авторефераты диссертаций БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА РОССИИ

КОНФЕРЕНЦИИ, КНИГИ, ПОСОБИЯ, НАУЧНЫЕ ИЗДАНИЯ

<< ГЛАВНАЯ
АГРОИНЖЕНЕРИЯ
АСТРОНОМИЯ
БЕЗОПАСНОСТЬ
БИОЛОГИЯ
ЗЕМЛЯ
ИНФОРМАТИКА
ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ
ИСТОРИЯ
КУЛЬТУРОЛОГИЯ
МАШИНОСТРОЕНИЕ
МЕДИЦИНА
МЕТАЛЛУРГИЯ
МЕХАНИКА
ПЕДАГОГИКА
ПОЛИТИКА
ПРИБОРОСТРОЕНИЕ
ПРОДОВОЛЬСТВИЕ
ПСИХОЛОГИЯ
РАДИОТЕХНИКА
СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО
СОЦИОЛОГИЯ
СТРОИТЕЛЬСТВО
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
ТРАНСПОРТ
ФАРМАЦЕВТИКА
ФИЗИКА
ФИЗИОЛОГИЯ
ФИЛОЛОГИЯ
ФИЛОСОФИЯ
ХИМИЯ
ЭКОНОМИКА
ЭЛЕКТРОТЕХНИКА
ЭНЕРГЕТИКА
ЮРИСПРУДЕНЦИЯ
ЯЗЫКОЗНАНИЕ
РАЗНОЕ
КОНТАКТЫ


Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 23 |

«Донецкий национальный университет Donetsk National University Сборник научных трудов ...»

-- [ Страница 4 ] --

45,4% задоволені лише окремими аспектами);

- серед факторів гальмування та розвитку підприємництва в регіоні окремі органи державної влади, які здійснюють дозвільні процедури отримали такі оцінки: санстанція – 26,1%;

пожежний нагляд – 17,11%;

енергонагляд – 2,63%;

екологічний нагляд – 1,32%;

- серед основних причин, які гальмують розвиток малого бізнесу недосконалість дозвільної ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ системи визнали 13,91% підприємців у м. Львові та 8,9% підприємців області;

- боротьбу з корумпованістю та усуненням бюрократичних перепон при веденні бізнесу підприємці визначають першочерговими кроками органів державної влади для розвитку і підтримки бізнесу в регіоні (відповідно, 47,12% та 46,78% серед усіх можливих заходів).

Процес взаємодії при передачі спеціальних прав:

Держава Економічні агенти – дозволу;

(трансакційні витрати: підприємства сектора ліцензії;

пошуку та відбору МСП оренди земельної ділянки, реципієнта;

(трансакційні витрати:

моніторингу та сплати неофіційних приміщень, ін. майна;

контролю використання платежів;

здійснення певних видів утримання права;

економічної діяльності (у т.ч. окремих оппортуністичної юридичних служб та державних функцій) поведінки) управління процесом отримання права;

недоотриманого доходу та інвестицій через втрати часу) Процес взаємодії при створенні благ та послуг:

(трансакційні витрати: (трансакційні витрати:

податкові платежі;

контролю;

управління сплатою оплата вартості дозволів, ліцензій, винагороди податків;

патентів;

високої вартості економічних агентів;

створення робочих місць;

ліквідації легальної робочої сили;

впровадження інвестицій та захисту права негативних наслідків інновацій оппортуністичної власності на інновації) соціальна відповідальність поведінки економічних агентів) Рис. 2. Трансакційні витрати держави та малого і середнього підприємництва під час процесів При проходженні дозвільних процедур створенні суспільних благ і послуг взаємодії при передачі спеціальних прав та суб’єкти підприємництва стикаються з бюрократичними діями представників дозвільних офісів, що значно збільшує терміни цих процедур або взагалі унеможливлює їх.

