818,5 – 12264,5 вип./10000 у 2008 р. Зростання захворюваності в дина міці спостережень вказує на зростаючу інтенсивність патогенетичних механізмів в погіршенні здоров'я популяції, внаслідок екологічного не благополуччя. Несприятлива дія атмосферних забруднень більшою мі рою позначається на дітях першого року життя. Свідоцтвом чого є вищі рівні загальної захворюваності – 12549,7–17951,4 вип./10000 (р0,05).

Атрибутивний ризик (максимально можливе збільшення показника за хворюваності в популяції при техногенному забрудненні) найвищим був у дітей першого року життя (3600,4 вип./10000).

Отже, техногенне забруднення навколишнього середовища в першу чергу зумовлює рівень вказаних захворювань, тобто вони відносяться до екозалежних патологічних станів. За численними даними високі рівні атмосферних забруднень призводять до зниження неспецифічної опірності організму дітей, збільшення (у 2-2,5 рази і вище) тривалості респіраторних захворювань, підвищенню уразливості і до розвитку ін фекційних і інших захворювань. Із збільшенням сумарної забрудненості атмосферного повітря підвищується загальна захворюваність дітей, за хворюваність органів дихання, нервової системи, шкіри і підшкірної клітковини. Високі концентрації хлорованих і ароматичних вуглеводнів сприяють розвитку хвороб печінки і жовчних шляхів. Найбільш ран ньою ознакою проявів токсичної дії є ферментна дезорієнтація і зміна проникності мембран внутрішньоклітинних органів (печінки, нирок, альвеолярних макрофагів легенів, гонад).

Першою мішенню при атмосферних забрудненнях є слизові верхніх дихальних шляхів. Забруднення атмосферного повітря з'єднаннями по дразнюючої дії зумовлює поширеність хвороб органів дихання і поєд наної патології. У дітей дошкільного віку, що більш 2-х разів хворіють протягом року, значно більші коефіцієнт диференціації епітеліальних кліток слизових рота і носа, кількість видів мікрофлори та лейкоцитів із слизистої щоки. При забрудненні навколишнього середовища встанов лене зниження очищаючої здатності епітелію верхніх дихальних шля хів, цитоморфологічні зміни епітелію лейкоцитів, макрофагів, індексу альтерації і функціональна недостатність мукоциліарного кліренсу. В регіонах з високим сумарним забрудненням повітряного середовища встановлено достовірне підвищення кількості дітей, які часто хворіють.

Частота ГРВІ має сильний прямий зв'язок з вмістом в ґрунті Рв, Cd, Zn.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год При одночасній дії важких металів і техногенних радіонуклідів індекси відносного і абсолютного ризику хронічного тонзиліту, карієсу зубів, анемій і еутиреоїдного зобу щитовидної залози відповідно вище в 4- разів і на 16-32 %. При цьому частота ГРВІ зростає за наявності хроніч них осередків інфекції і клінічних симптомів алергії. До екологічно обумовлених також відносять бронхіальну астму і рецидивуючий брон хіт. Зокрема, частота обструктивного бронхіту зумовлена зниженням активності чинників місцевого захисту.

Хвороби органів дихання детерміновані атмосферним пилом, діокси дами сірки і азоту, сірководнем і формальдегідом. Різні типи реагування на екологічно неблагополучні умови пов'язані з системою імунного за хисту – фенотипічні характеристики. В 33,3 % випадків провідна роль належить екзогенним чинникам, в 23,8 % – ендогенним, в 42,9 % – їх вплив виражений у однаковій мірі. Навіть епізодичне перевищення ГДК в атмосферному повітрі пилу і оксиду вуглецю сприяє алергізації, виникненню обструктивних бронхітів і ларингіту.

З'єднання сірки, що поступають в навколишнє середовище від авто транспорту, джерел опалювання і специфічного виробництва, істотним чином позначаються на захворюваності населення. При її дії пригнічу ється імунобіологічна резистентність організму. При цьому первин ною мішенню для неї є біоплівка верхніх дихальних шляхів, що форму ється, в основному, за рахунок нормальної мікрофлори. В результаті їх дії знижується стійкість колонізації нормальної мікрофлори верхніх дихальних шляхів, а також підвищується обсіменіння умовно патогенною мікрофлорою. Напруження системи місцевого антимікроб ного захисту у 31 % дошкільників вказує на зниження рівня активності лізоциму, пероксидази, кислої РНК-ази і SigA. При дії сірководню ре єструються наступні хвороби: хронічний отит, фарингіт, назофарингіт, бронхіт, пневмонія, синусит, хвороби мигдалин і аденоїд.

У екологічно несприятливих регіонах латентні форми дефіциту за ліза у дітей дошкільного віку зустрічаються частіше в 5-6 разів, гіпо хромія – в 2-2,5 рази. При цьому вірогідність розвитку дефіциту заліза особливо зростає в періоди інтенсивного зростання і розвитку. Численні дослідження свідчать про підвищення частоти гострих респіраторних інфекцій: у 2,5 рази у дітей з сидеропенією і в 4-5 разів – з латентними формами дефіциту заліза;

які, у свою чергу, також залежать від рівня екологічного напруження.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год Підвищення рівня патології крові при дії антропогенних чинників зумовлено подоланням екотоксикантами природних захисних бар'єрів в місцях їх надходження і безпосереднім контактом з елементами і моле кулярним субстратом плазми крові, модифікацією структурованих і вільних біомолекул (за рахунок неферментативної дії, що змінює влас тивості, функції і період напівжиття). Тропний ефект детермінований пригніченням або інверсією процесу утворення елементів внаслідок транспорту ними і білками крові ксенобіотиків до органів кровотворен ня. Параметаболічна неферментативна дія екотоксикантів зумовлює цитотоксичний і мутагенний ефекти, структурні посттрансляційні по рушення гемостазу.

У промислово забруднених зонах у дітей найчастіше зустрічаються функціональні кардіопатії (43,4–181 ‰), вегетососудинні дистонії. У основі функціональних кардіопатій лежать наявність фальшкорд, ура ження хордальних ниток або папілярних м'язів. Пошкоджуюча дія ксе нобіотиків на серцево-судинну систему пов'язана з десинхронізацією анаеробних процесів аеробів, гіпергліцерофосфатемією, гіпероксалоа цетатемією, зміною активності гліцеральдегідфосфатдегідрогенази. Ра зом з цим екотоксиканти з кров'ю можуть безпосередньо завдавати ушкоджень порожнинам серця і коронарним судинам.

У екологічно неблагополучному районі поширеність хвороб сечо статевої системи у дітей в 2,5 рази вища в порівнянні із сприятли вими. Найчастіше зустрічаються пієлонефрит, дизметаболічні неф ропатії, гломерулонефрит, неінфіковані уроджені аномалії органів сечової системи. Ушкоджувальна дія ксенобіотиків на сечостатеву систему обумовлена тим, що вони й їхні метаболіти виводяться че рез нирки. Безпосередня ушкоджувальна дія екотоксикантів на нир ки також пов'язана з їх гомеостатичною функцією в організмі – селе кція з крові ксенобіотиків і секреція в проксимальному відділі кана льців. При високій сумарній забрудненості довкілля встановлені по рушення проникності гломерулярного фільтру Про що свідчить під вищення активності холінестерази, лактатдегідрогенази і лужної фо сфатази, детерміноване руйнуванням кліток ниркової тканини і по рушенням реабсорбціоної здатності ниркового епітелію. При цьому між пошкодженням кліток і активністю ферментів є тісна залеж ність. При вираженому пошкодженні підвищується активність лак татдегідрогенази, при підвищеній гломерулярній фільтрації – актив ність високо- і низькомолекулярних ферментів. Основними механіз Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год мами пошкодження сечової системи у дітей є мембранотропний ефект і пошкодження судинної стінки, що призводять до склерозу і інтерстиціального фіброзу ниркової тканини.

