авторефераты диссертаций БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА РОССИИ

КОНФЕРЕНЦИИ, КНИГИ, ПОСОБИЯ, НАУЧНЫЕ ИЗДАНИЯ

<< ГЛАВНАЯ
АГРОИНЖЕНЕРИЯ
АСТРОНОМИЯ
БЕЗОПАСНОСТЬ
БИОЛОГИЯ
ЗЕМЛЯ
ИНФОРМАТИКА
ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ
ИСТОРИЯ
КУЛЬТУРОЛОГИЯ
МАШИНОСТРОЕНИЕ
МЕДИЦИНА
МЕТАЛЛУРГИЯ
МЕХАНИКА
ПЕДАГОГИКА
ПОЛИТИКА
ПРИБОРОСТРОЕНИЕ
ПРОДОВОЛЬСТВИЕ
ПСИХОЛОГИЯ
РАДИОТЕХНИКА
СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО
СОЦИОЛОГИЯ
СТРОИТЕЛЬСТВО
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
ТРАНСПОРТ
ФАРМАЦЕВТИКА
ФИЗИКА
ФИЗИОЛОГИЯ
ФИЛОЛОГИЯ
ФИЛОСОФИЯ
ХИМИЯ
ЭКОНОМИКА
ЭЛЕКТРОТЕХНИКА
ЭНЕРГЕТИКА
ЮРИСПРУДЕНЦИЯ
ЯЗЫКОЗНАНИЕ
РАЗНОЕ
КОНТАКТЫ


Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 13 |

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ, МОЛОДЕЖИ И СПОРТА АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКИ КРЫМ РЕСПУБЛИКАНСКОЕ ВЫСШЕЕ УЧЕБНОЕ ЗАВЕДЕНИЕ «КРЫМСКИЙ ИНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ ...»

-- [ Страница 6 ] --

зации связано с эффектом конкуренции, к кото- Преимущества глобализации связаны также рой она неизбежно ведет, а негативное – с по- с выигрышем от торговли на взаимовыгодной тенциальными конфликтами, которые можно основе, удовлетворяющей все стороны. В целом избежать путем развития глобального сотруд- преимущества глобализации позволяют улуч ничества на основе политических соглашений шить свое положение всем партнерам, полу или создания новых международных институ- чающим возможность повысить уровень зара тов. Глобализация рассматривается, с одной ботной платы и жизненные стандарты путем стороны, в качестве важного источника новых увеличения производства.

возможностей, с другой – как причина многих Несмотря на все преимущества глобализа бед и даже конфликтов внутри отдельных госу- ции, данный процесс вызывает в мировой эко дарств, а также между странами и регионами. номике и финансах новые очаги конфликтов и Таким образом, с одной стороны, глобали- противоречий:

зация ведет исключительно к конвергентным а) существует резко увеличивающийся разрыв процессам, а с другой – растет национальная и между слабыми и сильными странами;

культурная дифференциация, которая в крайних б) именно на почве глобализации происходит формах национализма и религиозной нетерпи- деформация финансово-рыночных механиз мости проявляется в конфликтных формах. Ес- мов;

тественным является желание народов сберечь в) конкуренция вырождается, превращаясь в свои культурные и национальные ценности, свою противоположность;

она уже не под стереотипы поведения и т. д. Издержки и выго- стегивает отстающих, не побуждает их к на ды процесса глобализации распределяются ме- ращиванию конкурентных преимуществ, а жду участниками крайне неравномерно. Повы- уничтожает многих из тех, кто в иных усло шение производительности, сокращение затрат, виях имел бы шанс на выживание, причем рост доходов и благосостояния на одном полю- это касается не только хозяйствующих субъ се достигаются ценой увеличения неопределен- ектов, но и целых стран;

ности, рисков, неравенства, бедности на другом г) серьёзные угрозы стабильному развитию эко [5, с. 20]. номики исходят от ажиотажной экспансии Отдельные страны не могут позволить себе глобального капитала, особенно капитала выключаться из системы всемирного рынка, не спекулятивного [6, с. 44].

заплатив за это высокую цену. В то же время Мощные волны, рождаемые спекулятивны глобализация неизбежно влечет за собой усиле- ми накатами, дестабилизируют экономику не ние роли национальных правительств во внут- только слабых, но и сильных стран. Меняется риэкономической сфере и во взаимодействии с сам характер производства мирового ВНП. В внешним миром, что дает возможность снизить нем быстро возрастает доля наукоемкой про уязвимость, минимизировать социальные из- дукции.

держки, связанные с глобализацией, легче до- Финансовая глобализация является главной биться договоренности с международным капи- движущей силой развития мировой экономики, талом в плане достижения более справедливого уровень которой достиг определенной зрелости.

распределения выгоды от торговли, иностран- Приведем факторы, свидетельствующие об уве ных инвестиций и других сделок. личении уровня финансовой глобализации:

Что касается преимуществ глобализации, 1) рост финансовой системы, при этом рост фи то, прежде всего, она вызвала обострение меж- нансовой составляющей экономики особенно дународной конкуренции. Здоровая конкурен- заметен в еврозоне;

ция и расширение рынка ведут к углублению 2) все более выраженная переориентация фи специализации и международного разделения нансовой системы на сделки с ценными бу труда. магами вместо традиционных банковских ус Еще одно преимущество глобализации – луг;

рынок капитала все больше отнимает по экономия на масштабах производства, что по- средническую функцию у банковской систе тенциально может привести к сокращению из- мы, которая, в свою очередь, еще больше держек и снижению цен, а следовательно, к ус- смещается от традиционного банковского де тойчивому экономическому росту. Глобализа- ла с его долгосрочными кредитами и много ция может привести к повышению производи- летними отношениями с клиентами в сторону тельности труда в результате рационализации инвестиционного банкинга;

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки 3) появление сложных финансовых инструмен- Кроме того, на интегрированных рынках тов, которые существенно изменили подход к капитала институты подвергаются рискам, ко управлению рисками;

торые возникают за пределами отдельных 4) появление на финансовых рынках новых иг- стран, однако оказывают существенное влияние роков – прежде всего хедж-фондов и фондов на стабильность финансовых национальных прямых инвестиций [3, с. 21–22]. рынков. Это означает, что даже те банки, кото Глобализацию товарных и финансовых рые работают исключительно на национальных рынков, под которой понимается усиливающее- рынках, подвергаются воздействию кризисных ся международное переплетение национальных явлений, возникающих за пределами страны, т. е.

рынков, сопровождаемое более высокой под- высокий уровень переплетения финансовых вижностью капитала, без сомнения можно отне- рынков, повышает опасность передачи рисков.

сти к одному из самых значительных экономи- Таким образом, можно отметить, что имен ческих событий в последние десятилетия. Гло- но интернационализация банковской деятельно бализация финансовых рынков представляет сти послужила отправной точкой для возникно собой многоаспектный процесс, который, с од- вения системных банковских кризисов, которые ной стороны, дает участникам рынка дополни- выходили за пределы страны нахождения банка тельные шансы и возможности получения до- и затрагивали зачастую интересы многих госу полнительных прибылей, но с другой – выдви- дарств. Итак, финансовый капитал превращает гает определенные требования, в том числе обу- ся в «чисто денежный капитал» с функциональ словленные возникновением сложных рисковых ными задачами. Поскольку современный капи ситуаций, которыми необходимо уметь управ- тал – финансовый капитал, следовательно, в его лять [7, с. 17–19]. основе лежат стоимостные отношения, сегодня Несмотря на все потенциально опасные мо- предполагающие их отрыв от формы товарного менты, преимущества (или шансы) от глобали- мира. Поэтому для такого капитала преимуще зации финансовых рынков все же перевешива- ственным становится именно движение стоимо ют. В последние двадцать–тридцать лет между- сти, появляется возможность чистого ее образо народные инвесторы и заемщики капитала на- вания в процессе движения.

ходятся в выигрыше благодаря тенденциям гло- Глобальный финансовый капитал – это фи бализации. Рыночные силы двигают вперед раз- нансовый капитал в его чистом виде, абсолютно витие финансовой глобализации и информаци- «чистый» от государственных рамок, деления онных технологий. Однако для остальных уча- на промышленный, банковский или иную эко стников мировых финансовых рынков, таких номическую форму капитала. Именно поэтому как финансовые институты, национальные рын- он существует и как предпринимательский, и ки капиталов, органы регулирования и надзора, как банковский, и как денежный, и как торго последствия глобализации более сложные и вый. Это всего лишь превращенные формы его требуют постоянного изучения и следования за бытия. В чистом виде капитал – идеальная кон данным процессом. В результате изменений, струкция стоимостного (финансового) мира.

обусловленных процессом финансовой глобали- Будучи высшей формой развития финансового, зации, возник финансовый рынок, который ха- глобальный капитал содержит в себе характери рактеризуется интеграцией рынков и консоли- стики первого: он фиктивен, спекулятивен, экс дацией институтов за пределами продуктовых и территориален, агрессивен.

географических границ. Это положительное Итак, глобальный финансовый капитал – развитие связано с возникновением ряда потен- это высшая стадия развития финансового капи циальных и конкретных рисков. тала, когда его доминирование и масштабность Во-первых, интернационализация банков- распространяется на все глобальное простран ской деятельности может привести к приходу на ство и когда технологии управления, которые рынок кредитных и финансовых институтов из позволяют ему получать глобальную ренту, экс стран с недостаточным контролем. территориальны и разнообразны.

Во-вторых, интернационализация может Основная функция глобального финансово привести к пересечению компетенции нацио- го капитала – организация больших экономиче нальных органов надзора. Таким образом, воз- ских пространств и управление ими и экономи никает необходимость четкого выделения над- ческими процессами в них. Реализация этой зора за деятельностью международных инсти- функции предполагает осуществление особой тутов на отдельных сегментах рынка. организационной деятельности по созданию но В-третьих, в процессе консолидации могут сителей его целей – пространственно-иерархи возникнуть огромные по величине институты, ческих сетевых структур – больших экономиче представляющие опасность системного риска. ских структур [4, с. 4–5].