Це призводить до концентрації (монополізації) товарних ринків та механізму доступу до обмежених господарських ресурсів і прав діяльності, створення штучних бар’єрів у започаткуванні/здійсненні роботи підприємств, корупції тощо. Значний рівень бюрократизму, інколи тривалість і складність проходження дозвільних процедур, необхідність додаткових витрат на лобіювання та/чи пришвидшення їх проходження є перешкодою особливо для малих та середніх підприємств, які в силу об’єктивних причин інколи навіть відмовляються від їх проходження через обмеженість кадрових, фінансових ресурсів, коротший порівняно з великими підприємствами життєвий цикл діяльності (чи інвестиційних проектів тощо). Як наслідок представники малого і середнього підприємництва змушені нести позавиробничі витрати, пов’язані з оплатою хабарів та фінансових витрат на так зване «вирішення питання», утриманням юридичної служби та працівників, які представляють інтереси підприємця у стосунках з дозвільними та погоджувальними службами.

Таблиця Оцінка підприємцями ефективності політики органів влади з створення сприятливого щодо мінімізації трансакційних витрат підприємницького середовища регіону (Львівської області) у 2008 р.

Середній бал Позиція оцінювання (максимальний -5) Легкість проходження дозвільних процедур для здійснення інвестиційної 2, діяльності в сфері підприємництва на рівні області, міст та районів Сприяння створенню нових робочих місць 2, Забезпечення дотримання умов для розвитку добросовісної конкуренції 2, ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Сприяння покращенню доступності суб’єктів підприємництва до 2, фінансових ресурсів Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва 2, Розширення можливостей інформаційного забезпечення підприємців 2, Сприяння розвитку інноваційних технологій 2, * - за даними: Регіональна програма розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2007 – 2008 роки. – С.15.

З причини існування вказаних проблем істотними в умовах недосконалого інституційного середовища є й трансакційні витрати суб’єктів малого і середнього підприємництва, пов’язані з процедурами отримання ліцензій, прав та оформленням договорів оренди.

Водночас трансакційними витратами держави в процесі взаємодії при створенні благ та послуг є витрати контролю щодо повноти та своєчасності сплати суб’єктами підприємництва податкових платежів, надання пільг при виконанні підприємцями окремих соціальних функцій, а також ліквідації негативних наслідків оппортуністичної поведінки економічних агентів (йдеться про діяльність підприємств у тіньовому чи необліковуваному секторах, з повним чи частковим порушенням законодавства, у т.ч. податкового).

Відповідно до наведеного уточнені концептуальні характеристики трансакційних витрат малого і середнього підприємництва при взаємодії з органами державної влади можуть трактуватися як витрати, які не пов’язані безпосередньо з їх виробничо-господарською діяльністю (щодо створення товарів і послуг) та виникають в процесі узгодження інтересів держави та економічних агентів (підприємств сектора МСП) при наданні державою суб’єктам цього сектора економіки спеціальних прав та отриманні створених ними благ і послуг.

Проте існують фактори, що дозволяють утримувати трансакційні витрати підприємництва та, як наслідок, – держави в межах їх природного рівня. Це:

1) сприятливе економіко-правове підприємницьке поле (його продуманість з точки зору створених правовою системою економічних стимулів;

простота та всеохопленість «правил гри»;

низький рівень корупції та бюрократизації;

наявність централізованого (державного) механізму підтримки (забезпечення) правопорядку, у т.ч. механізму вирішення конфліктів та примусу виконання договорів);

2) законослухняність суб’єктів економіки (передусім визнання чужих прав власності;

3) високий рівень довіри в суспільстві;

4) макроекономічна та політична стабільність, що знижує невизначеність та уможливлює довгострокове планування і знижує ризик інвестицій;

5) оптимальний рівень податкового навантаження;

6) розвиненість інформаційної інфраструктури економіки;

7) сприятливий характер сформованих неформальних правил, звичаїв, традицій.

Зауважимо, що формування цих умов є особливо важливим завданням на посттрансформаційному етапі розвитку економіки, оскільки вони характерні більшою мірою для розвинених ринкових економік, дозволяють знизити рівень трансакційних витрат та уможливлюють форми підприємницької взаємодії і кооперації.