У зв'язку з вищевказаним об’єктом екологічної педіатрії є система взаємовідносин між антропогенними чинниками і функціонуванням організму, що спрямована на оптимізацію росту і розвитку дитячого організму за допомогою профілактичних і лікувально-оздоровчих захо дів. Ґрунтуючись на матеріалах раніш проведених нами досліджень і на результатах інших авторів основні положеннями екопедіатрії можна сформулювати таким чином:

- екопатогенетична детермінованість донозологічних станів і за хворюваності;

- причинно-наслідковий взаємозв'язок сумарних техногенних забруднень або перевищення ГДК окремими екотоксикантами з поширеністю функціональної і клінічної патології;

- зв'язок структури захворюваності з екологічними особливос тями регіону;

- специфічність екопатології – атипічність перебігу захворювань, по ява незвичайних захворювань, "омолоджування" захворювань (вираз кова хвороба, гіпертонічна хвороба, ІХС, цукровий діабет, інфаркт міо карду, поліорганний характер проявів, наявність зчеплених або асоці йованих маркерів спадкової схильності у матерів і дітей, резистентність до традиційного лікування);

- специфічність нозологічних форм зумовлена властивостями токси кологічної речовини, а також шляхами надходження, депонування, ме таболізму і їх елімінації;

- сполученість підвищення концентрації ксенобіотиків в зовнішньо му середовищі і біологічних рідинах і субстратах (кров, сеча, волосся, видалені мигдалини, поліпи і зуби);

- екологічний, епідеміологічний і біологічний моніторинг здоро в'я дітей;

- масові обстеження дитячого населення в регіонах екологічного не благополуччя з метою діагностики екологічно детермінованої патології;

- широке використання сучасних методів дослідження як індикато рів екопатогенної дії на організм;

- реабілітація екологічно детермінованих хвороб, станів і пору шених функцій;

- індивідуальна, групова, когортна і популяційна профілактика неін фекційних захворювань дітей при екологічному неблагополуччі.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год Механізм дії ксенобіотиків на організм в цілому пов'язаний з на ступними ефектами: метаболічні порушення (окислювально відновних процесів, синтезу білків, порфіринів і гема, метаболізму амінокислот і жирних кислот, біоенергетики), ферментопатична дія (інактивація або активація ферментів детоксикації, тканинного дихан ня, антиоксидантного захисту);

генотоксична дія (мутація генів сома тичних кліток, нестабільність хромосом, порушення структури і репа рації ДНК, хромосомна аберація);

мембранопатологічна дія (пору шення або деструкція структури мембран, пошкодження мембранних рецепторів);

канцерогенна дія (зростання мутацій).

Висновки.

1. На підставі аналізу сучасного стану здоров’я в умовах еколо гічної кризи представлено новий підхід до його управління – еко педіатрія. Сформульовано основні положення екологічної педіатрії.

2. Ксенобіотики здійснюють несприятливий вплив на зростаю чий організм. Розвиток клінічних форм екологічної патології у ді тей протікає у вигляді синдромів екологічної дезадаптації, загаль ної екзогенної сенсибілізації та специфічної низькодозової чутли вості, хронічних ксенобіотичних інтоксикацій і хвороб.

3. Поширеність і тяжкість захворювань, обумовлених екологіч ним неблагополуччям, детермінує розвиток екопедіатрії. Інтегра льною характеристикою неблагополуччя навколишнього середо вища є екологічний діагноз, що є висновком про стан здоров'я ди тини з вказівкою доказів ролі техногенного чинника у формуванні у нього хвороби або донозологічного стану.

Н.П. Гребняк, В.И. Агарков, И.В. Коктышев, В.В. Николаенко, В.О. Симакопуло ЭКОЛОГО-ДИДАКТИЧЕСКИЕ ДЕТЕРМИНАНТЫ УПРАВЛЕНИЯ ФОР МИРОВАНИЕМ ЗДОРОВЬЯ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ Резюме: Обоснована необходимость активизации образовательного процесса в медицинском вузе, ориентированной на уменьшение неблагоприятного влияния внешнесредовых факторов. Решение таких задач требует гигиенической компе тенции врачей клинического профиля.

Ключевые слова: учебный процесс, управление здоровьем, экология N.P. Grebnyak, V.I. Agarkov, I.V. Koktyshev, V.V. Nikolaenko, V.O. Symakopulo ECOLOGICAL AND DIDACTIC DETERMINANTS OF MANAGEMENT BY FORMATION OF HEALTH OF THE CHILDREN'S POPULATION Summary: Need of activization of educational process for medical school which should be focused on reduction of adverse influence of factors of environment is proved. The solution of such tasks demands hygienic competence of doctors of a clinical profile.

Keywords: educational process, management of health, ecology Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год УДК: 616.12-005.4+616.127-005.8-06]:616.132.2- В.К. Гринь, Т.В. Анікєєва, А.С. Воробйов, Л.В. Волчонкова, О.В. Демчук СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ОЦІНКИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ МІОКАРДУ ТА КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ТА ПОСТІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ Донецький національний медичний університет ім. М.Горького Інститут невідкладної та відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України, м. Донецьк Резюме. У повідомленні розглядаються можливості застосування сучасних ін струментальних систем з метою оцінки стану структури та функції міокарду і коронарних артерій у пацієнтів із ішемічною хворобою серця та постінфарктним кардіосклерозом.

Ключові слова: інструментальна діагностика, ішемічна хвороба серця, постін фарктний кардіосклероз.

Однією з найбільш тяжких серед осіб високого та дуже високого кардіоваскулярного ризику залишається категорія хворих на ішемі чну хворобу серця (ІХС), які перенесли інфаркт міокарда (ІМ), що є пусковим фактором ремоделювання серця, коронарних судин й ек стракардіальної судинної системи у цілому [1, 2].

В оцінці стану структури і функції міокарду та коронарних су дин серця, а також прогнозуванні перебігу й наслідків ІМ у цієї ка тегорії осіб активно застосовуються сучасні інтервенційні та неін вазивні технічні засоби [2, 7].

Ехокардіографія – неінвазивний метод дослідження структури і функції серця, заснований на реєстрації відбитих імпульсних сиг налів ультразвуку, що генеруються ультразвуковим датчиком з ча стотою близько 2,5-4,5 Мгц. Ця процедура представляється інфор мативною у пацієнтів на постінфарктному етапі при динамічному дослідженні анатомічних змін і функціональних властивостей міо карду і камер серця: у оцінці регіональної скоротності міокарду;

у Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год вимірі його маси;

у виявленні наявності і характеру і ступеню гі пертрофії міокарду і дилатації камер серця та ін. [3].

Тканинна допплерографія в даний час займає особливе місце в діагностиці постінфарктного ремоделювання міокарду, дозволяючи детально виявляти навіть мінімальні порушення регіонарної міока рдіальної функції. Однією з найбільш перспективних можливостей цього методу є оцінка швидкості деформації систоли міокарду в режимі графічного зображення руху і зсуву різних сегментів лівого шлуночку – strain-rate [4].

Мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ) серця – неінвазивний радіологічний метод візуалізації серця, що динамічно розвивається й високоефективний. Під час проведення цього дослі дження виробляється тривимірна реконструкція зображень струк тури і функції різних відділів серця, вінцевих артерій і крупних су дин. Метод представляє особливий інтерес в діагностиці (а також динамічному спостереженні) у постінфарктних осіб таких станів як фіброз і запалення міокарду, стоншування стінки і аневризми ліво го шлуночку, внутрішньосерцевий тромбоз. МСКТ коронарних ар терій дозволяє досліджувати стенозування коронарних артерій, ступінь їх кальцифікації;

оцінювати характер і особливості атеро склеротичних уражень судинної стінки;

визначати стан і прохід ність коронарних стентів і шунтів після оперативних втручань [5].

Інформативність магнітно-резонансної томографії (МРТ) серця виразно зарекомендувала себе при оцінці анатомії серця, судин і їх просторових взаємин;

вивченні структурних і функціональних осо бливостей камер і клапанів серця в різні фази роботи (систолу і діа столу). Особливістю МРТ серця є здобуття кінозображень, що зна чно розширює діагностичні можливості, дозволяючи оцінити фун кціональну складову: серцеві скорочення, скоротливу здатність мі окарду, особливості роботи клапанів серця. У хворих ІХС (включ но хворі після перенесеного ЇМ) метод дає можливість виявити «свіжі» ішемічні зміни і ділянки постінфарктного кардіосклерозу;

оцінити життєздатність міокарду з використанням раннього та від строченого контрастування. Метою контрастного посилення є оці нка перфузії міокарду в ранню фазу контрастування при гострих процесах (інфаркті, міокардиті), а також оцінка відстрочених пост контрастних зображень на наявність фіброзних, постзапальних і постішемічних змін міокарду [6].

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год Радіонуклідне сканування міокарда – сцинтіграфія міокарда (СГМ) – високоінформативний метод дослідження, що дозволяє виявити порушення перфузії міокарда на ранній стадії захворюван ня, оцінити тяжкість патологічного процесу у хворих, які перене сли ІМ, та визначити тактику їх ведення. Принцип СГМ полягає у тому, що радіофармпрепарат, що тропний до життєздатного з наявністю перфузії міокарду, накопичується в ньому пропорційно об‘єму коронарного кровопостачання. Чутливість й специфічність СГМ в оцінці наявності дільниць ішемії міокарда складають 80– %, а постінфарктних рубцевих змін – 100 %. На відміну від коронарографії, що демонструє ступінь розповсюдженості й коро нарного стенозу, СГМ відображає функціональний стан перфузії міокарду у відповідній зоні коронарного ураження. Отже СГМ доцільно застосувати на ранніх етапах визначення стану перфузії міокарда поряд із традиційними методами функціональної діагностики й доплер-ехокардіографією [7].