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Глобальный финансовый капитал получает Одним из основных последствий глобали доход в виде рентных платежей. Существование зации является то, что фактически основную глобальной финансовой ренты основано не на часть преимуществ получают богатые страны производственном, а на перераспределительном или индивиды. В процессе ее быстроразвиваю процессе, когда формируются властные полно- щиеся страны входят в круг богатых государств, мочия глобального капитала, проявляющиеся в а бедные страны все больше отстают от них.

его способности организовывать и управлять Растущий разрыв в доходах вызывает недоволь экономическими пространствами и процессами ство с их стороны, чреватое международными в них. конфликтами. Вопрос распределения преиму Глобальная власть реализуется через меха- ществ является одним из важнейших в процессе низмы информационной, энергетической и фи- глобализации мировой экономики.

нансовой власти, распространяемые на все гео- Также глобализация порождает проблему, пространство. Именно поэтому глобальная вызванную опасением, что контроль над эконо власть становится источником дохода в виде микой отдельных стран может перейти от суве рентных платежей, принудительно перераспре- ренных правительств в другие руки, в том числе деляемых в пользу глобального капитала через к наиболее сильным государствам, многонацио мировой финансовый рынок посредством разно- нальным или глобальным корпорациям и меж уровневой ликвидности национальных валют и дународным организациям. В силу этого неко срочных финансовых инструментов. торые усматривают в глобализации попытку Современный финансовый капитал – это подрыва национального суверенитета. Вместе с капитал глобальный, глобализируемый и глоба- тем, в эпоху глобализации укрепление государ лизуемый. Его действия в первую очередь на- ства и его институтов – обязательное условие не правлены на самого себя, на организацию сво- только его выживания, но и развития всей на его функционирования посредством формиро- ции. В условиях глобализации государство не вания больших экономических структур, кото- только может, но и должно взять на себя страте рые образованы ради того, чтобы капитал смог гические функции по участию в глобализацион стать глобальным, а потом и всех сделал гло- ных процессах, чтобы эффективно использовать бальными. их преимущества и максимально уменьшить их Как продукт глобализации капитал стано- негативное влияние. Некоторые аспекты влия вится таким только в условиях тотального раз- ния глобализации на национальную экономику вития информационных и коммуникационных следует рассмотреть особо.

технологий. Именно они являются его базой Прежде всего, это чрезвычайно высокие (как размещение), основой (как порождение), темпы роста прямых иностранных инвестиций, продуктом (как техническое воспроизводство) намного превосходящие темпы роста мировой [2, с. 19]. торговли. Они играют ключевую роль в транс Как субъект глобализации глобальный ка- ферте технологий, промышленной реструктури питал преобразовывает глобальное пространст- зации, образовании глобальных предприятий, во в своих интересах, влияет на другие эконо- что оказывает непосредственное воздействие на мические, политические, социальные, государ- национальную экономику.

ственные геосубъекты с помощью больших эко- Второй аспект касается влияния на техно номических структур. Поэтому его можно рас- логические инновации, которые являются одной сматривать как особый сложный динамичный из движущих сил глобализации, но она, в свою феномен – субъектсистему, способную созда- очередь, усиливая конкуренцию, стимулирует вать особые субъекты, структуры и осуществ- их дальнейшее развитие и распространение сре лять хозяйственные процессы с ними и в них [8, ди стран.

с. 53–55]. Иногда в разряд издержек глобализации от Итак, глобальный финансовый капитал как носят безработицу. Но это утверждение опро экономическая категория выражает устойчивые вергается низкой нормой безработицы во мно экономические отношения между большими гих экономически развитых странах, активно экономическими структурами и иными эконо- участвующих в глобализации и за счет ее пре мическими и неэкономическими агентами по имуществ обеспечивающих высокий уровень поводу перераспределения и присвоения гло- заработной платы, в противовес странам, мало бальной финансовой ренты. Основной формой участвующим в процессах глобализации и его движения выступают арбитражные опера- имеющим высокий уровень безработицы и низ ции на финансовых рынках, осуществляемые с кий уровень заработной платы.

помощью производных финансовых инструмен- Следует заметить, что отдельные государ тов. ства могут оградить себя от участия в процессе Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки ЛИТЕРАТУРА глобализации, но ни одно государство не имеет 1. Делягин М. Мировой кризис: Общая теория гло возможности остановить этот процесс во всем бализации : курс лекций / М. Делягин. – М. :

мире: всегда найдутся страны, заинтересован ИНФРА-М, 2003. – 768 с.

ные в международном сотрудничестве для ук 2. Иванов Н. Глобализация и проблемы оптималь репления своих экономических позиций.

ной стратегии развития / Н. Иванов // Мировая И в этой связи государства стоят перед вы- экономика и международные отношения. – 2000. – бором: или поддерживать процесс глобализа- № 2. – С. 18–19.

ции, помогать ему и пытаться получить от него 3. Михайлов Д. М. Финансовая глобализация как пользу для своей страны, или сопротивляться и фактор экономического влияния / Д. М. Михай тем самым ограничить свое участия в междуна- лов // Вестник финансовой академии. – 1999. – № 4. – С. 13–23.

родном сотрудничестве и разделении труда, 4. Осадчая И. Глобализация и государство: новое в воздвигнуть барьеры для притока новых техно регулировании экономики развитых стран / И.

логий и инвестиций.

Осадчая // Мировая экономика и международные Нетрудно предвидеть, что основной про отношения. – 2002. – № 11. – С. 3–5.

блемой будущего будет проблема отношения 5. Долгов С. И. Глобализация экономики: новое сло между процессом глобализации и государства- во или новое явление? / С. И. Долгов. – М. : ОАО ми, теми национальными институтами, которые Изд-во «Экономика», 2000. – 320 с.

существуют и будут продолжать существовать. 6. Колодко Г. Глобализация и экономический рост / Таким образом, финансовая глобализация Г. Колодко // Мир перемен. – 2004. – № 2. – С.

является следствием экономического развития 44–52.

7. Зевин Л. Национальные экономические системы отдельных компаний и государств, которые вы в глобальных процессах / Л. Зевин // Мировая растают за рамки собственного государства и экономика и международные отношения. – 2003. – начинают использовать мировые финансовые № 11. – С. 17–19.

ресурсы для дальнейшего развития своей дея 8. Давыдов В. Феномен финансовой глобализации / тельности, тем самым оказывая влияние на В. Давыдов, В. Бобровников, В. Теперман. – М. :

функционирование мировой экономики. ИЛА РАН, 2000. – 167 с.

УДК 339.924:331.556.4(477) Зиятдинова Н. Р.

МИГРАЦИОННЫЕ ПОТОКИ НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ МЕЖДУНАРОДНОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ У статті розглядається активність трудових міграційних потоків в Україні в контексті тен денцій міжнародних міграційних процесів.

Ключові слова: трудова міграція, міграційні потоки, інтеграційні процеси, світова економіка, робоча сила, працевлаштування.

В статье рассматривается активность трудовых миграционных потоков в Украине в контек сте тенденций международных миграционных процессов.

Ключевые слова: трудовая миграция, миграционные потоки, интеграционные процессы, миро вая экономика, рабочая сила, трудоустройство.

The article considers the activity of labor migration in Ukraine in the context of trends in international migration.

Key words: labor migration, migration flows, integration processes, the world economy, the labor force, employment.

Постановка проблемы. В современном общей системе международных экономических мире разнонаправленные потоки трудовой ми- отношений экспорт и импорт рабочей силы ста грации существенным образом влияют на раз- ли играть все более заметную роль.

витие ситуации на национальном рынке труда Анализ литературы. Связанные с трудо Украины. Украина является активным участни- вой миграцией проблемы и выгоды исследуются ком международного трудового обмена. Еже- многими отечественными и зарубежными уче годно усиливается поток граждан, выезжающих ными, в частности, И. Гнибиденко выявляет на работу за рубеж. Одновременно страна стала проблемы трудовой миграции в Украине и пути активно притягивать работников-мигрантов из их решения [1], И. Ивахнюк изучает механизм государств ближнего и дальнего зарубежья. В международной трудовой миграции и роль меж Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки государственной трудовой миграции в совре- использование не только в рамках национально менном мире [2], С. Метелев – причины и по- го комплекса, но и в рамках мирового хозяйства.

следствия изменений, которые происходят в Если на начало 1995 г. в мире насчитыва международном обмене трудовыми ресурсами в лось немногим более 35 млн. трудящихся современном глобализирующеммире [3], А. мигрантов против 3,2 млн. в 1960 г., то, по под Радько исследует миграционные процессы в счетам современных международных организа рамках реализации национального экономиче- ций, в первые годы ХХІ в. свыше 180 млн. че ского потенциала [4]. Рассмотрению вопросов ловек в мире находились за пределами своих трудовой миграции посвящены научные труды стран. По оценке Всемирного банка, за преде ряда других демографов и экономистов. лами страны рождения в 2010 г. проживало Целью статьи является анализ и оценка 215,8 миллионов человек, что составляет 3,2% внешней трудовой миграционной активности в от численности населения мира [5].