Додамо, що крім органів державного управління суб’єкти сектора МСП взаємодіють з постачальниками, агентами і споживачами, інвесторами, конкурентами, суб’єктами ринкової інфраструктури, стосунки з якими об’єктивно є джерелом додаткових трансакційних витрат. Зокрема, взаємодія з постачальниками та інвесторами часто потребує витрат пошуку та відбору контрагента, моніторингу виконання угоди, винагороди контрагента та ліквідації їх можливої оппортуністичної поведінки.

При взаємодії малого чи середнього підприємства з споживачами або агентами можуть виникати трансакційні витрати їх винагороди, пошуку інформації, ліквідації опортуністичної поведінки.

При взаємодії суб’єкта підприємництва з ринковими інституціями та конкурентами акцент в управлінні трансакційними витратами варто зробити на витратах, пов’язаних з захистом права власності, формуванням позитивного суспільного іміджу та його захистом, доступом до інформації та господарських ресурсів.

Висновки. Узагальнюючи, зазначимо, що логіка процесу управління трансакційними ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ витратами малого і середнього підприємництва полягає у такій послідовності: 1) створення інституційного середовища підприємництва, сприятливого щодо недопущення або зменшення трансакційних витрат суб’єктів підприємницької діяльності, що є невід’ємною передумовою розвитку, покращення кількісних та якісних показників підприємництва;

2) зростання економіки;

3) підвищення рівня її інноваційно-інвестиційної активності, соціальної та екологічної відповідальності суб’єктів підприємництва.

Подальші наукові дослідження в аналізованій сфері мають стосуватися удосконалення методики оцінки й інформаційно-аналітичного забезпечення системного підходу до управління трансакційними витратами малого і середнього підприємництва в умовах ринкової трансформації економіки.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Кузьминов С.В. Трансакційні витрати: механізм формування та впливу на економічну циклічність: – автореф…. дис…. д.е.н.: С. В. Кузьминов;

[Національна гірнича академія України]. – Дніпропетровськ, 2001. – 12 с.

2. Макухін Г. А. Оцінка трансакційних витрат підприємства: – автореф…. дис…. к.е.н.: Г. А.

Макухін;

[Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля»]. – Луганськ, 2005. – 20 с.

3. Шепеленко О.В. Управління трансакційними витратами в економіці України: – автореф….

дис…. д.е.н.: 08.00.03 – економіка та управління національним господарством./О. В.

Шепеленко;

[Донецький національний університет]. – Донецьк, 2008. – 34 с.

РЕЗЮМЕ Досліджено та обґрунтовано концептуальні основи управління трансакційними витратами сектора малого і середнього підприємництва.

Ключові слова: підприємництво, трансакційні витрати, мале підприємництво, середнє підприємництво РЕЗЮМЕ Исследовано и обосновано концептуальные основы управления трансакционными расходами сектора малого и среднего предпринимательства.

Ключевые слова: предпринимательство, трансакционные расходы, малое предпринимательство, среднее предпринимательство SUMMARY The conceptual basis of small and middle enterprise trasaction charges management are discovered and studied.