Коронарна ангіографія – інвазивна катетерна з використанням контрастування процедура - є «золотим стандартом» в діагностиці і оцінці ступені важкості поразки коронарних артерій серця;

дозво ляє вирішити питання про вибір і об'єм проведення лікувальних підходів: медикаментозної програми та балонної ангіопластики із стентуванням і аорто-коронарного шунтування. Проведення цієї процедури в динаміці дозволить виразно досліджувати стан артері альної системи серця у процесі його постінфарктного ремоделю вання (особливо, з використанням шкали SYNTAX), а також об'єк тивно оцінити ефективність лікувальних підходів, що проводяться, у хворих на інфарктному для поста етапі [8].

Контрастна вентрикулографія серця - рентгенологічний ме тод дослідження камер серця. Після введення рентгенконтрастних речовин здійснюється серія знімків, що дозволяють оцінити ско рочувальну функцію міокарда шлуночків серця;

дослідити стан клапанного апарата;

виявити аневризму у порожнині лівого шлу ночка;

дільниці патологічної гіпертрофії або порушення кровопо стачання міокарда;

уточнити локалізацію зон із порушенням ско ротності міокарда лівого або правого шлуночків унаслідок інфар кту або фіброзу [7].

Таким чином, широкий спектр сучасних інструментальних ме тодів здатний суттєво розширити практичні та дослідницькі мож Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год ливості фахівців кардіоваскулярних напрямків та представляє пер спективу оптимізації заходів щодо діагностики, моніторингу тера пії та прогнозування у пацієнтів перебігу ішемічної хвороби серця та постінфарктних наслідків.

Література 1. Коваленко В. М. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування / В. М. Коваленко, М. І. Лутай, Ю. М.

Сіренко;

ДУ «Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска НАМН Укра їни». – К., 2010. – 96 с.

2. Koitabashi N. Reverse remodeling in heart failure - mechanisms and therapeutic opportunities / N. Koitabashi, Kass D. // Nat. Rev. Cardiol. – 2012.

– Vol. 9, № 3. – P. 147-157.

3. Рыбакова М. К. Практическое руководство по ультразвуковой ди агностике. Эхокардиография. / М. К. Рыбакова, М. Н. Алехин, В. В. Мить ков. – М.: Видар, 2008. – 501 c.

4. Iwano H. Novel Strain Rate Index of Contractility Loss Caused by Mechanical Dyssynchrony – A Predictor of Response to Cardiac Resynchroni zation Therapy / H. Iwano, S. Yamada, M. Watanabe [et al.] // Circulation Journ. – 2011. – Vol. 75. – P. 2167 – 2175.

5. Early validation study of 64-slice multidetector computed tomography for the assessment of myocardial viability and the prediction of left ventricular remodelling after acute myocardial infarction / A. Sato, M. Hiroe, T. Nozato [et al.] // Eur. Heart J. – 2008. – Vol. 29, № 4. – P. 490-498.

6. N. Left Ventricular Global Function Index by Magnetic Resonance Imaging - A Novel Marker for Assessment of Cardiac Performance for the Pre diction of Cardiovascular Events: The Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis / N. Mewton, A. Opdahl, E. Choi [et al.] // Hypertension. – 2013. - [Epub ahead of print].

7. Sado D. Novel Imaging Techniques for Diffuse Myocardial Fibrosis / D. Sad, A. Flett;

J. Moon // Future Cardiology.- 2011.- Vol. 7, №5. P. 643-650.

8. Incidence, determinants, and prognostic value of reverse left ventricu lar remodelling after primary percutaneous coronary intervention: results of the Acute Myocardial Infarction Contrast Imaging (AMICI) multicenter study / S.

Funaro, G. La Torre, M. Madonna [et al.] // Eur. Heart J. – 2009. – Vol. 30, №5. – P. 566-575.

9. Basit A. Myocardial and pericardial staining by transradial Optitorque Jacky shape catheter during left ventriculogram / A. Basit, R. Nazir, H. Hahn // J. Invasive Cardiol. – 2012. – Vol. 24, №3. – P. 128.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год В.К. Гринь, Т.В. Аникеева, А.С. Воробьев, Л.В. Волчонкова, О.В. Демчук СОВРЕМЕННЫЕ ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ОЦЕНКИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ МИОКАРДА И КОРО НАРНЫХ АРТЕРИЙ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА И ПОСТИНФАРКТНЫМ КАРДИОСКЛЕРОЗОМ Резюме. В обзоре рассматриваются возможности применения современных ин струментальных систем с целью оценки состояния структуры и функции мио карда и коронарных артерий у больных с ишемической болезнью сердца и пост инфарктным кардиосклерозом.

Ключевые слова: инструментальная диагностика, ишемическая болезнь сердца, постинфарктный кардиосклероз.

V.K. Grin, T.V. Anikeeva, A.S. Vorobyov, L.V. Volchonkova, O.V. Demchuk MODERN INSTRUMENTAL POSSIBILITIES OF MYOCARDIAL AND CORO NARY STRUCTURE AND FUNCTION ASSESSMENT IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE AND POST-INFARCT CARDIOSCLEROSIS Summary: іn this review we present possibilities of clinical application of modern in strumental systems for myocardial and coronary artery structure and function assess ment in patients with coronary heart disease and post-myocardial infarction fibrosis.

Keywords: instrumental diagnostics, coronary heart disease, post-myocardial infarction fibrosis.

УДК 616-055.2-053.87+615.256. И.А. Данькина, Д.А. Острик ВОЗМОЖНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТА "ЛИНДИНЕТ-20"С КОНТРАЦЕПТИВНОЙ ЦЕЛЬЮ У ПАЦИЕНТОК ПОЗДНЕГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького Реферат: В данной статье проведена оценка контрацептивной эффективности препарата "Линдинет-20" у пациенток в позднем репродуктивном возрасте. Резуль таты нашего исследования показали, что данный препарат имеет 100%-ю контра цептивную эффективность и обеспечивает необходимую регуляцию менструального цикла. Также препарат способствует улучшению качества жизни пациенток и купи рованию клинических симптомов, характерных для периода перименопаузы, не оказы вает клинически значимого влияния на липидный обмен и систему гемостаза.

Ключевые слова: гормональная контрацепция, препарат "Линдинет-20".

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год Актуальность. Гормональная контрацепция – это повсеместно принятый эффективный метод предохранения от беременности [1].

Особый интерес клиницистов в этом аспекте представляет возмож ность использования методов гормональной контрацепции у жен щин позднего репродуктивного и перименопаузального периодов.

Пациентки данных возрастных групп используют контрацепцию крайне недостаточно, что часто объясняется мнением о невозмож ности наступления беременности после 40 лет. Тем не менее, у большинства женщин в возрасте 40-50 лет имеет место регулярный менструальный цикл. При этом в позднем репродуктивном периоде частота овуляторных циклов составляет 95%. Нарушения цикла по типу олиго - и аменореи свидетельствуют об ановуляции, но не ис ключают ее (34%) [2]. Ввиду этого, согласно рекомендациям ВОЗ контрацепция рекомендуется женщинам вплоть до менопаузы [1,4].

Таким образом, 50% женщин старше 40 лет являются потенциаль но фертильными. Наступление беременности в возрасте 40-45 лет отмечается в среднем в 10% случаев, 45-50 лет – в 2-4% [3].

Цель исследования. Оценка возможности и безопасности при менения гормональной контрацепции у пациенток позднего репро дуктивного и перименопаузального периодов.

Материалы и методы исследования. В группу исследования были включены 45 пациенток (средний возраст 42±5,7 года). Кри териями отбора пациенток явились: желание пациентки подобрать гормональную контрацепцию, поздний репродуктивный и периме нопаузальный период, нормальный исходный уровень фолликуло стимулирующего гормона (ФСГ) и эстрадиола, отсутствие проти вопоказаний при общеклиническом обследовании, нормальный уровень артериального давления.