стране на фоне общемировых миграционных В силу экономических причин основные тенденций, а также выявление направлений ми- потоки мигрантов всегда направлялись из стран грационных потоков и основных сфер занятости с низкими личными доходами в страны с более наших сограждан за рубежом. высокими доходами. Среди стран мира, прини Изложение основного материала. В сис- мающих международных мигрантов, неизменно теме глобализации мировой экономики быстро выделяются США, в которых проживают 42, развиваются международные миграционные млн. иммигрантов (19,8%, или каждый пятый из процессы. Во второй половине ХХ и в начале международных мигрантов). В других странах ХХІ вв. международная миграция рабочей силы их численность по крайней мере в 3,5 раза стала важной составляющей интернационализа- меньше. В России и Германии она превышает ции международной хозяйственной жизни. Тру- 10 млн. человек (соответственно, 12,3 и 10, довой потенциал, будучи одним из факторов миллиона человек), в остальных составляет не производства, ищет свое наиболее эффективное более 7,3 млн. человек (рис. 1) [6].

Рис. 1. Страны мира, в которых проживает наибольшее число иммигрантов, 2010 г., млн. чел.

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Однако, если отнести число иммигрантов к новных стран исхода преобладают бывшие рес общей численности постоянного населения, публики СССР: Российская Федерация, Бело часть которого они составляют, картина суще- руссия, Казахстан, Узбекистан, Молдавия, ственно изменится. Наиболее высок удельный Азербайджан, Грузия, Армения, Таджикистан, вес иммигрантов в населении стран Персидско- Киргизия [5].

го залива, небольших государств и островных Хотя в отчете проведенного в ноябре 2011 г.

территорий: Катара (86,5%), Монако (71,6%), в г. Киеве семинара по согласованию методоло ОАЭ (70,0%), Кувейта (68,8%), Андорры гий сбора данных и расширения обмена зна (64,4%) и т. д. США по этому показателю попа- ниями о трудовой миграции [7], отмечается тен дает лишь в шестой десяток стран (13,5%), Гер- денция к росту количества иностранных граж мания – сразу за ними (13,1%), а Россия – в де- дан, работающих в Украине, на сегодняшний вятый (8,7%). день Украина на международных рынках пре Украина относится к числу стран с относи- имущественно выступает как государство тельно высокой долей иммигрантов в населе- экспортер рабочей силы.

нии. В 2010 г. их часть в составе украинских Число эмигрантов из Украины в 2010 г. со граждан составила 11,4%, достигнув 5,3 мил- ставило 6,6 миллиона человек, тогда как в лиона человек. По уровню иммиграции Украина большинстве стран оно не превышает 5,4 мил занимает одиннадцатое местов мире. Среди ос- лиона человек (рис. 2) [6].

Рис. 2. Страны мира, из которых выехало наибольшее число эмигрантов, 2010 г., млн. чел.

Если соотнести численность эмигрантов с этом ряду из европейских стран следует отме современной численностью населения стран ис- тить Албанию (45,4%), Боснию и Герцеговину хода (учитывая, что тот факт, что они покидали (38,9%), Португалию (20,8%), а из бывших рес страну на протяжении длительного периода публик СССР – Армению (28,2%), Грузию времени), на первое место в этом рейтинге вый- (25,1%), Казахстан (23,6%), Молдавию (21,5%).

дут совсем другие страны и территории. Отношение трудовых эмигрантов к общему По доле соотечественников, проживающих количеству населения в Украине сводится к ныне за рубежом, особенно выделяются Пале- 14,2% [5]. Учитывая указанные международные стинская территория (68,3%), Независимое Го- масштабы, трудовую миграцию украинцев сударство Самоа (67,3%), Гренада (65,5%). В можно считать довольно умеренной.

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Основными сферами занятости украинцев- (уборка дома, приготовление пищи, уход детей мигрантов являются строительство, сельское и стариков), сфера торговли и сервиса (рис. 3) хозяйство (сбор урожая), домашнее хозяйство [8].

Рис. 3. Основные сферы трудоустройства украинских трудовых мигрантов.

Но выезжают за границу и ученые, препо- должностями, которые они занимают. Это несо даватели, специалисты в области медицины и ответствие прослеживается, если сравнить сфе высоких технологий, программисты. Украин- ры трудоустройства мигрантов за рубежом с их ская трудовая миграция, в определенной степе- уровнем образования. Независимо от образова ни, может быть охарактеризована как «утечка ния украинских мигрантов, почти все они зани мозгов»: 31% работников украинского проис- маются неквалифицированной работой. Лишь ходжения имеет высшее образование (рис. 4) немногим специалистам удается найти работу за [8]. При этом экспертами прослеживается несо- рубежом в соответствии с уровнем их квалифи ответствие между навыками мигрантов и теми кации.

Рис. 4. Уровень образования украинских трудовых мигрантов.

В распределении украинских эмигрантов по ной выезда за границу является не только не странам мира наблюдается большая асиммет- достаточность рабочих мест, но и значительная ричность. Из общей численности украинских разница в оплате на родине и за рубежом. Среди мигрантов, работающих за границей, 2 млн. на- причин эмиграции украинцев не последнее ме ходятся в России, 1 млн. – в Польше, а также сто имеет дискомфорт от общей нестабильности значительное количество в Италии (500 тыс.), в Украине, широко распространенная корруп Греции (350 тыс.) и Португалии (200 тыс.) [8]. ция, отсутствие возможностей для развития и Таким образом, львиная доля украинцев рабо- самореализации, незащищенность от злоупот тают в странах Восточной Европы, за ними идут реблений со стороны властных структур.

страны Европейского Союза. При этом наи- Направления потоков трудовой миграции большую активность в трудовых миграционных распределены примерно поровну в два направ процессах принимают жители западных регио- ления. Из восточных областей Украины едут в нов Украины. Россию, из западных – в страны ЕС.

Однако Украину покидают не только вы- Целью выезда за границу во многих случаях ходцы из Западной Украины, экономическая си- является повышение благосостояния, решение туация в которой является одной из самых жилищного вопроса, финансирование обучения, сложных в стране, но и жители восточных об- открытие собственного дела, усовершенствова ластей, что дает основание утверждать: причи- ние знания иностранного языка.

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки ЛИТЕРАТУРА Выводы. Иностранные рабочие составляют 1. Гнибиденко И. Проблемы трудовой миграции в в настоящее время значительную долю занятых Украине и их решение / И. Гнибиденко // Эконо во многих жизненно важных отраслях экономи мика Украины. – 2001. – № 4 – С. 19–22.

ки крупнейших стран мира. Не является исклю 2. Ивахнюк И. Международная трудовая миграция :

чением и украинская рабочая сила. Наиболее учебное пособие / И. Ивахнюк. – М. : ТЕИС, распространенной причиной выезда из страны 2005. – 286 с.

украинских граждан за границу является повы- 3. Метелев С. Международная трудовая миграция в шение материального благосостояния своих се- условиях глобализации и нелегальная миграция в мей. России [Электронный ресурс] / С. Метелев. – Ре Поскольку в данном исследовании не пре- жим доступа : http://ua.bookfi.org/book/783200.

4. Радько А. Миграционные процессы и проблемы следовалась цель детального исследования при реализации национального экономического по чин и последствий внешних трудовых миграци тенциала / А. Радько // Вісник Хмельницького онных процессов в Украине, а также поиска пу національного університету. – Хмельницький, тей совершенствования их механизма, прове 2011. – Т. 1(181). – № 6. – С. 110–115.

денный анализ эмиграционных и иммиграцион 5. Щербакова Е. Мировой демографический баро ных потоков позволил дать оценку состояния метр [Электронный ресурс] / Е. Щербакова. – Ре трудовой миграционной активности в Украине, жим доступа : http://demoscope.ru/weekly/2010.

которая в контексте международной трудовой 6. Migration and remittances factbook 2011 [Электрон миграции расценивается как умеренная. ный ресурс]. – Режим доступа : http://siteresources.

Незначительно опережая показатели трудо- worldbank.org.

7. Семинар по согласованию методологий сбора вой иммиграции, ее эмиграция определяет ме данных и расширения обмена знаниями о трудо сто Украины на международном рынке труда вой миграции [Электронный ресурс]. – Режим как экспортера рабочей силы.

доступа : http://www.iom.org.ua /DocLib.

За Западным регионом Украины на сего 8. Міграція в Україні: факти і цифри [Электронный дняшний день сохраняется позиция основного ресурс]. – Режим доступа : http://www.iom.org.ua/ поставщика рабочей силы за рубеж, прежде все- ua/pdf/Facts&Figures_d5_ua_f.pdf.

го в Европу.

УДК 339. Кальченко Т. В., Остапюк А. О.

ГЛОБАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ: ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТОК І СУЧАСНА ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ Досліджено специфіку сучасного етапу розвитку світової економіки, який характеризується як глобальний, при цьому в якості домінуючих визначено тенденцію перерозподілу ролі і функцій суб’єктів бізнесу та регулятивних інститутів. Наголошено на активній трансформації і уніфікації економічної функції держави, яка все більше втрачає можливість ефективно використовувати традиційні інструменти макроекономічного регулювання, що актуалізує пошук узгоджених регуля торних механізмів країн, ТНК і міжнародних організацій.

Ключові слова: глобалізація, система, регіоналізація, транснаціоналізація, інституціоналізація, лібералізація, техносфера, геоекономіка, сценарій.

Исследована специфика современного этапа развития мировой экономики, который характери зуется как глобальный, при этом в качестве доминирующей определена тенденция перераспредле ния роли и функций государства, которое все более утрачивает возможность эффективного ис пользования традиционных инструментов макроэкономического регулирования, что актуализирует поиск согласованных регуляторных механизмов стран, ТНК и международных организаций.

Ключевые слова: глобализация, система, регионализация, транснационализация, институцио нализация, либерализация, техносфера, геоэкономика, сценарий.

The specific features of modern stage of world economic development, that is called as global, have been determined, on a basis of which as a dominating trend of reshaping of role and functions of state (in direction of partial loss of effective use of traditional instruments of macroeconomic regulation) have been detected together with raising of problem of multilateral regulative mechanisms of countries, TNC and in ternational organizations constructing.

Key words: globalization, system, regionalization, transnationalization, institutionalization, liberaliza tion, technosphere, geoeconomics, scenario.