Keywords: business, trasaction charges, small enterprise, middle enterprise ДОСВІД СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ СФЕРОЮ КРАЇН ПРИЧОРНОМОР’Я В КОНТЕКСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В МЕЖАХ ОЧЕС Вериженко І.О., к.е.н., в.о. доцента, Національна академія статистики, обліку та аудиту, м. Київ Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями. На тлі загострення конкуренції на міжнародному туристичному ринку, загальносвітової тенденції до посилення ролі держави у забезпеченні сталого розвитку туризму, вітчизняний національний туристичний продукт стає все менш привабливим та конкурентоспроможним. Як наслідок, сфера туризму і рекреаційно-курортної діяльності неспроможна забезпечити повноцінного виконання економічних, соціальних і гуманітарних функцій, не сприяє збереженню довкілля та культурної спадщини, наповненню бюджетів усіх рівнів, створенню робочих місць, збільшенню питомої ваги сфери послуг у структурі ВВП. На світовому ринку туристичних послуг Україна вступає в конкурентну боротьбу з країнами-сусідами, насамперед © Вериженко І.О., ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ з тими, які мають вихід до Азово-Чорноморського басейну: Російською Федерацією (Краснодарський край), Грузією, Болгарією, Румунією та Туреччиною. Всі ці країни мають доволі близькі природні і економічні передумови для розвитку туристичної діяльності. Проте, більшість з них (звернемо увагу на їх приналежність до кінця 80-х років минулого сторіччя до «соціалістичного табору») завдяки успішній соціально-економічній політиці реформації останніх років досягли прогресу індустрії туризму, на відміну від найбільшої країни. В цьому контексті особливої актуальності набуває виявлення можливостей використання результативних механізмів економічної політики цих країн для прогресивного розвитку вітчизняного туристичного сектору в умовах світової фінансової кризи та глобального економічного спаду.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Питанням дослідження іноземного досвіду регулювання туристичного сектору приділили особливу увагу в своїх працях відомі вітчизняні та зарубіжні науковці: Л. Агафонова, М. Акопян, І. Вітер, Є. Козловський, О. Косменок, В. Побірченко, А. Шибаєва та ін. Втім, аспект порівняльної характеристики проблем та здобутків трансформації туристичного сектору України та країн партнерів в ОЧЕС не знайшов достатнього висвітлення у науковій літературі.

Цілі статті – аналіз результативних механізмів економічної політики країн Причорномор’я для формування національного ринку конкурентоспроможних туристичних послуг в умовах інтенсифікації туристичного співробітництва в межах ОЧЕС.

Виклад основного матеріалу дослідження. За оцінками спеціалістів, в групі фізично географічних параметрів серед країн Причорномор’я найбільш конкурентоспроможними є курорти Туреччини, Південного берега Криму, Краснодарського краю Росії, що обумовлено їх приналежністю до кластеру передгірських курортів зі сприятливими кліматично-погодними умовами і різноманітними ландшафтами [1]. З огляду на конкурентну боротьбу між курортами Криму і Туреччини, особливої уваги заслуговує аналіз турецького досвіду розвитку туристичної галузі та доцільності співробітництва в туристичній сфері.

Досвід Туреччини є прикладом успішної співпраці держави і бізнесу у стимулюванні та розвитку туризму. Державна підтримка розвитку туристичної галузі в Туреччині носила комплексний характер: удосконалено законодавство, проведена підготовка інвестиційних об’єктів, здійснено будівництво важливих об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, створені координуючі інституціональні організації інфраструктури розвитку туризму, надані податкові пільги і преференції приватним підприємцям.

У Туреччині прийнято шість основних законів, що слугували інституціональним базисом для різних концесійних форм будівництва швидкісних автомагістралей, мостів, тунелів, аеропортів, об’єктів електроенергетики. Створено дев’ять спеціальних економічних зон, утворені інфраструктурні союзи у складі представників регіональних урядів, громадських організацій і приватного бізнесу для залучення приватних інвестицій. Дівелоперам надавалися пільгові умови оренди землі на 49 років, пільгові тарифи на газ, воду, електроенергію, ставки за кредитами, відмінено податок на додану вартість (ПДВ) на 5 років і митні тарифи.

Туреччина поступово обирає стратегію регіонального лідерства на Сході та прагне зайняти місце в десятці туристично привабливих держав світу. З цією метою прийнята «Державна туристична стратегія Туреччини до 2023 року», що передбачає створення дев’яти культурних і історичних зон, десяти туристичних міст, одинадцяти круїзних портів, дев’яти морських вокзалів, одного аеропорту та вирішення завдань: (1) реконструкції споруд історичної, культурної та архітектурної цінності;

побудови відповідних до міжнародних стандартів музеїв;

реставрації історичних та створення розважальних центрів;

удосконалення ринків продажу шкіри, килимів, коштовностей та декоративних прикрас;

модернізації системи вуличного освітлення з метою заохочення нічних прогулянок туристів;

(2) відкриття представництв з розвитку проектів культурної спадщини, проведення міжнародних симпозіумів, семінарів, програм та виставок з метою популяризації країни в суспільстві;

(3) покращення умов морського (через відновлення морських причалів на узбережжі, створення яхт-клубів), гірськолижного та гольф-туризму [2].