Критерии исключения пациенток из исследования:

•Наличие выраженной эндокринной и соматической патологии (сахарный диабет, заболевания щитовидной железы, молочных желез, печени и желудочно-кишечного тракта, нарушение жирового обмена II-III степени), а также наличие урогенитальной инфекции;

•Наличие миомы матки, более 7 недель беременности, гипер пластических процессов эндометрия, опухолей яичников;

•Идиопатические маточные кровотечения;

•Отсутствие тромбофилических нарушений и заболеваний вен;

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год •Абсолютные противопоказания к применению гормональных препаратов.

Ввиду высокого риска развития или усугубления метаболических и гемостазиологических нарушений с целью гормональной контрацеп ции нами был использован микродозированный препарат "Линдинет 20", содержащий 2мкг этинилэстрадиола и 75мкг гестадена.

Перед назначением препарата всем пациенткам проводилось полное клинико-лабораторное обследование, включающее:

•Биохимический анализ крови (в том числе липидный спектр – холестерин, ЛПВП, ЛПНП);

•Коагулограмма (АЧТВ, ПТИ, ПДФ, функциональная актив ность тромбоцитов);

•УЗИ органов малого таза (оценка состояния эндометрия, нали чие и размер миоматозных узлов, состояние яичников);

•Расширенная кольпоскопия;

•Цитологическое исследование мазков с экзо- и эндоцервикса.

Общеклиническое исследование проводилось дважды до начала приема препарата и через 6 месяцев.

Результаты исследования и их обсуждение. Возраст обследован ных женщин был от 40 до 50 лет. Возраст менархе в среднем составил 11,4±1,5 лет. Болезненные менструации отмечены у 15 (33,3%) жен щин. Регулярный менструальный цикл имела 31 (68,9%) женщина. У 14 пациенток (31,1%) отмечено нарушение менструального цикла. Все пациентки были сопоставимы по числу беременностей и родов, пере несенным гинекологическим и экстрагенитальным заболеваниям.

Среди перенесенных гинекологических заболеваний наиболее час то встречались хронические воспалительные процессы органов мало го таза (48,8%);

доброкачественные изменения на шейке матки в 40% наблюдений;

инфекции, передаваемые половым путем (26,7%);

дис функция яичников у 7 (15,5%) женщин;

миома матки небольших раз меров у 10 (22,2%) пациенток;

аденомиоз в 8,9% случаев;

гиперпла стические процессы эндометрия (8,9%). Подавляющее большинство обследованных женщин имели указания в анамнезе на использование тех или иных методов контрацепции. Так, 10 пациенток в раннем ре продуктивном периоде (22,2%) применяли гормональные эстроген гестагенные препараты, 5 человек (11,1%) – внутриматочные спирали, 12 женщин (26,7%) пользовались барьерным методом контрацепции.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год На момент исследования все пациентки вели регулярную половую жизнь и нуждались в контрацепции. УЗИ органов малого таза прово дилось на 5-7 день цикла: у 10 женщин (22,2%) имели место единич ные межмышечные или субсерозные миоматозные узлы до 2 см в диаметре, у 8 пациенток (17,8%) отмечены эхографические признаки эндометрита. Патологии эндометрия не было выявлено ни в одном случае. Через 6 месяцев после начала приема контрацептива "Линди нет-20" по данным УЗИ ни в одном случае не был отмечен рост мио матозных узлов. Эхографических признаков патологии эндометрия также не обнаружено. При проведении расширенной кольпоскопии у 8 женщин обнаружена незаконченная зона трансформации (17,8%), у 3 – посткоагуляционный синдром (6,7%), у 7 – рубцовая деформация шейки матки (15,6%). При проведении цитологического исследования атипических клеток не обнаружено. В биохимическом анализе крови все исследуемые показатели (АСТ, АЛТ, общий белок, мочевина, креатинин, глюкоза) были в пределах нормы. Уровень липидов в кро ви исходно был повышен у 23% женщин. Применение препарата "Линдинет-20" в течение 6 месяцев практически не повлияло на уро вень холестерина, ЛПНП и ЛПВП. Уровень глюкозы остался также неизменным по сравнению с исходными значениями и в среднем со ставил 3,8±1,1. Все обследуемые пациентки до начала исследования не имели признаков активации системы гемостаза. Клинически зна чимых изменений в системе гемостаза у женщин, принимавших пре парат в течение 6 месяцев, выявлено не было.

У подавляющего большинства пациенток отмечена хорошая перено симость препарата. Среди побочных эффектов нами отмечены следую щие: наличие межменструальных кровянистых выделений в первые два месяца приема у 8 пациенток (17,8%), тошнота в 4,4% случаев, снижение либидо – в 4,4%. Случаев подъема АД, сопровождающихся головной болью и плохим самочувствием не отмечено. Помимо эффективного контрацептивного действия у всех пациенток отмечено уменьшение вы раженности дисменореи, предменструального синдрома, у 19-ти женщин (42,2%) – снижение обильности и уменьшение длительности кровотече ний. Регулярный менструальный цикл имел место в 100% случаев.

Выводы. Основные трудности при решении проблемы контра цепции после 40 лет обусловлены наличием факторов риска в позднем репродуктивном и перименопаузальном возрасте (избы точная масса тела, курение, артериальная гипертензия, наличие ги Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год перпластических процессов эндометрия и миомы матки). Методы контрацепции, используемые в позднем репродуктивном периоде и периоде перименопаузы, должны соответствовать следующим тре бованиям: высокая надежность, отсутствие связи с половым актом, регуляция менструального цикла, купирование дисменореи и предменструального синдрома, профилактика гиперпластических процессов эндометрия и миометрия, замещение эндогенного эстра диола, сохранение минеральной плотности кости, купирование климактерических симптомов.

На наш взгляд, всем этим требованиям отвечает препарат "Линди нет-20". Данный препарат имеет 100% контрацептивную эффектив ность, т. е. является высоконадежным. Обеспечивает необходимую ре гуляцию менструального цикла, при этом количество теряемой крови уменьшается в 42,2% случаев. Наличие эстрогенного компонента спо собствует улучшению качества жизни пациенток и купированию кли нических симптомов, характерных для периода перименопаузы. Кроме того, эстроген-гестагенные препараты оказывают протективное дейст вие на эндометрий, поэтому их применение после 40 лет считается не только безопасным, но и может явиться профилактикой возникновения гиперпластических и неопластических процессов эндометрия. Резуль таты проведенных исследований также показали, что "Линдинет-20" не оказывает клинически значимого влияния на липидный обмен и систе му гемостаза. Средние показатели массы тела и артериального давле ния остаются почти неизменными в течение периода использования этого препарата. При условии тщательного учета противопоказаний и после полного обследования микродозированный монофазный контра цептив "Линдинет-20" может быть использован у женщин в позднем репродуктивном и перименопаузальном периодах.

Литература 1. Руководство по охране репродуктивного здоровья. М.: Триада-Х.

– 2005. - 568с.

2. Серов В.Н., Прилепская В.Н., Овсянникова Т.В.. Гинекологиче ская эндокринология. - М.: Медицина. – 2008. - 520с.

3. Цикл лекций по гинекологии для студентов медицинских ВУЗов.

/Под редакцией А.В. Чурилова, С.И. Галалу. - Киев. - 2006. - С. 320-333.

4. Никитин С.В. Новые возможности комбинированных оральных контрацептивов. //Методичний посібник. - Київ, «Здоров,я». 2005. – 120с.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год І.А. Данькина, Д.О. Острік МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ "ЛІНДІНЕТ-20" З КОНТ РАЦЕПТИВНОЮ МЕТОЮ У ПАЦІЄНТОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВ НОГО ВІКУ Реферат. У цій статті проведена оцінка контрацептивної ефективності препарату "Ліндінет-20" у пацієнток пізнього репродуктивного віку. Результати нашого досліджен ня показали, що цей препарат має 100% контрацептивну ефективність і забезпечує необ хідну регуляцію менструального циклу. Також препарат сприяє поліпшенню якості жит тя пацієнток і купіруванню клінічних симптомів, характерних для періоду періменопаузи, не робить клінічно значимого впливу на ліпідний обмін і систему гемостазу.

Ключові слова: гормональна контрацепція, препарат "Ліндінет-20".

I.A. Dankina, D.A. Ostrik POSSIBILITY OF APPLICATION OF PREPARATION OF "ЛИНДИНЕТ-20" WITH CONTRACEPTIVE AIM FOR PATIENTS OF LATE REPRODUCTIVE AGE Summary: In this article, the estimation of contraceptive efficiency of preparation of "Lindinet 20" is conducted for patients in late reproductive age. The results of our research showed that this preparation had 100% contraceptive efficiency and provides the necessary adjusting of menstrual cycle. In addition, preparation assists the improvement of quality of life of patients and cut short of clinical symptoms characteristic for the period of perimenopause, does not render clinically meaningful influence on a lipid exchange and system of gemostazis.