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Постановка проблеми. Домінуючою тен- нуючому світові, де панує держава, пов’язана з денцією розвитку світового господарства на- ним тісними узами. Цей новий світ ґрунтується прикінці ХХ ст. стала глобалізація, яка виявля- на недержавних чи транснаціональних зв’язках.

лась, з одного боку, у зростанні масштабів, ди- Конструкція такої геополітичної моделі ХХІ намізації і поглибленні інтернаціоналізації, фу- століття приймає форми піраміди, на верхівці ндаментальній трансформації способу виробни- якої – управлінський центр, що складається з цтва товарів і послуг завдяки впровадженню провідних держав атлантичної цивілізації, і про останніх досягнень науково-технологічного фільні міжнародні організації, що реалізують прогресу у всіх сферах життєдіяльності людини, завдання глобалізму. Інфраструктуру цього а з другого – у наростанні суспільних диспропо- управлінського центру складають традиційні рцій та загостренні суперечностей розвитку на суб’єкти міжнародних відносин – національні міжнародному рівні. держави та інші міжнародні організації. Тим На початку ХХІ ст. із тенденції глобалізація самим атлантична цивілізація, являючись за переростає у всепоглинаючий процес, що вклю- змістом однією з форм цивілізаційної еволюції, чає в себе політичні, економічні, соціальні, еко- набуває монопольного впливу на увесь спектр логічні, науково-технологічні та інші складові. відносин глобального типу. При цьому затвер Метою статті є аналіз глобалізаційних про- джуються ілюзії абсолютизму і глобальної вла цесів задля виявлення ключових тенденцій, ха- ди [1].

рактеристик і закономірностей їх розвитку. З погляду географії, глобалізацію можна Виклад основного матеріалу. Відповідно проаналізувати як процес формування на між до еволюціонізуючої теорії і світогосподарської народному рівні такого простору, який являє практики поняття «глобалізація» поетапно напо- собою результат процесу обміну комунікацій внювалось новим змістом – від спрощених еко- ними технологіями між різними частинами сві номічних теоретичних конструкцій до більш до- тового співтовариства.

сконалих міждисциплінарних дефініцій, хоча і За думкую У. Бека, необхідно розрізняти на сьогодні не сформувався усталений підхід до ряд вимірів глобалізації, при цьому будь-який їх її визначення. Адекватним сучасному рівню на- перелік повинен включати комунікативні тех укових дослідженнь є трактування глобалізації нології, екологію, економіку, організацію діяль як феномену, що генерує нову структуровану ності, культуру і громадянське суспільство. Він систему суб’єктної взаємодії і ієрархію зв’язків вважає, що «глобалізація означає, що кордони у процесі наближення до цивілізаційної гомо- стають помітно менш істотними для повсякден генності у політичній, соціальній, економічній, ної поведінки в різних вимірах економіки, інфо інформаційній, культурних сферах людської рмації, екології, технології, міжкультурних життєдіяльності. Аналіз передумов, чинників, конфліктів. Гроші, технології, товари, інформа закономірностей глобалізації підтвердив її сис- ція перетинають кордони так, наче вони не іс темну сутність. нують» [2, с. 94].

Наукові концепції глобалізації, пройшовши Якщо на перших етапах теоретизування з еволюційний період становлення, характеризу- приводу пошуку оптимальних дефінітивних ються певною політико-економічною обумов- форм глобалізації переважав суто прагматичний леністю, складним і багатоплановим форматом підхід з зосередженням уваги на зростаючих кі реалізації, наявним і цілеспрямованим потенці- лькісних параметрах переміщення товарів, по алом державної підтримки і, з точки зору орієн- слуг, робочої сили, технологій, то на початку таційного спрямування, можуть бути представ- XXI століття акцент був перенесений на багато лені двома групами: неоліберальні або атланти- плановий розгляд феномену глобалізації як на чні (консервативного оптимізму, політичного процес взаємодії держав, народів, етносів, соці екстремізму, палкого лібералізму, ліберального альних спільнот в єдиній системі відносин на антифундаменталізму) та континентальні («фе- планетарному рівні [3, с. 116]. Дещо модернізо деральної імперії», «Євро-Радянської імперії», вана версія такого визначення була представле співробітництва «Європа–Третій Світ»). Най- на М. В. Ільїним, який стверджував, що глобалі більш креативний потенціал продемонстрували зація є процесом становлення єдиного світу – атлантичні концепції завдяки їх практичній реа- цілісного за власними загальними контурами і лізації, насамперед, у формі економічних докт- за внутрішньою взаємопов’язаністю власних рин Вашингтонського та Поствашингтонського взаємопроникаючих компонентів [4, с. 90].

консенсу. А. С. Філіпенко пропонує розглядати гло Політики вважають, що глобалізацію мож- балізацію як багаторівневу, ієрархічну систему, ливо розглядати як підйом у власній могутності зокрема на світовому рівні як зростання еконо нового «поліцентричного» світу, як антитезу іс- мічної взаємозалежності країн та регіонів, пере Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки плетення їхніх господарських комплексів та навколо так званого «біфуркаційного ядра», а економічних систем;

на рівні окремої країни як основними рушійними силами довгострокового відкритість економіки, що має вираз у частці зо- розвитку є матеріальні та духовні цінності лю внішньоторговельного обороту чи експорту у дини, що формуються та розвиваються під ВВП, у обсязі зарубіжних інвестиційних пото- впливом потреб і суперечностей економічної ків, міжнародних платежів;

на галузевому рівні системи [9].

в якості співвідношення обсягів зустрічної вну- Економічна глобалізація є складним проце трішньогалузевої торгівлі до світового вироб- сом, що включає взаємодіючі виробничий, тор ництва відповідної галузі та відповідного кое- говельний та фінансово-інвестиційний компо фіцієнта спеціалізації галузі;

і на корпоративно- ненти. Маючи витоки у торговельній сфері, во му рівні у вигляді показника диверсифікації дія- на на сьогодні розвивається на фінансово льності компанії [5, с. 22–23]. інвестиційній основі, на що акцентують увагу У працях Р. Робертсона і Х. Хондкера були більшість зарубіжних та вітчизняних вчених і розглянутими три дискурси глобалізації, що експертів-практиків. Це обумовлено дією бага обумовлювалися: 1) регіональними чи цивіліза- тьох факторів, насамперед: безпрецедентною ційними контекстами;

2) академічними дисцип- мобільністю капіталу у сучасному інформацій лінами;

3) ідеологічними диспутами. но-комунікаційному середовищі;

практикою Саме ці автори вперше звернули увагу на ринкового саморегулювання відтворювальних світоглядний бік глобалізації, що здобула нових процесів транснаціонального характеру;

впро форм на тлі кризи постіндустріалізму, «коли ваджуючою лібералізацією фінансових ринків.

згасають її творчі сили, відбувається самовід- У цілому, надаючи суб’єктам господарю творення моделі в межах відпрацьованих меха- вання нові ресурси, фінансова глобалізація нізмів, у темпі, що прискорюється, перемелю- сприяє економічному прогресу. При цьому, як ються інтелектуальні, виробничі, природні й зазначає З. Луцишин, вона впливає на економі інші ресурси. Змінюється психологія людини, її чне зростання у два способи: за рахунок підви мислення деформується, набирає односторон- щення глобальної пропозиції капіталу, а також нього характеру» [6, с. 198–199]. через стимулювання розвитку національної фі Програмною в цьому контексті є точка зору нансової системи, що підвищує ефективність О. Білоруса, що «глобальний капіталізм – це розподілу ресурсів, створює нові фінансові ін глобалізм з його особливими політичною, еко- струменти та покращує якість банківських по номічною і соціальною системою. Глобалізм – слуг [10, с. 19].

це деспотична політична, економічна і соціаль- Досліджуючи інвестиційні прояви фінансо на влада глобальних корпорацій. Це політична, вої глобалізації, Ю. Пахомов зазначив, що інве економічна і соціальна система, в якій ринкові стиції пов’язані із глобалізацією настільки тіс відносини розповсюджуються на всі без винят- но, що зараз, під впливом глобалізації, інвести ку сфери суспільного життя…» [7, с. 23]. Він ційні процеси, можна сказати, переживають но також зазначає, що «глобалізація світового роз- ву епоху [9]. Це сповна підтверджується і світо витку породжує феномен глобалізму. Глобалізм – вою економічною статистикою. Тут доцільно це система абсолютної економічної і політичної акцентувати увагу на наступному: якщо до влади нових глобальних монополістичних кор- останнього часу в період інтенсивної транснаці порацій, які вийшли з-під контролю націй- оналізації (1960–1990 роки) традиційно конста держав свого походження і базування» [7, с. 23– тувалась лише випереджуюча світовий ВВП ди 24]. наміка прямих зарубіжних інвестицій (ПЗІ), то В. Іноземцевим глобалізація також уявля- на сьогодні в умовах глобалізації мова йде про ється як чиста форма сучасного (постіндустріа- безпрецедентні масштаби фінансових інвести льного) неоколоніалізму, що претендує на про- ційних операцій, які важко співставити із клю ходження класичних фаз: самоствердження, па- човими макропараметрами реального сектору нування, занепад, розпад [8, с. 70]. світової економіки. У цьому контексті Д.

На сьогодні спостерігається поступовий Лук’яненко справедливо підкреслює, що на гло відхід від полярних точок зору на глобалізацію, балізованому інвестиційному ринку реалізують поступово переважає поміркований погляд, де ся фінансово-інвестиційні схеми, учасниками відправною точкою слугує міждисциплінарний яких є практично всі дійові особи ринку – фізи формат теоретизування з переважанням філо- чні особи, корпорації, уряди, міжнародні органі софсько-цивілізаційної складової. зації. В результаті не тільки суттєво корегується Переходячи до аналізу економічної глобалі- інвестиційна практика, але й певним чином дис зації доречно навести думку Ю. Пахомова сто- кредитується традиційна інвестиційна теорія совно того, що світова економіка розвивається [11, с. 20].