Засобами взаємодії держави і бізнесу реалізована значна кількість проектів, спрямованих на кардинальне покращення енергетичної, транспортної, рекреаційної інфраструктури країни:

побудовано тридцять електростанцій;

шість терміналів міжнародних аеропортів (у Стамбулі, Анталії, Анкарі), тридцять п’ять швидкісних трас, тунелі, мости, дамби, автопарки [13].

ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Значною мірою внаслідок системних стратегічних дій Туреччина стала беззаперечним лідером за різноманітністю видів рекреаційних послуг, оскільки більшість її готелів переведені на систему обслуговування «all inclusion».

Результатами широкої і комплексної підтримки туристичного сектору стало, незважаючи на глобальну економічну кризу, зростання кількості іноземних туристів в 2009 році на 10% [3].

Пропозиція Болгарії і Румунії спеціалізується, переважно, на забезпеченні достатньо комфортного відпочинку біля моря, розваг, екскурсій. Програма трансформаційних реформ, що створила сприятливий клімат розвитку туристичної сфери Болгарії, передбачала такі заходи [4]:

– приватизація і, в деяких випадках, ліквідація підприємств, що належали державі;

– лібералізація сільськогосподарської політики, у тому числі створення умов для розвитку ринку землі: стимулювання приватизації земельних ділянок на березі моря для розвитку курортно туристичного бізнесу, введення пільгового оподаткування та прискореної процедури оформлення документації;

– максимальне зниження ставки оподаткування доходів фізичних осіб з метою стимулювання купівельної здатності і активності громадян (станом на 1 січня 2008 рр. податок з доходів фізичних осіб для всіх категорій громадян, а також податок на прибуток дорівнювали 10% – одна з найнижчих ставок в світі і найнижча в Європейському Союзі [5]);

– посилення боротьби зі злочинністю і корупцією. Зокрема, в країні удосконалено процедури притягнення до кримінальної відповідальності, проведено результативні справи проти високопоставлених корупціонерів та проти організованої злочинності.

Аграрна реформа та розвиток ринку землі сприяли реалізації «Національної стратегії стійкого розвитку туризму в країні до 2013 року». Прийнята урядом стратегія передбачає виокремлення туристичних районів країни (тобто 13 культурно-історичних регіонів з диверсифікацією туристичного продукту таким чином, що кожна з областей пропонує свій власний унікальний та відомий продукт) та покращення фізичної інфраструктури туризму (у тому числі транспортної, а також удосконалення туристичних об’єктів і культурно-історичних пам’ятників). Для реалізації заходів у запропонованих напрямах із європейських фондів залучено біля 200 млн євро [6].

Крім того, активно сприяли досягненню задекларованої в стратегії мети підвищення конкурентоспроможності та ефективності туристичного сектору реалізація проектів Державного агенства з туризму Болгарії в межах оперативної програми «Регіональний розвиток». Перший проект передбачає створення єдиної інформаційної мережі акумулювання інформації з усіх туристичних центрів на основі єдиного стандарту (бюджет проекту складає близько 350 тис євро). Другий проект, з бюджетом більше 250 тис євро та терміном реалізації до 2013 року, спрямований на стимулювання удосконалення якості послуг. Третя програма полягала у створенні оригінального та загальновідомого бренду «Болгарія» (з бюджетом більше 1 млн євро). З 6 вересня 2010 р. розпочалася рекламна кампанія про Болгарію як цілорічну туристичну дестиніцію по Eurosport, Euronews, National Geographic Channel і Discovery Channel. Мета компанії – показати більше, ніж 608 млн сімей з Європи і світу чудові можливості відпочинку в Болгарії. Споти, тривалістю 30 секунд, що транслюються на п’яти мовах (болгарській, англійській, німецькій, французькій та російській) будуть показані загалом 3166 разів. Додатково передбачається онлайн компанії на інтернет-сайтах Eurosport, Euronews, National Geographic Channel [7]. Загалом, в результаті реалізації Стратегії прогнозується прибуток від туризму в 2013 р. на рівні 7,9 млрд євро [8] (у 2009 році 3 млрд євро [9]).