Keywords: hormonal contraception, preparation of "Lindinet-20".

УДК 615.256.5.032.5:618. І.А. Данькина, Д.О. Острік КОНТРАЦЕПТИВНИЙ ТА ЛІКУВАЛЬНИЙ ЕФЕКТ ТРАНСДЕРМАЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЕВРА" Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького Реферат. В статті проведена оцінка контрацептивної та лікувальної ефектив ності трансдермальної системи "ЕВРА". Пластир не робить клінічно значимого впливу на метаболізм, характеризується хорошою переносимістю, високою без пекою при тривалому застосуванні та характеризується високою контрацепти вною надійністю і низькою частотою побічних ефектів. Наявність лікувального ефекту "ЕВРА" дозволяють його рекомендувати як ефективний засіб для профі лактики і консервативного лікування різних гінекологічних захворювань.

Ключові слова: гормональна контрацепція, трансдермальна система "ЕВРА".

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год Актуальність. Нині неухильно росте число жінок, що вибирають со бі з метою оберігання від вагітності гормональну контрацепцію. І це ло гічно, адже загальновизнано, що гормональна контрацепція - один з най надійніших, високоефективних методів оберігання від небажаної вагіт ності [1]. Проте, хоча гормональні контрацептиви постійно удосконалю ються, вони все ще не позбавлені ряду недоліків, властивих усім перора льним препаратам: необхідність щоденного прийому, коливання рівня гормонів впродовж доби, метаболізм в шлунково-кишковому тракті, ефект первинного проходження через печінку та ін. Ці недоліки визна чають високий відсоток відмови від застосування(до 25%). Усе це стало передумовою до розробки альтернативних методів введення гормонів, які були б позбавлені перерахованих недоліків [2, 3].

Мета дослідження. Оцінка контрацептивної та лікувальної ефек тивності трансдермальної системи "ЕВРА" (фірма "Janssen - Cilag", Бельгія).

Матеріали і методи дослідження. В групу дослідження були вклю чені 46 жінок репродуктивного віку від 20 до 49 років, які мали потребу в контрацепції. Впродовж 6 місяців вони використовували трансдермальну систему "ЕВРА". По своєму складу система "ЕВРА" відноситься до ни зькодозованих комбінованих оральних контрацептивів. Вона є тонким пластиром бежевого кольору, площа контакту зі шкірою якого дорівнює 20 см2. Кожен пластир містить 600 мкг етинілестрадіолу і 6 мг норелгест роміну (швидко всмоктується та має високу біодоступність, має особливу спорідненість до прогестинових рецепторів і тим самим оказує менше андрогенних ефектів).

За 1 менструальний цикл жінка використовує 3 пластири, кожен з яких накладається на 7 днів. Замінювати пластир треба в один і той же день тижня. Потім слідує 7-денна перерва, під час якої відбувається ме нструальноподібна реакція. Механізм контрацептивної дії "ЕВРА" ана логічний контрацептивному ефекту КОК і полягає в пригніченні овуля ції та підвищенні в'язкості цервікального слизу. Тому контрацептивна ефективність трансдермальної системи "ЕВРА"аналогічна такій при застосуванні пероральної контрацепції. Лікувальні ефекти "ЕВРА" такі ж, як у методу комбінованої оральної контрацепції.

Проведені дослідження вказують на позитивну лікувальну і профі лактичну дію "ЕВРА", яка безпосередньо не пов'язана з її контрацепти вним ефектом. У зв'язку з тим, що система "ЕВРА" містить синтетичні аналоги природних статевих стероїдів, що мають здатність робити Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год вплив на гіпоталамо-гіпофізарну та статеву систему жінки, вона знахо дить все більше застосування також для лікування різної гінекологічної патології. Як контрацептивний, так і лікувальний ефект "ЕВРА" обумо влюється одним і тим же механізмом дії, заснованому на пригніченні овуляції в результаті зниження циклічної секреції гонадотропінів. Вони також полягають в зниженні ризику запальних захворювань органів малого тазу, лікуванні нейроендокринних синдромів, альгоменореї, зниженні вірогідності виникнення залізодефіцитної анемії, ревматоїд ного артриту, попередженні розвитку новоутворень молочної залози, яєчників і ендометрію.

Система "ЕВРА" дозволяє уникнути ефектів первинного прохо дження через печінку і потенційних метаболічних порушень, які відзначаються при введенні оральних контрацептивів всередину, а саме зміни рівнів тригліцеридів, чинників коагуляції. При цьому ефективність трансдермальної системи не залежить від місця аплі кації пластиру(живіт, сідниці, верхня частина руки або торс). Виня ток становлять молочні залози. На її адгезивні властивості практи чно не впливають підвищена температура довкілля, вологість пові тря, фізичні навантаження, занурення у холодну воду. Переваги застосування трансдермальної системи "ЕВРА": підтримка рівно мірної, оптимальної для досягнення контрацептивного ефекту до ставки гормонів в кров, постійне виділення мінімальних доз гормо нів, відсутність первинного проходження гормонів через портальну систему і шлунково-кишковий тракт, швидке відновлення ферти льності, зміщує терміни менструації, має мале число побічних реа кцій, відсутня надбавка маси тіла.


Перед початком дослідження у усіх жінок цієї групи детально зби рали анамнез як гінекологічний, так і загальносоматичний. Виявлення екстрагенітальної патології було причиною відмови від включення в дослідження. Для вирішення поставлених завдань в комплексі були за стосовані клінічний, біохімічний, ультразвуковий, гормональний і ста тистичний методи дослідження.

Результати дослідження і їх обговорення. Аналіз проведених спостережень показав високу ефективність цього методу контраце пції. Випадків настання вагітності не відмічено. Також було вста новлено відсутність збільшення маси тіла і проявів тромбофлеби тичних ускладнень серед обстежених жінок. У усіх 46 (100%) жі нок був відрегульований менструальний цикл, значно зменшилися, а у більшості спостережень зникли прояви передменструального Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год синдрому. Характеризуючи переносимість трансдермальної систе ми "ЕВРА", необхідно відмітити, що в процесі її використання бу ли відмічені наступні побічні реакції: мастодинія у 2, головний біль у 1, міжменструальні кров'яні виділення у 2 жінок. Проте ці побічні реакції були легкими і мали транзиторний характер. Аналіз індиві дуальних показників артеріального тиску до початку застосування трансдермальної системи "ЕВРА" і на фоні її аплікацій свідчив про те, що її використання практично не впливало на артеріальний тиск (Рівень коливався в межах нормативних значень). Дослідження по казали, що при використанні трансдермальної системи рівні основ них показників клінічних і біохімічних аналізів крові не виходили за межі фізіологічно допустимої норми. На тлі використання трансдермальної системи "ЕВРА" усі пацієнтки звернули увагу на простоту використання, ефективність методу, природність, хоро ший контроль циклу в процесі контрацепції, відсутність при її за стосуванні негативного впливу на артеріальний тиск, масу тіла, ге мостаз, позитивний вплив на сексуальне життя. Так, 100% жінок цього дослідження оцінили трансдермальну систему "ЕВРА" як "дуже зручний засіб" контрацепції.

Таким чином, за нашими спостереженнями, при використанні транс дермальної системи "ЕВРА": контрацептивна ефективність рівна 100%;

коливання маси тіла у бік збільшення - не відзначається;

у пацієнток, що страждають різними формами порушень менструального циклу (дисменорея, передменструальний синдром, гиперполіменорея та ін.) відмічені виражені терапевтичні ефекти;

відмічена зміна характеру ме нструацій - їх укорочення і зменшення об'єму крові, що втрачається;

відмічені додаткові позитивні ефекти, такі як поліпшення стану шкіри, упевненість в собі, зниження психологічної напруги, позитивний вплив на статеве життя та ін.

Висновки. Отже, результати нашого дослідження дозволяють підкреслити, що на сьогодні одним з перспективних методів конт рацепції є використання трансдермальної системи "ЕВРА", що включає сукупність переваг : відсутність ефекту первинного про ходження через ШКТ і печінку, постійне виділення малих доз гор монів, мінімальну біохімічну, метаболічну і імунологічну дію на організм, неінвазивність методу, використання без участі медично го персоналу, швидке відновлення фертильності після зняття. А наявність лікувального ефекту "ЕВРА" дозволяють його рекомен дувати як ефективний засіб для профілактики і консервативного Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год лікування різних гінекологічних захворювань. Пластир "ЕВРА"не робить клінічно значимого впливу на метаболізм, характеризується хорошою переносимістю, високою безпекою при тривалому засто суванні та характеризується високою контрацептивною надійністю і низькою частотою побічних ефектів.