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Наголошується, що трансформація середо- Так, зробивши інформацію ключовим фак вища ведення фінансово-інвестиційного бізнесу, тором не тільки управління, але і виробництва, перехід від досконалої до недосконалої і далі до науково-технічна революція перетворила техно глобальної конкуренції видозмінює методоло- логії обробки інформації у основний напрямок гію аналізу: на зміну диференційованим макро-, розвитку, що викликало до життя і сучасні ін та мікрофункціональним підходам приходить формаційні технології, і саму інформаційну ре підхід інтегративний, котрий має враховувати волюцію.

не тільки мікромотивації, але й необхідність Інформатизація суспільства таким чином є якісних регуляторних змін на макрорівні. організованим соціально-економічним і науко Маючи витоки у якісних змінах технологіч- во-технічним процесом створення оптимальних ного базису виробництва й розподілу суспільно- умов для задоволення інформаційних потреб на го продукту, інформаційній революції, нових основі формування і використання інформацій формах економічної діяльності, соціокультурній них ресурсів. Вона повинна збігатися з проце уніфікації, економічна глобалізація проявляєть- сами соціальної інтелектуалізації, що істотно ся вкрай різнопланово. підвищує творчий потенціал інформаційного Як структурований багаторівневий процес середовища.

вона характеризується рядом кількісних пара- Глобальна інформатизація має такі характе метрів, до яких відносять безпрецедентні масш- ристики:

таби безпосередньо міжнародного виробництва, 1) переход від простих форм до системних про обміну і споживання за рахунок випереджуючо- цесів утворення інформаційної цивілізації, го динаміку світового ВВП зростання міжнаро- яка будується експоненціально;

дної торгівлі товарами та послугами, прямих та 2) перетворення наукового знання у найважли портфельних іноземних інвестицій, валютних віший фактор виробництва (біля третини операцій. Даючи якісну оцінку економічної гло- ВНП постіндустріальних країн створюється в балізації, доцільно, насамперед, відзначити про- галузях, що безпосередньо виробляють інфо цеси транснаціоналізації, регіоналізації та гло- рмаційні блага і послуги, а також устатку бальної інституалізації, коли формується глоба- вання для передавання й обробки інформа льне середовище постіндустріальної інформа- ції);

ційної цивілізації, у якій роль основного вироб- 3) перевищення темпів зростання інформацій ничого фактору відіграє людський капітал. ного сектора економіки темпів зростання сві Сучасний економічний аналіз має врахову- тової економіки в цілому, коли інформацій вати коротко- і довготермінові, безпосередні і ний сектор забезпечує від 50 до 100 відсотків опосередковані прояви глобалізації. чистого приросту зайнятості;

З одного боку, економічна глобалізація на- 4) обумовленість розвитку інформаційного сек дає нові мотивації і можливості розвитку, а з тору стійко зростаючим споживчим попитом, другого, – маючи риси нерівномірності, асинх- зумовленим високим освітнім і культурним ронності і диспропорційності, генерує функціо- рівнем кола споживачів інформації.

нальні та міжкраїнові суперечності й асиметрії, З розвитком інформаційної індустрії почала перш за все фінансово-інвестиційні. розвиватися інформаційна економіка, пов’язана Представники наукової школи Київського з продажем інформації, програмного забезпе національного економічного університету імені чення, надання обчислювальних послуг та пере Вадима Гетьмана (Д. Лук’яненко, А. Поручник, дачі інформації. В умовах глобалізації вона ха Л. Антонюк, Я. Столярчук, Т. Кальченко, О. рактеризується активною інформатизацією ви Мозговий, Л. Руденко-Сударєва) поглиблено робництва, торгівлі та сфери послуг, а також досліджують теоретико-методологічні проблеми розвитком комп’ютерної мережі Інтернет, що є системної асиметричності економічного розвит- базою для створення мережних підприємств й ку, породженої і посилюваної зростаючою гло- мережного інтелекту. Інформаційні та мережні бальною взаємозалежністю. Продуктивним ви- технології визначають технологічний спосіб ви дається підхід, коли глобальні економічні аси- робництва, який формується техніко-економіч метрії (фінансово-інвестиційні, виробничі, тор- ними відносинами разом з виробничими сила говельні, інфраструктурні) розглядаються і до- ми. Особливості Інтернету як ринку полягають сліджуються у контексті асиметрій технологіч- у його відкритості для абонентів (надавачів та них та інформаційних. Останні є чи не найбільш отримувачів послуг) будь-яких розмірів і досту значимими в аналізі і оцінках асиметрії еконо- пом до нього у будь-якому місці світу. Відкри мічного розвитку у міжкраїновому плані [12]. тість цього ринку зумовлена низьким бар’єром Цьому сприяє нерівномірний розподіл світового для виходу на нього користувачів. Тому їх кіль інформаційного ресурсу. кість невпинно зростає (табл. 1).

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Таблиця 1.

Кількість користувачів Інтернету у регіональному розрізі у 2010 р. [13, с. 37].

Кількість користувачів Чисельність населення Проникнення Регіон світу Інтернету (серпень 2010) (% від населення) Африка 110931700 1013779050 10,9% Азія 825094396 3834792852 21,5% Європа 475069448 813319511 58,4% Середній Схід 63240946 212336924 29,8% Півнична Америка 266224500 344124450 77,4% Латинська Америка / Кариби 204689836 592556972 34,5% Океанія / Австралія 21263990 34700201 61,3% Світ в цілому 1966514816 6845609960 28,7% Слід відзначити істотну відмінність у масш- Багаторічний нееквівалентний перерозподіл табах і темпах освоєння інтелектуальних техно- світових ресурсів розвитку і результатів міжна логій (IT) не тільки між розвинутими країнами і родного виробництва внаслідок експансіоніст країнами, що розвиваються, але й у групі країн- ської політики ТНК країн-лідерів призводять до лідерів з абсолютним домінуванням США. посилення глобальних соціальних дисбалансів і Глобальний інформаційний сектор після асиметрій, які поглиблено досліджує С. Сіден глобальної рецесії у 2010 р. зріс на 5% завдяки ко. Зокрема, констатується, що при подвоєнні попиту на програмне забезпечення та послуги. валового світового продукту у останні 30 років і При цьому продажі персональних комп’ютерів покращенні якості життя більшості населення зросли на 8%. Проте цей попит розподілявся розрив в доходах найбільш заможних країн і нерівномірно. Якщо в США та Канаді кількість найбідніших постійно збільшується (на 1/5 час персональних комп’ютерів на 100 чоловік дося- тину світового народонаселення, що проживало гло 97, то на Близькому Сході і Африці цей по- в країнах з найбільшим доходом, припадає біля казник не перевищував 17. В країнах Азії кіль- 90% світового ВВП, а на найбіднішу 1/5 части кість персональних комп’ютерів на 100 чоловік ну – 1%);

на країни ОЕСР (20% народонаселен у середньому складала 19, при чому розрив з ня світу) припадає 70% світової торгівлі, 60% Заходом по цьому показнику з часом стрімко прямих іноземних інвестицій, більше 90% кори скорочується. В Китаї, наприклад, зростання ви- стувачів Інтернету;

причому не спостерігається трат на IT-індустрію становило у 2010 р. 13%, а тенденція до скорочення розриву між багатими і їх обсяг досяг у абсолютних розмірах 80 млрд. бідними навіть у високорозвинених країнах [14, дол., що вище, ніж у Німеччини [13, с. 37–38]. с. 85].

Загалом, інформатизація сприяє становлен- В епоху глобалізації суперечливий характер ню техносфери як штучного середовища життє- і асиметричність притаманні геополітиці, де діяльності людини, що створює передумови й провідну роль відіграють країни-лідери під егі розвиває нові інформаційно взаємопов’язані ви- дою США, диктуючи моделі не тільки світоуст ди й типи діяльності в усіх сферах економіки, рою, а й розвитку країн і регіонів, де вони ма науки, культури, породжує необхідні для її по- ють геоекономічні інтереси. Посилюється між треб глобальні потоки фінансів і послуг, органі- цивілізаційна напруженість, на що акцентують заційні структури, робить глобально відчутними увагу вчені наукової школи Ю. Пахомова (Ю.

традиційні регулятивні проблеми й породжує Павленко, Л. Бакаєв, О. Михайловська).

нові. Формується певна конкурентна ієрархія Таким чином, глобалізація, створюючи країн відповідно до їх положення в системі фу- умови для максимального зближення націона нкціональних зв’язків техносфери. льних економік і регіонів світу, одночасно по У міжкраїновому контексті, як підкреслює силює міждержавні та міжблокові протиріччя та Д. Лук’яненко, на сьогодні на одному полюсі загострює конкурентну боротьбу між світової економіки концентруються країни – суб’єктами міжнародних економічних відносин глобальні лідери з домінуванням США, які вна- на регіональному, субрегіональному та глоба слідок вдалої багаторічної експансії у всіх сег- льному рівнях.

ментах світового ринку накопичили безпреце- Незважаючи на складності й кризовий ха дентний фінансовий і людський капітал, а на рактер світогосподарського розвитку, під впли другому – більшість країн – глобальні аутсайде- вом факторів переважно об’єктивного характеру ри, які не можуть на паритетних засадах бути відбувається становлення глобальної економіки активними учасниками глобалізації, намагаю- як цілісної, багаторівневої, ієрархічної й дивер чись хоч якось відповідати на її виклики [11, с. сифікованої системи ринків ресурсів, техноло 21].