Література 1. Руководство по охране репродуктивного здоровья. М.: Триада-Х.

– 2009. - 568с.

2. Избранные лекции по акушерству и гинекологии. /Под ред.

А.Н.Стрижакова и др. М.: Медицина. - 2008. - 427с.

3. Серов В.Н., Прилепская В.Н., Т.В.Овсянникова. Гинекологиче ская эндокринология. - М.: Медицина. – 2007. - 520с.

И.А. Данькина, Д.А. Острик КОНТРАЦЕПТИВНЫЙ И ЛЕЧЕБНЫЙ ЭФФЕКТ ТРАНСДЕРМАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ "ЕВРА" Реферат. В статье проведена оценка контрацептивной и лечебной эффективности трансдермальной системы "ЕВРА". Пластырь не оказывает клинически значимого влияния на метаболизм, характеризуется хорошей переносимостью, высокой безо пасностью при длительном использовании и характеризуется высокой контрацеп тивной надежностью и низкой частотой побочных эффектов. Наличие лечебного эффекта "ЕВРА" позволяет его рекомендовать как эффективное средство для про филактики и консервативного лечения различных гинекологических заболеваний.

Ключевые слова: гормональная контрацепция, трансдермальная система "ЕВРА".

I.A. Dankina, D.A. Ostrik CONTRACEPTIVE AND CURATIVE EFFECT OF TRANSDERMALS SYSTEM "ЕVRА" Abstract. The estimation of contraceptive and curative efficiency of the transdermal system "ЕVRА" is conducted in the article. A plaster does not render clinically meaning ful influence on metabolism, characterized by good bearableness, by high safety at the protracted use and characterized by high contraceptive reliability and LF of side effects.

The presence of curative effect of "ЕVRА" allows him to recommend as effective means for a prophylaxis and conservative treatment of different of gynecological diseases.

Keywords: hormonal contraception, transdermal system "ЕVRА".

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год УДК 811:29:61+001.4(09) Г.С Мах, О.І. Пристай, О.С. Талан ІЗ ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Резюме: досліджено і показано шляхи формування медичної термінології латин ської мови. Відібрано найбільш цікаві в етимологічному плані медичні терміни з розділу анатомії, клінічних дисциплін та фармакології. Проаналізовано Їх склад, семантику та функціонування у сучасній медичній термінології.

Ключові слова: походження термінів, етимологія, склад, семантика, функціону вання, сучасна медицина.

В античному суспільстві медицина ще не виділилась в окрему га лузь знань і тісно пов`язувалась із ремеслом, магією, технікою, по езією, музикою, танцями, вихованням, суспільною практикою взага лі, з чисто життєвим підходом до дійсності. І навіть тоді, коли вона виділилась у самостійну науку(після Гіппократа), впродовж віків медицина залишила яскравий відбиток на культурі стародавніх гре ків і римлян. Не розчленовані на окремі науки, різні ділянки знань об`єднувались у стародавніх греків загальним поняттям філософія «любов до мудрості», включаючи і медичні знання. Тому уся творча спадщина греків - міфологія, художня література, філософія, історія - рясніє медичним, матеріалом: acetabulum, ampulla, aponeurosis, atlas, atrium, clavicula, cubitus, vomer, vestibulum,zona і т.д.

Термін Acetabulum- вертлужна впадина тазової кістки-за за од нією версією термін утворений від слова acetum– оцет: так назива лась посудина для оцту й чашка для кульок, які кидали під час гри.

У Середньовіччі цей термін виводили із діє слова accepto – при ймаю і писали спочатку accetabulum тому, що впадина ніби при ймає головку тазової кістки. Atrium, ii n – передсердя. В античні часи так називалась житлова кімната у римському домі. Дим із кім нати виходив через отвір у стелі, тому стіни були закурені димом.

Основою для медичного терміну послужив латинський прикметник ater – чорний. Верхню одежу залишали при вході у vestibulum, i n– передній двір, вхід;

утворений від латинського іменника vestis, is f – одяг. Звідси ще один медичний термін vestibulum передній відділ Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год органу або порожнини:vestibulum nasi,(oris) vestibulum vaginae, bul bus vestibulі;

glandulae.

Через мови Європи, зокрема через французьку латинське vesti bulum прийшло спочатку у західнослов’янські мови, а дещо пізніше у східнослов`янські мови як вестибюль. Більшість медичних термі нів прості за своєю будовою і мають прозору семантику;

вони пов`язані, як уже зазначалось, із найрізноманітнішими сторонами людського життя, побуту, тваринного і рослинного світу cauda can ina (від латинського equus, im – кінь) кінський хвіст. Спинний мо зок у своїй нижній частині розпадається на велику кількість кана тиків,схожих за своєю формою на кінській хвіст. Термін coccyx, ygis m (гр. coccyx –зозуля) куприк, нижній кінець хребта видавався грекам схожим на зозулин дзьоб, а інший медичний термін – cubi tus, i m – лікоть утворений від дієслова cubo – лежу. Греки і римля ни, прикрашені вінками, на пишних банкетах лежали, спираючись на лікоть і передпліччя (гр.olene – передпліччя). Звідси походить і інша латинська назва ulna,ae f – ліктьова кістка. Не менш цікавою є етимологія анатомічного терміну clavicula (латинське зменшуваль не слово clavis- ключ, засув – ключиця.


Майже до ХVІІ ст. в Італії використовували для запирання дверей S - подібні засуви (claviculae). Таким чином термін clavicula утворений від clavis не у значенні ключ, який у римлян був схожий на сучасний, а за подібністю до засува. Давньогрецькі вчені дали латинську назву м`язу – musculus (зменшувальне слово від mus – миша;

musculus – мишка), тому що деякі довгі м`язи, такі як двоголовий м`яз плеча при скорочені здавався їм схожим на мишу зі згорбленою спинкою. Довгі м`язи мають головку, брюшко і хвіст як у миші. Аж до 19 століття у російській мові на позначення м`яза вживали слово мышка і мышца.

Нинішня назва голови – caput у римлян звучала як – testa: etiam caput dlicitur, quia sensus in eo originem capiunt – testa називають і caput, тому що у ній беруть початок почуття. Римляни словом testa позначали будь – який обпалений глиняний посуд (горшки) від слова обпалюва ти. Cranium – череп (гр.cranion - череп) походить від гр.crnos – шо лом. Греки називали його так тому, що подібно як шолом він захищає головний мозок. Латинською мовою череп називається calva, а дах черепа – calvaria.

У слов`янських мовах зменшувальне слово черепиця стало вжи ватися для назви для назви обпалених глиняних плиток для покрів Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год лі будинку. Фаланга (гр.phalanx - дослівно обрубок, фаланга). Цей термін уперше ввів Аристотель для позначення кісточок пальців, розташованих рядами подібно воїнам у «македонський фаланзі», у особливому воєнному строю, коли за спиною кожного воїна стояв інший, який зміг би замінити вбитого або пораненого.

Терміни pia (dura) mater - м`яка (тверда) мозкова оболонка скла даються із прикметників pius – благочестивий, ніжний, durus – тве рдий і іменника mater, що означає не тільки мама, але і основа, джерело. Ці обидва терміни прийшли з арабської мови у XI ст. із «Liber regius» – царської книги лікаря Галі Аббаса з Іраку. Латин ський прикметник pius–багатозначний. Він означає: благочестивий, побожний. Тому Папи Римські часто вибирали собі після обрання на престол ім`я Пій. Занадто сучасним може видатися фармацевти чний термін ампула, лат. Ampulla, ae f – колбоподібна посудина.

Так в античні часи називали посуд зі скла або глини із вузькою шийкою і видутим у формі колби дном. Існує ще й інша версія, що слово пов`язане зі словосполученням ampla bulla - великій міхур.

Широко розповсюджені у термінах медицини і перекази та усні передання із святої книги – Біблії: pomum Аdami seu prominentia laryngea - Адамове яблуко або гортанний виступ. Термін застарі лий, однак ще досить часто зустрічається для позначення верхнього краю щитоподібного хряща, який виступає гострим кутом з`єднаних між собою пластинок хряща. Це біблійний переказ про первородний гріх: коли Бог покликав : «Де ти Адаме?», той вдави вся кусочком яблука, що застряг у горлі. Тому всі чоловіки повинні нести цей знак як пам`ять для нащадків про цей злочин. Лікарська рослина – купина запашна – Polygonatum odoratum має на старих стеблах рубці, схожі на печатку, тому існує її інша назва – Соломо нова печатка. Звіробій звичайний, кровавник, заяча крівця (лат.

Hypericum perforatum) багаторічна рослина має сік, відвар криваво го кольору тому, що за переказом він виріс там, де падали краплі відсіченої голови Івана Хрестителя. Цикорій дикий або звичайний (Cychorium intybus) - народна назва Петрові батоги, городня воло шка застосовується у народній медицині для покращення обміну речовин, теж пов`язана з біблійним переданням. Апостол Петро, подорожуючи разом з Ісусом Христом, важко захворів і був вилі куваний Ісусом корінням цикорію.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год Надзвичайно важливу роль у формуванні медичних термінів ві дігравала антична міфологія. Імена богів і богинь небесних і підзе много царства, божеств, німф, титанів, грецьких героїв, назв річок, рослин і тварин, міст глибоко увійшли у медицину і широко вико ристовуються у медичних термінах дотепер. Це Афіна, Артеміда, Афродіта, Гермес, Ахілл, Геракл, Тантал, Арахна, Нарцис, Адоніс, Мента, Морфей, Гіпнос, підземна річка у греків Стікс, у римлян Лета та інші. Ім`я талановитої лідійської ткалі Арахни, перетворе ної Афіною у павука за неповагу і презирство до олімпійських бо гів, увійшло як прикметник у анатомічний термін mater encephali arachnoidea - павутиноподібна оболонка головного мозку. Наяв ність у однієї людини ознак двостатевості виражена у терміні her maphroditismus. Німфа Самалкіда, закохана у сина Гермеса і Афро діти, не дочекавшись взаємності, ублагала богів з`єднати їх навіки.

Міфологічні назви побутують у клінічній і фармацевтичній терміно логії. Захворювання «голова медузи»: міфічне створіння Медуза – Гор гона мала досить оригінальну зачіску: голову її вкривало не волосся, а змії. При названому діагнозі почервонілі колатералі розміщуються на вколо пупка, прозираючи під шкірою і нагадують червоних змій. Під свідомий сексуальний потяг сина до матері і водночас неприязнь до батька виражений клінічним терміном - «Едіпів комплекс». Спадко ємець фіванського престолу Едіп, сам того не знаючи, вбив власного батька: одружився зі своєю матір`ю. Довідавшись про страшний зло чин, він осліпив самого себе і покинув місто. Міфологічне походження має і назва лікарської рослини Mentha, ae f – м`ята. Ментою звалася Ні мфа – покровителька лісів, лугів і річок. Там, де жила Німфа, повітря було чисте і прозоре. Її покохав Аїд, володар підземного царства і його ревнива дружина обернула Німфу на зілля. Пліній Старший автор «His toria naturalis» - «Природнича історія» у 37 книгах – радив своїм учням носити вінки із м`яти, тому що вони стимулюють діяльність мозку.

Висновки: Медицина належить до найбільш розвинених наук су часного суспільства. Вона постійно розвивається і розширюється;

ра зом з тим розвивається і медична термінологія. Однак вона базується на знаннях античності: греко-римських коренях, взятих із найрізнома нітніших ділянок людської діяльності. Для підтвердження візьмемо терміни, які прийшли з античних часів і функціонують як наукові у теперішній медицині: antrum – печера, aditus – вхід, annulus – кільце, hamulus – гачок, tegmen – покришка, corac(us) – дзьоб, sella– сідло, Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год scalenum – дробина, crista – гребінь, manubrium – рукоятка, rostrum – дзьоб, vomer – соняшник, stylus – паличка, шило, trigonum (triangulus) – трикутник, pallium – плащ, adminiculum – підпорка, sella – сідло, ve lum – парус, falx – серп, frenulum – вуздечка та ін.

Одні медичні терміни мають прозору семантику: вакцина – (від vacca - корова) білок – albumen (від білий), сітківка – retina (від rete – сітка), інші терміни навпаки – втратили своє первісне значення:

ідіотія (від гр. idiotes) – важке захворювання людини, спричинене недорозвиненістю головного мозку, первісно означало звичайну людину відокремлену від суспільства, що не брала участі у зборах, на ярмарках площах Греції і Риму.

Література 1. Мифологический словарь / Гл. ред. Е.М. Мелетинский.- М.: Сов.

Энциклопедия. 2008-736с.

2. Мифы мира /ред.группа: Т.Каширина-М.: Мир энциклопедий Аванта+, 2008-184 с.

3. Эрмичева В.И. Латинская терминология в медицине- СПб, Изда тельство «АСТ Астрель»- 2009-224с.

4. Светличная Е.И., Толок И.А. Этимологический словарь латин ских ботанических названий лекарственных растений.- Харьков: Золотые страницы, 2003-288с.

А.С. Мах, О.И. Пристай, А.С. Талан ИЗ ИСТОРИИ ФОРМИРОВАНИЯ МЕДИЦИНСКИХ ТЕРМИНОВ Резюме: Исследованы и показаны пути формирования медицинской терминологии латинского языка. Отобраны наиболее интересные в этимологическом плане терми ны из раздела анатомии, клинических дисциплин, фармакологии. Проанализированы их состав, семантика и функционирование в современной медицинской терминологии.

Ключевые слова: происхождение терминов, етимология, состав, семантика, функционирование, современная медицина.

H.S.Makh, O.I.Prystay, O.S.Talan HISTORY OF FORMATION OF MEDICAL TERMS Resume: We studied and showed the ways of formation of the medical terminology in Latin language. We selected the most interesting in terms of etymology names with ana tomical, clinical and pharmaceutical meaning. We analysed their structure, semantics and functioning in the contemporary medical terminology.

Key words: origin of the terms etymology, structure, semantics, functioning, contempo rary medical science.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год УДК 615.918+001. Г.С. Мах, О.І. Пристай, О.С. Талан НАРОДНІ І НАУКОВІ НАЗВИ ОТРУЙНИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Резюме: досліджено родові і видові назви отруйних лікарських рослин, їх етимо логію, склад, семантику їх використання для виготовлення ліків.

Ключові слова: отруйна лікарська рослина, видова, родова, народна назва, сти мологія, застосування.

Із величезної кількості лікарських рослин, описаних і систематизо ваних видатними вченими-ботаніками, вибрано для дослідження назви отруйних рослин. Отруйні рослини живуть у природі без втручання людини. Дика природа-звірі, птахи, їх знають, а людині треба їх вивчи ти. Знання про отруйні рослини потрібні студентам медичних, фарма цевтичних і біологічних факультетів, батькам, дітям, вчителям дошкі льних закладів, туристам. Людина давно почала використовувати от руйні рослини: для лікування хвороб, на полюванні, на війні, у судах:

той, хто випив смертельну отруту і не вмер, вважався невинним. Рос линну отруту використовували і для засуджених на смертну кару. От руйні рослини становлять приблизно 2% від загального числа відомих видів рослин. В Україні їх налічується близько 400 видів. Отруйною рослина може бути повністю вся або її частини: квіти, плоди і, навіть, запахи Правильно використані, у певних дозах, вони стають ліками. В опис отруйних рослин нами внесено ботанічні назви (родову і видову назви) латинською, російською і українською мовами, етимологічну довідку про походження рослини, назви сировини та ліків, а також міфи і легенди, перекази про застосування цих рослин у різних народів світу.

Отруйні лікарські рослини поділяються на місцеві і завезені: барві нок, блекота, бузина, болиголов, горицвіт, дурман, конвалія, крушина, мак, пасльон, рута, папороть та ін. Умовно всі отруйні рослини можна поділити на дві групи - несмачні, гіркі, з неприємним запахом і навпаки:

з яскравими квітами, плодами. У лікарських дозах вони широко вико ристовуються у народній і науковій медицині, гомеопатії. На пр.:Нуоsсіаmus nіgег L. – белена черная, укр. мовою-блекота чорна, ку Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год ряча сліпота. Народна назва-німиця. Родина пасльонових (Solanaceae).

Поширена по всій Європі, Азії, Африці.

Латинізована грецька назва - Нуоsciamus - утворена із двох слів:

hys, hyos – свиня і kyamos – біб дана грецьким ботаніком Діоскори дом, тому що свині, з'їдаючи траву, падали намертво. У науковій і на родній медицині блекоту вживають у малих дозах. Використовують насіння і листя. З них готують екстракти, настоянки, порошки, олії.