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки 2. Бек У. Что такое глобализация? (Ошибки глоба гій, товарів, послуг, фінансів, інвестицій, інно лизма – ответы на глобализацию) / У. Бек ;


[пер. с вацій.

нем.]. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.

Саме тому можна зазначити наступне.

3. Делягин М. Г. Мировой кризис: Общая теория 1. Глобалізація змушує всі країни пристосо глобализации : курс лекций / М. Г. Делягин ;

Ин-т вувати власні економічні інститути до нових проблем глобализации (ИПРОГ). – [3-е изд., пе вимог. Саме тому можна казати про конверген- рераб. и доп.]. – М. : ИНФРА-М, 2003. – 768 с.

цію в економічній політиці країн, які є втягну- 4. Ильин М. В. Политические аспекты глобализации / тими в цей процес, що посилюється. Лібераліза- М. В. Ильин // Труды Фонда Горбачева. – Т. 7. – ція торговельної політики, контроль над виво- М., 2001. – 357 с.

зом капіталу, відкриття фінансових ринків для 5. Філіпенко А. С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність / А. С. Філіпенко. – іноземних інвесторів і скорочення частки дер К. : Знання, 2007. – 670 с.

жавного сектору – є загальними політичними 6. Robertson R. Discourse of Globalisation: Preliminary презумпціями для ефективної участі у глобаль Considerations / R. Robertson, H. H. Khondker // In ній економіці.

ternational Sociology. – 1998. – V. 13. – № 1. – P.

2. Глобалізація різко посилила могутність 25–40.

власників капіталу – інвесторів, багатонаціона- 7. Білорус О. Г. Економічна система глобалізму / О.

льних компаній і глобальних фінансових інсти- Г. Білорус. – К. : КНЕУ, 2003. – 357 с.

тутів, які чинять вирішальний вплив на еконо- 8. Иноземцев В. «Глобализация» национальных хо мічну політику держав, зокрема, використовую- зяйств и современный экономический кризис / В.

чи для цього спекуляції на валютних ринках і Иноземцев // Проблемы теории и практики управ ления. – 2002. – № 3. – C. 18–23.

ринках капіталу. Навпаки, роль праці як факто 9. Пахомов Ю. М. Біфуркаційний стан світосистем ра економічного життя зменшилася. Не маючи ного ядра напередодні зміни світових лідерів / такої ж свободи переміщення, як капітал, робіт Ю. М. Пахомов / Економіка України. – 2008. – ники значно послабили власні позиції у перемо № 4. – С. 4–14.

винах з роботодавцями. Поряд з цим, глобаліза 10. Луцишин З. О. Сучасна світова фінансова архіте ція ринків праці як ніколи раніш накладає об- ктоніка: тенденції та суперечності розвитку в меження на зростання заробітної платні. умовах глобалізації / З. О. Луцишин // Економіч 3. Глобалізація являє собою незворотній ний часопис XXI. – 2005. – № 5–6. – С. 17–22.

процес, протистояти якому не є здатною жодна 11. Лук’яненко Д. Г. Інвестиційний глобалізм: сучас з держав. І хоча до формування єдиного глоба- ні проблеми економічних досліджень / Д. Г.

Лук’яненко // Ринок цінних паперів України. – льного ринка ще далеко, концепція економічної 2002. – № 5–6. – С. 17–21.

ролі національної держави, без сумніву, підля 12. Анилионис Г. П. О сущности и системном харак гає перегляду.

тере противоречий глобализации / Г. П. Анилио нис // Вестник Российского университета Дружбы ЛІТЕРАТУРА народов. Серия «Экономика». – 2002. – № 1(18). – 1. Глобализация: Контуры ХХI века : реф. сб. / РАН С. 27–35.

ИНИОН. Центр научно-информ. исслед. глобаль 13. World economic situation and prospects 2010 // них и региональных пробл. Отд. Восточной Ев United Nations. – 2011. – 160 p.

ропы ;

[редкол. вып. : Игрицкий Ю. Н. – отв. ред., 14. Сіденко С. Соціально-економічний вимір сучас Малиновский П. В. – отв. ред. и др.]. – М., 2004. – ної глобалізації / С. Сіденко // Міжнародна еко Ч. 1. – 264 с. (Сер.: Глобальные проблемы совре номічна політика. – 2004. – Т. 1. – № 1. – С. 72–93.

менности).

УДК 339.005. Петрашко Л. П.

КРОС-КУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: КИТАЙСЬКИЙ ДОСВІД Досліджено та оцінено досвід формування та реалізації політики корпоративної соціальної від повідальності на прикладі Державного Банку Розвитку Китаю, визначені ключові напрямки щодо його адаптації в українському бізнес-середовищі.

Ключові слова: корпоративна соціальна відповідальність (КСВ), концепція «сталого розвитку», Глобальний Договір ООН, відповідальний менеджмент, глобальне бізнес-середовище.

Исследован и оценен опыт формирования и реализации политики корпоративной социальной ответственности на примере Государственного Банка Развития Китая, определены ключевые на правления его адаптации в украинской бизнес-среде.

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность (КСО), концепция «устойчивого развития», Глобальный Договор ООН, ответственный менеджмент, глобальная бизнес-среда.

In this piece of academic work the author examined and assessed the Chinese National Bank of Devel opment experience of corporate social responsibility policy. Furthermore, the key directions of its adapta tion in the Ukrainian business environment are defined.

Key words: corporate social responsibility (CSR), conctption «sustainable development», the UN Global Compact, responsible management, global business environment.

Постановка проблеми. Глобалізація між- Європейські країни демонструють приклади народного бізнесу вимагає зміни позицій його зацікавленості держави як координатора та мо корпоративної відповідальності. Міжнародна тиватора корпоративної соціальної відповідаль корпоративна експансія на зовнішні ринки зосе- ності бізнесу [5]. Україна знаходиться в числі реджує увагу світової спільноти на вимогах активних учасників глобальних ініціатив лідер прозорості фінансово-господарської діяльності ства з КСВ. Проект Національної концепції роз корпорацій, ясності їх підходів ведення бізнесу, витку соціальної відповідальності бізнесу в оцінки його впливу на навколишнє та соціальне Україні обговорюється діловими колами та середовище, сталому розвитку. державними діячами країни [6].

Концепція «сталого розвитку» – це досяг- Проведений аналіз наукових публікацій з нення соціального та економічного успіху сьо- названої теми дає підстави зазначити необхід годнішнього та майбутніх поколінь на основі ність оцінок крос-культурного досвіду політик збереження оточуючого середовища та економії та механізмів реалізації корпоративної соціаль природних ресурсів. На рівні компаній – це реа- ної відповідальності міжнародних компаній.

лізація корпоративної соціальної відповідально- Незважаючи на значний обсяг публікацій з про сті (КСВ), а саме відповідальності за вплив їх блем корпоративної відповідальності, питання діяльності на оточуюче навколишнє та бізнес- крос-культурних досліджень формування, роз середовище: замовників, клієнтів, працівників, витку та становлення механізмів корпоративної акціонерів. відповідальності в рамках глобального управ Такі зобов’язання виходять за рамки, вста- ління на конкретних прикладах недостатньо ви новлені законом, та передбачають добровільне світлені у вітчизняних наукових дослідженнях, об’єднання економічної, екологічної і соціаль- розглядаються переважно фрагментарно, вибір ної сфер діяльності компанії в єдину саморегу- ково та не системно.

люючу систему. Важливість вивчення проблеми крос Вивчення та оцінка крос-культурних прак- культурних особливостей формування політики тик формування та реалізації політики корпора- корпоративної соціальної відповідальності між тивної соціальної відповідальності міжнародних народних компаній та механізмів її реалізації на компаній, адаптація передового досвіду конце- практиці, вбудовування названої політики у ко пцій відповідальності та інструментарію їх реа- рпоративні стратегії їх розвитку, створення ін лізації для досягнення цілей сталого розвитку новаційних платформ взаємодії зі своїми стейк глобального бізнес-середовища є актуальною холдерами обумовлює актуальність та цілі проблемою сьогодення. представленої статті.

Мета нашого дослідження – визначення Аналіз останніх результатів дослідження та публікацій щодо формування та розвитку крос-культурних особливостей формування по корпоративної соціальної діяльності міжнарод- літики корпоративної соціальної відповідальнос них компаній, пошуку шляхів розповсюдження ті та сучасної моделі її реалізації на прикладі ефективних технологій та практичних моделей Державного Банку Розвитку Китаю та окрес управління їх соціальною діяльністю свідчить лення основних напрямків адаптації передового про досить широкі як у міжнародному, так і в китайського досвіду в українському бізнес вітчизняному масштабах рамки професійних середовищі.

дискусій. Виклад основного матеріалу. Проблема Теоретичні основи сучасного бачення про- тика крос-культурних особливостей політики блеми та розвитку КСВ закладено провідними корпоративної соціальної відповідальності та ме світовими школами бізнесу [1]. Українськими та ханізмів її реалізації досліджувалась на прикладі російськими вченими О. Білорусом, Д. Державного Банку Розвитку Китаю (ДБРК).

Лук’яненко, Д. Панченко [2], І. Беляєвою, М. ДБРК – це банківська структура зі 100% держа Эскиндаровим [3] та ін. [4] вивчалися сучасні вним капіталом, ключовий китайський банк, проблеми КСВ та розроблені основні принципи який надає послуги довго- та середньостроково «лідерства» сучасності. го інвестування та фінансування.

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Період реалізації 11 п’ятирічного плану розвитку країни з метою співдіяти державному розвитку Китаю був досить непростим періодом макрорегулюванню для протистояння міжнаро в історії розвитку країни, який продемонстрував дній фінансовій кризі та стимулювання транс високі досягнення соціально-економічної сфери. формації моделі економічного розвитку Китаю.


В останні п’ять років ДБРК посилено здійсню- Основні економічні показники діяльності ДБРК вав власну діяльність в контексті загального за 2008–2010 рр. представлені в табл. 1.