Зовнішньо використовують при невропатії, подагрі, забитті, зубному болю. Трава блекоти єгипетської Hyosciamus muticus є цінною сиро виною для отримання алкалоїду – скополаміну. Про белену, як дуже отруйну рослину, писав Авіценна: «вона спричиняє втрату розуму, пам'яті, задуху». У російській мові є прислів'я: «Белены объелся». У Греції блекота вважалася рослиною темних сил. Піфії - жриці храму Аполлона, що був у Дельфах, вдихали дим із листя блекоти, впадаючи у стан екстазу, передрікали різні пророцтва. В історії відомі факти вій ськових хитрощів, коли у спеціально залишеному таборі у діжки з ви ном всипали порошок блекоти.

Широко застосовується у медицині і така отруйна рослина як Аtropa Веlladonnaа L. - красавка, беладонна, сонник, сонная одурь.

Теж із родини пасльонових. Росте по всій Європі до Крайнього Сходу. Родова назва – Аtropa – утворена від імені однієї із трьох мойр-богині Долі - яка перерізала нитку життя кожної смертної людини. Видова назва рослини – Веllаdоnnа – утворена від італій ського слова dоnnа - прекрасна дама, красуня, тому що італійські жінки закапували її соком очі та зіниці розширювались. Сучасне слово «мадонна» теж пов'язано з італійським «dоnnа»-красуня;

ma від італ. мія-моя;

дослівно-моя красуня. Як лікарську сировину ви користовують листя, траву, коріння. Готують настоянки, відвари, екстракти, свічки «Аnusolum». Всі види лікарської сировини містять алкалоїди: атропін, скополамін, гіосціамін. Відома була у народній медицині Сходу вже біля 2500 років. У травниках Русі про неї зга дується у XV столітті, де вона називається «бешеной вишней». У складі війська давніх германців були воїни - берсерки (ведмеді), які напившись суміші з блекоти, дурману, красавки, одягали ведмежі шкури і змітали все на своєму шляху.

Крушина ламка вільхо подібна, (рос. ольховидная) Frangula alnus невелике деревце або кущ. Стовбур має темно-сіру кору, листя таке, як у вільхи, але гладеньке і блискуче. Ягідки темно-сині. 7-8 таких ягі Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год док спричиняють смерть. Вони несмачні, приторні, але діти так і тяг нуться до них. Родова назва – Frangula –зменшувальне слово від діє слова frangre - ламати. Звідси ще одне слово у політичній лексиці:

фракція - те, що відламалось. Видова назва alnus - вільха, тому що ли стя схоже на листя вільхи. Лікарська сировина –соrtex Frangulae - кора крушини, використовується як відвари, екстракти, сиропи, присутня також в послаблюючих і протигемороїдальних зборах;

порошкована кора крушини входить до складу ліків Vicalinum - вікалін, рамнілін.

Синонім крушини–Rhamnus frangula. Використовувати кору крушини як послаблюючий засіб навчились ще у XIV столітті, спостерігаючи за тим, як бурі ведмеді перед тим, як впасти у зимову сплячку, об'їдали кору крушини, очищаючи шлунок від їжі.

Немає зовсім у науковій літературі такої отруйної рослини як борщівник Сосновського – Нeracleum Sosnowsky. Росте в Україні як і більшість диких рослин на полях, у ярах, полях. Висота до метрів;

стебла товсті з боріздками, тому діти люблять робити з них дудочки. Рослина викликає опіки шкіри у зв'язку з тим, що з червня по вересень, коли дозрівають плоди, містить отруйну речовину Сumarinum - кумарин. Спочатку під дією ультрафіолетових проме нів утворюються опіки, які переходять у виразки. Недавно борщів ник почали застосовувати у гомеопатії, миловарній, кондитерській промисловості. Етимологія пов'язана з міфічним грецьким героєм Гераклом, який мав велику фізичну силу. У римлян - Геркулес.

До отруйних лікарських рослин належить вороняче око - Рaris quadrifolia - вороняче око чотирилисткове. Рослина цвіте зеленувато жовтою квіткою, плодоносить наприкінці липня. Отруйною є вся рос лина, особливо плоди: порушується ритм серця і настає його зупинка.

Дуже шкідливі глікозиди: парідін і парістіфін отруйною є і однорічна куряча сліпота – Аnagallis arvensis - курячі очка польові. Родина пер воцвітних. Поширена від Європи до Азії. Квіти червоні, одиночні, си дять у пазухах листків на видовжених квітоніжках. Плоди - коробочки з кришечкою, що розкриваються. У науковій медицині не використо вується, однак має цілющі властивості: є сильним протизапальним і заспокійливим засобом;

вживається при туберкульозі легень, кам'яних хворобах і душевних розладах. Рослина, про яку знали дуже давно і про неї написано у Біблії, це купина пахуча, звичайна – Рolygonatum odoratum (officinale), рос. купина душистая. Родина лілійних Liliaceae. Багаторічна трав'яниста рослина з вузлуватим стеблом висо Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год тою до 60 см і широкими листками, квіти білі. У науковій медицині купину не використовують, а у народі препарати з її кореня застосо вують при гострому бронхіті, запаленні легень, глистах. Всі частини купини, особливо плоди, мають блювотну дії. У літературі вона має поетичну назву «неопалима купина». Кущ її не згорає. Вчені досліди ли, що купина виділяє ефірні олії, які знаходяться на листках, олії го рять у повітрі, а листя залишається неушкодженим. Кореневище ку пини горизонтальне, від минулорічних стебел залишаються рубці, схожі на печатку, тому ще є інша її назва - Соломонова печатка.

Висновки: отруйних лікарських рослин багато;

частина з них ще і досі не вивчена і не використовується ні у науковій, ні у на родній медицині. Це амброзія, по-грецьки - напій богів. Її вирива ють і викидають. Але у природі нічого зайвого немає. Багато назв рослин пов'язано з Біблією, міфологією. Народні назви рослин вка зують на зовнішній вигляд, походження, спосіб проростання, за стосування тваринами і людьми. Про рослини складено чимало пі сень, легенд, казок, прислів'їв: «На городі бузина, а в Києві - дядь ко». За рослинами можна визначити час, погоду. Природа сама себе відтворює. Однак потребує від нас охорони, коли людина через свою жадібність знищує весь навколишній світ.

Література 1. Аникин Ю.Я. Лекарственные растения и их применение. -М.:

Изд-во Планета, 2010 – 480с.

2. Гончарова Т.А. Энциклопедия лекарственных растений. М.: Дом МСП, 3. Светличная Е.И., Толок И.А.Энциклопедический словарь латин ских ботанических названий лекарственных растений. -Харьков: Изд.-во НФУ: «Золотые страницы», 2008.- 288 с.

4. Соловьева В.А. Лекарственные растения народной медицины – Київ.: Изд.-во Олма Медиа Группа, 2012-208 с.

А.С. Мах, О.И. Пристай, А.С. Талан НАРОДНЫЕ И НАУЧНЫЕ НАЗВАНИЯ ЯДОВИТЫХ ЛЕКАРСТВЕННЫХ РАСТЕНИЙ Резюме: исследовано родовые и видовые названия ядовитых лекарственных рас тений, их этимологию, состав, семантику и их применение в приготовлении ле карственных средств.

Ключевые слова: ядовитые лекарственные растения, видовое родовое и народное название, этимология, применение.

Вопросы здравоохранения Донбасса, Выпуск №27, 2013 год H.S. Makh, O.I. Prystay, O.S. Talan POPULAR AND SCIENTIFIC NAMES OF POISONOUS OFFICINAL PLANTS Resume: We analyzed the generic and specific names of poisonous plants, their etymol ogy, structure, semantics and use in producing medicines.

Keywords: poisonous officinal plants, generic and specific names, etymology, use.

УДК 616.831.38-073.756.8: Н.В. Момот, С.Я. Коровка, И.В. Военный, Е.М. Соловьева, З.Т. Климов ДИАГНОСТИЧЕСКИЙ МЕТОД КТ ЦИСТЕРНОФИСТУЛОГРАФИИ В ЛЕЧЕНИИ НАЗАЛЬНОЙ ЛИКВОРЕИ Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького Донецкое областное клиническое территориальное медицинское объединение Резюме. Назальная ликворея является грозным заболеванием, которая трудно поддается консервативному лечению. Интракраниальные оперативные вмеша тельства являются сложными и трудоемкими, показания к ним должны основы ваться на четкой доказательной базе. КТ-цистернофистулография является методом выбора, дающий хирургу возможность верификации заболевания, воз можность выбора хирургического метода оперативного вмешательства.

Ключевые слова: ликворея, КТ-цистернофистулография, ликворный свищ.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 7 |
 





 
© 2013 www.libed.ru - «Бесплатная библиотека научно-практических конференций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.