Таблиця 1.

Економічні показники діяльності ДБРК в 2008–2010 рр. [7, с. 16].

Роки Економічні показники 2010 2009 Загальна вартість активів 51123 45411 Кредитне сальдо 45097 37084 Коефіцієнт проблемних кредитів 0,68 0,94 0, Співвідношення резервів кредитування 307,4 215,08 210, до проблемних кредитів (%) Сальдо випущених облігацій 37275 32680 Коефіцієнт достатності капіталу 10,87 11,83 11, Чистий прибуток 37,1 31,9 20, Сальдо інвалютних кредитів (в 100 млн.

1,346 974 644, доларів США) Коефіцієнт проблемних інвалютних кре 0,26 0 дитів Для оцінки політики корпоративної соціа- Крім того, при розробці своєї корпоративної льної відповідальності ДБРК використовувалась стратегії, нових продуктів і політики бізнесу звітність банку за 2008–2010 рр. [7]. Звіт про були враховані кінцеві результати соціальних і соціальну відповідальність ДБРК 2010 р. є дійс- природоохоронних заходів, очікування стейкхо ним відображенням виконання Глобального До- лдерів і загальний спільний результат для заці говору (ГД) і його націленості до сталого розви- кавлених сторін.

тку. Сфера звіту ДБРК охоплює центральний Оцінка практик реалізації політики корпо офіс банку, 35 його філіалів та 3 представницт- ративної соціальної відповідальності ДБРК до ва. Для забезпечення достовірності і надійності зволяє визначити її основні результати: впрова звіт завірений незалежною третьою стороною – дження цінностей відповідальності в процес ре аудиторською агенцією Pricewaterhouse Coopers алізації макроекономічної політики та обслуго («PwC») у відповідності з «Міжнародними ста- вування загальної стратегії Китаю, посилення ндартами з експертизи і завірення № 3000 (ISAE міжнародного співробітництва в сфері зовніш 3000)». нього інвестування та фінансування, активіза В ході перевірки діяльності ДБРК компані- цію розвитку «зелених» фінансів.

єю «PwC» на відповідність стандартам і прин- Конкретні результати щодо показників фі ципам підзвітності АА 1000 AccountAbility Prin- нансування та збереження оточуючого середо ciples Standard 2008 [8;

9] було визначено, що у вища, соціальних показників діяльності ДБРК за 2010 р. ДБРК виконав свої соціальні зо- 2008–2010 рр. представлені в табл. 2 і 3. Оцінка бов’язання і продемонстрував підвищення пока- динаміки названих показників свідчить про зна зників як в частині фінансування, так і в частині чне їх зростання за період 2008–2010 рр., незва виконання соціально-економічних програм. жаючи на перебіг глобальної фінансової кризи.

Крім того, ДБРК втілював на практиці захо- Концепція соціальної корпоративної відпо ди для того, щоб вирішення питань соціальної відальності ДБРК сформована в розрізі глоба відповідальності стало складовою невід’ємною льного розвитку країни: партнерство з враху частиною його основного бізнесу та корпорати- ванням міжнародного досвіду;

національних вної стратегії. Різні департаменти ДБРК визна- особливостей відповідальності: розвиток китай чили структуру та перелік своїх зацікавлених ської культури в сучасному середовищі;

поси сторін за функціональними напрямками, органі- лення комунікаційних зв’язків: співробітництво зували відповідні канали і механізми інформа- із усіма зацікавленими сторонами;

гармонійне ційної взаємодії із зовнішніми та внутрішніми злиття: стимулювання злиття соціальної відпо зацікавленими сторонами: державними органа- відальності, стратегії розвитку, операційної дія ми, діловими партнерами, клієнтами, співробіт- льності для спів дії досягненню цілей сталого никами, громадськістю і т. д. розвитку (рис. 1, 2).

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Таблиця 2.

Динаміка показників фінансування та збереження оточуючого середовища ДБРК, 2008–2010 рр. [7, c. 17].

Роки Показники 2010 2009 млрд. юанів +/– до 2008 млрд. юанів млрд. юанів Сума кредитування проектів збереження оточуючого середовища, енергозбережен- 232,0 +133,2 139,0 98, ня та зменшення викидів В т. ч.

Проекти з комплексного обслуговуван- 87,8 +57 53,8 30, ня міського середовища Проекти з ліквідації промислового за 50,4 +24,6 26,6 25, бруднення Енергозберігаючі проекти 93,8 +51,6 58,6 42, Сума кредитування проектів лісного гос 3,13 –7,15 15,88 10, подарства Затрати електроенергії на 1 співробітника 6,936.2 +2,489.6 3,308 4,446. (кВт/чол.) Затрати паперу на 1 співробітника (кг/чол.) 11,9 –21,3 11,8 33, Затрати води на 1 співробітника (м3/чол.) 40,6 –4,8 43 45, Таблиця 3.

Динаміка соціальних показників діяльності ДБРК за 2008–2010 рр. [7, c. 17].

Роки Показники 2009 +/– до Кількість створених робочих місць (за рахунок 93 +16,7 131 76, кредитування) ( в 10 тис. чол.) Кількість малозабезпеченого населення, охваче 1,581 +1,031 953 ного житловим кредитуванням (в 10 тис. чол.) Кількість людей, охвачених навчальними креди 380 +320 100 тами (в 10 тис. чол.) Загальна кількість співробітників (чол.) 7,210 6,711 5, Доля співробітників жіночої статі (%) 38,3 –0,2 38,4 38, Коефіцієнт задоволеності співробітників 88 +4 85 Коефіцієнт задоволеності клієнтів 93 +7 89 Благодійні пожертви (в 10 тис. юанів) 4,168 –1,569 2,995 5, Зацікавлені  сторони  Рис. 1. Механізм формування соціальної відповідальності ДБРК.

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Рис. 2. Концепція соціальної відповідальності ДБРК.

Державний Банк Розвитку Китаю надає ве- їх участі, підвищення їх залучення та досягнен ликого значення співпраці із своїми стейкхол- ня спільної вигоди. Перелік зацікавлених сторін дерами (зацікавленими сторонами), всебічно ДБРК та основні цілі банку у співробітництві з вивчає їх мотивацію для формування механізму ними представлені в табл. 4.

Таблиця 4.

Основні цілі співробітництва ДБРК зі своїми стекхолдерами [7, с. 22].

Зацікавлені сторони ДБРК Основна ціль співробітництва Неухильне дотримання специфіки середньо- та довгострокового фінансуван Уряд Китаю ня для стимулювання гармонічного економічного та соціального розвитку.

Здійснення діяльності у відповідності із законодавством і правилами, спів дія Контролюючі органи стабільному функціонуванню та захисту від ризиків відповідно вимог конт ролю.

Вдосконалення корпоративного управління, забезпечення розумної та стабі Інвестори льної дохідності інвестицій.

Забезпечення збереження та примноження вартості державного майна, дося Акціонери гнення довгострокової, стабільної, скорегованої з ризиками дохідності на ка пітал.

Суворе дотримання принципу чесності, взаємної вигоди і рівноправного уз Партнери годження для формування довгострокового і сприятливого партнерства.

Вдосконалення механізму обслуговування, інновація сервісних продуктів, Клієнти підвищення коефіцієнту задоволеності клієнтів.

Співробітники Захист законних прав співробітників і досягнення спільного розвитку.

Підвищення доступності фінансових послуг, намагання задоволення інтере Громадськість сів громадськості.

Захист оточуючого середовища, застосування заходів у відповідь на зміни Оточуюче середовище клімату, побудова дружнього відношення до оточуючого середовища.

Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки Ключовою сферою реалізації політики соці- 12,9 млрд. юанів). По завершенню будівництва альної відповідальності ДБРК є обслуговування даний проект забезпечить значне покращення державної стратегії: тісне поєднання обслугову- екології і оточуючого середовища, а особливо вання державної стратегії з розвитком банку для стан водних ресурсів, збільшить водний потен досягнення внутрішньої єдності інтересів краї- ціал прилеглих територій та стимулює стратегі ни, захисту від ризиків та забезпечення інтере- чне регулювання їх економічної структури.

сів акціонерів. Названа політика також включає ДБРК отримав статус андерайтера держав забезпечення здійснення державної макрополі- них позик першого класу, брокера першого кла тики в контексті середньо- та довгострокового су на відкритому ринку Народного банку. Зага інвестування і фінансування пріоритетних сфер льний об’єм укладених угод на відкритому рин економіки, будівництва великих об’єктів, сти- ку в 2010 році досяг 405,6 млн. юанів. Об’єм то мулювання росту економічного та соціального ргівлі облігаціями склав 22 трлн. юанів. На рин розвитку Китаю. ку СВОП річний об’єм операцій склав 120 млрд.

Основними напрямками реалізації політики юанів з ростом 70% [7, с. 46].

обслуговування державної стратегії в ДБРК є Ефективність механізму контролю ризиків формування платформ планування, співдія реалізувалась в інтенсифікації управління екс трансформації моделі економіки, формування пертизою (обнародувані 27 регламентів з роз банку облігацій, захист від фінансових ризиків. слідування виконання професійних обов’язків), Результати формування платформ плану- вдосконалення архітектоніки усестороннього вання ДБРК – це активна участь в розробці 12-ої управління ризиками: формування організацій п’ятирічки державного та місцевого рівнів;

фо- них рамок внутрішнього контролю, формування рмування платформи планування по розробці каналів звітності і багатоступеневої системи «Комплексної програми розвитку циркулярної юридичної підтримки, введення в експлуатацію економіки в провінції Ганьсу»;

спільна з 7 цен- 7 ІТ систем управління ризиками;

стимулюван тральними урядовими відомствами активізація ня розвитку платформи фінансування;

посилен розробки більше 20 важливих планів розвитку;

ня внутрішнього нагляду і контролю видачі успішна співдія підвищенню рівню для 8 про- кредитів.

грам до рівня державної стратегії (приклад: про- Висновки та рекомендації. В цілому, під грама захисту екології в лісному районі Дасинь- водячи підсумки оцінки китайського досвіду аньлин);

завершення роботи з розробки 6 проек- формування та реалізації політики корпоратив тів систематичного фінансування (приклад: ної соціальної відповідальності на прикладі планування розвитку економічної зони на захід- ДБРК, слід відмітити, що міжнародні стандарти ному узбережжі Тайванської протоки);

форму- GRI, АА 1000 Account Ability, проект майбут вання механізмів взаємодії з ключовими галузе- нього керівництва (спеціального стандарту) вими лідерами;

розробка 106 галузевих вироб- сфери соціальної відповідальності ISO 26000 ві ничих проектів та 117 проектів для стратегічних домі та поступово перетворюються в інструмен клієнтів;

розгорнуте міжнародне співробітницт- ти впорядкування бізнес-практики КСВ банку во щодо планування освоєння сільськогоспо- лідера фінансового ринку Китаю.

дарських ресурсів Бразилії;

формування плат- ДБРК демонструє розуміння того, що від форми співробітництва з науковими установа- повідальна бізнес-поведінка дає можливість ми. працювати на перспективу: формувати ефекти В 2010 році, впроваджуючи в життя держа- вні відносини з персоналом, клієнтами, партне вну макрополітику, зусилля ДБРК були направ- рами, державою, суспільними інституціями, лені на інфраструктурне будівництво, регулю- підвищувати міжнародну конкурентоспромож вання та оновлення виробництва, координацій- ність банку.

ний розвиток регіонів, обслуговування транс- Формування та реалізація концепції корпо формації розвитку економічного росту. Основ- ративної соціальної відповідальності ДБРК в ними реалізованими проектами була підтримка контексті обслуговування державної стратегії основних індустрій. Як приклад: проект відве- Китаю для досягнення гармонійної єдності інте дення води з півдня на північ для вирішення ресів країни, стратегічних цілей банку по захис проблеми серйозного дефіциту води в Північ- ту від ризиків та забезпечення інтересів інвесто ному Китаї і оптимізації розміщення водних ре- рів;

посилення комунікаційних зв’язків з усіма сурсів. Ціль названого проекту – забезпечення зацікавленими сторонами;

стимулювання злиття промислового та побутового споживання води в політики соціальної відповідальності з корпора більше 100 містах, одночасне забезпечення во- тивною стратегією банку і його операційною ді дою прилеглих сільськогосподарських районів яльністю сприяє досягненню цілей сталого роз (сьогоднішнє фінансування проекту ДБРК – витку. Все вищеперераховане дозволяє визначи Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки 2. Глобалізація і безпека розвитку : монографія / ти КСВ ДБРК як актуалізацію можливості роз [О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін. ;

керівник витку банку, як інновацію його розвитку, яка авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус]. – К. :

перетворюється в конкурентну перевагу бізнесу КНЕУ, 2001. – 733 с.

як в національному, так і в міжнародному сере 3. Корпоративная социальная ответственность:

довищі.

управленческий аспект : монография / под общ.

Основна задача відповідального менеджме- ред. д. э. н., проф. И. Ю. Беляевой, д. э. н., проф.

нту в Україні повинна бути направлена на впро- М. А. Эскиндарова. – М. : КНОРУС, 2008 – 475 с.

вадження КСВ в цінності, філософію та бізнес- 4. Посібник із КСВ. Базова інформація з корпорати стратегію компанії, а саме на відповідальність вної соціальної відповідальності / [кол. автор. : О.

по відношенню до продукту та споживача;

по Лазоренко, Р. Колишко та ін.]. – К. : Видавництво «Енергія», 2008. – 96 с.

відношенню до держави і суспільства (соціаль 5. Національна стратегія соціальної відповідальнос на відповідальність держави: заробітна плата, ті бізнесу в Німеччині [Електронний ресурс]. – податки, пенсії);

по відношенню до екології (ін Режим доступу : http://www.pfi.org/ua/index/php?

вестиції в екологічно безпечні технології);

по option=com.

відношенню до співробітників. Адаптація ки 6. Проект Національної концепції розвитку соціаль тайського досвіду щодо гармонізації цілей біз- ної відповідальності бізнесу в Україні [Електронний нес-структур з цілями власних стейкхолдерів, ресурс]. – Режим доступу : http://www.pfi.org/ua/ вбудовування політики корпоративної соціаль- index/php?option=com.

ної відповідальності в корпоративні стратегії 7. Отчет о социальной ответственности Государст компаній дозволить забезпечити реалізацію ста- венного Банка Развития Китая, КНР. – Пекин, 2010. – 130 с.

лого розвитку країни в глобальному бізнес 8. Global Report Initiative Руководство по отчетности середовищі.

в области продолжительного развития [Електро нний ресурс]. – Режим доступу :

ЛІТЕРАТУРА http://www.globalreporting.org.

1. Котлер Ф. Корпоративна соціальна відповідаль 9. AA 1000 AccountAbility Principles Standard ність. Як зробити якомога більше добра для вашої [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

компанії та суспільства / Ф. Котлер, Н. Лі ;

[пер. з http://www.accountability21.net.

англ. С. Яринич]. – К. : Стандарт, 2005. – 302 с.

УДК 339.92:004. Сейдаметова З. C., Темненко В. А.

ГЛОБАЛЬНАЯ ИНДУСТРИЯ ДАТА-ЦЕНТРОВ:

ИНВЕСТИЦИИ, КАЧЕСТВО ПЕРСОНАЛА, ЗАРАБОТНАЯ ПЛАТА У статті розглянута проблематика індустрії дата-центрів в глобальному контексті. Описані стандарти, які використуються при проектуванні дата-центрів та супутньої інфраструктури;

проаналізовані компанії, які є найбільші хмарні провайдери, а також їх дата-центри. Представлені зіставлення індустрії дата-центрів в розвинених країнах та в країнах, що розвиваються.

Ключові слова: дата-центр, IT-інфраструктура, хмарні провайдери, індустрія дата-центрів.

В статье рассмотрена проблематика индустрии дата-центров в глобальном контексте. Опи саны стандарты, используемые при проектировании дата-центров и сопутствующей инфра структуры;

проанализированы компании – крупнейшие облачные провайдеры, а также их дата центры. Представлены сопоставления индустрии дата-центров в развитых и развивающихся странах.

Ключевые слова: дата-центр, IT-инфраструктура, облачные провайдеры, индустрия дата центров.

We consider the problems of data centers industry in a global context in the article. We describe the standards used in the implementation and design of data centers and related infrastructure;

analyze the companies that are the largest cloud providers, as well as their data centers. We provide comparative study of the data center industry in developed and developing countries.

Key words: data center, IT-infrastructure, cloud provider, data center industry.

Постановка проблемы. Нынешнее десяти- этом модели развертывания в виде гибридных, летие характерно тем, что самые разные компа- частных или общественных облаков. Облачные нии и организации с различной скоростью пере- технологии все чаще стали использоваться в ходят на облачные приложения, используя при сфере финансовых услуг;

они позволяют заме Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 33. Экономические науки нять людей, выполняющих операции, поддаю- арендаторов примерно на 75%, не уменьшая до щиеся алгоритмизации;

позволяют усовершен- ходы поставщика услуг.

ствовать и оптимизировать процедуры обработ- В статье Э. Ли и соавторов [4] предложено ки операций и принятия решений. Мир стано- программное приложение CloudCmp, позво вится еще более IT-зависимым. И даже в разви- ляющее арендаторам облачных услуг выбирать тых экономиках обнаруживается свободное оптимальный план получения услуг и поиска пространство для расширения IT-функций в эффективных провайдеров. При сопоставлении бизнесе, госуправлении и обществе [1]. провайдеров во внимание принимаются сле Для разворачивания облачной IT-инфра- дующие параметры: инфраструктура (D-центры, структуры и ведения облачно-зависимого биз- их географическое расположение), виртуализа неса необходим надежный широкополосный ция, программное обеспечение, производитель интернет, дающий терминальный доступ ком- ность, ценовая политика.

пьютерам организации к корпоративному обла- В отчете по итогам исследования «Cloud ку. Такой подход позволяет организации Sustainability Dashboard» компании Hewlett уменьшить суммарную величину IT-затрат. По- Packard [5] представлена модель динамической этому изучение технических, экономических, оценки устойчивости D-центров и облаков, ис организационных сторон процесса «клаудиза- пользующей панель устойчивости (Sustainability ции» является актуальным и своевременным. Dashboard). Модель обеспечивает комплексное Центральным звеном этой «облачной рево- понимание IT-инфрастуктуры и предоставляе люции» является индустрия центров приема, мых облачных услуг с учетом экономических, хранения и обработки различных клиентских экологических и социальных аспектов, бази данных – так называемых «дата-центров». Их рующихся на оценке оборудования D-центров, эффективность и надежность определяет пер- серверов, систем хранения, сетей электропита спективы глобальной «клаудономики». ния и охлаждения, водных ресурсов и т. п.

Цель статьи – проанализировать глобаль Анализ публикаций по тематике иссле дования. Изучению индустрии дата-центров ную индустрию дата-центров, динамику инве (далее будем называть дата-центр – «D-центр») стиционных потоков, качественные характери посвящено много различных исследований. В стики персонала дата-центров, распределение статье Х. Баллани, П. Коста и других исследо- заработных плат в этой отрасли.

ваний из Кэмбриджского офиса Microsoft [2] Изложение основного материала.



Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 13 |
 





 
© 2013 www.libed.ru - «Бесплатная библиотека научно-практических конференций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.