У той час, коли Болгарія нарощувала реформаторські зусилля та досягла важливих результатів, Румунія зменшила темпи реформ. Підґрунтям для розвитку туристичної галузі країни слугували заходи програми ринкових реформ, реалізованої протягом останніх років, зокрема:

– спрощення адміністративних процедур доступу та виходу з ринку;

– прискорення процесу приватизації та реструктуризації державних підприємств, зменшення в банківському секторі частки державної власності з одночасним підвищенням посередницької ролі цього сектору;

– скорочення на 50% заборгованості за спожиту енергію;

поступове зміцнення платіжної дисципліни для забезпечення стабільної роботи підприємств;

– системне стимулювання експорту на основі пільгового режиму оподаткування і відсутності митного обкладання;

ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ – стимулювання іноземних інвестицій через залучення іноземного капіталу до створення торговельних спілок зі стовідсотковим іноземним капіталом, або в асоціації з румунськими фізичними та юридичними особами [10].

Послідовна державна політика дозволила збільшити обсяги залучених іноземних інвестицій за рахунок удосконалення законодавства з лібералізацією процедури відкриття підприємств з іноземним капіталом. Проте, якщо болгарська туріндустрія скористалася перевагами приватизації, то в Румунії не вдалося зацікавити іноземних інвесторів, і представники міжнародних готельних операторів не поспішають відкривати філіали. Загалом, за оцінками експертів [11], за рівнем розвитку туристичної індустрії румунська економіка відстає від болгарської на 7-8 років.

Світова фінансова криза стала стимулом активного проведення інституціональних реформ в Грузії, розпочатих в 2004 році. Реформи проходили в двох напрямах – боротьба з корупцією та зміни в сфері державного управління і максимальна свобода для економічної діяльності. За останні роки податкове та митне законодавство Грузії зазнало істотних змін з метою прискорення економічного росту, створення стабільного інвестиційного середовища, підтримки бізнесу та розвитку податкової культури. Кількість податків зменшилась з 21 до шести, з яких п’ять є загальнодержавними (податок з доходів, податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний податок, мито) та один – місцевий (податок на майно) [12].

Соціальний і подоходний податки об’єднані в єдиний податок з доходів, ставка якого дорівнює 20%, а до 2013 р. очікується на рівні 15%. Ставки податку на дивіденди (зараз 5%) та відсотки з доходу (банківські відсотки на депозити і державні облігації не обкладаються податком, на інші ставка складає 5%) будуть скорочуватися до нуля до 2013 та 2012 рр. відповідно.

Ставка податку на прибуток скоротилася з 20 до 15%. Його сплачують грузинські підприємства та іноземні підприємства, що отримують прибуток у Грузії. Крім того, платники цього податку отримали право на відстрочку платежу за умови збитковості підприємства протягом п’яти років.

Податком на додану вартість, розміром 18%, обкладаються імпортери і платники податків, у яких річний оборот перевищує 100 тис ларі (приблизно 54 тис дол). ПДВ, сплачений при інвестуванні в нерухомість та експорт, підлягає відшкодуванню протягом місяця, а в інших випадках – протягом півроку.

Фіксованим акцизним податком обкладаються алкогольні напої, тютюнові вироби, легкові автомобілі, нафтопродукти та експорт металобрухту.

До двох ставок скоротилася кількість митних тарифів (0% та 12%), причому 86% тарифних позицій податком не обкладаються, у тому числі машини і обладнання.

Лібералізація загальнодержавних податкових виплат стала значним кроком для сприяння ведення бізнесу, залучення інвестицій і, тим самим, підтримки туристичного бізнесу. Зокрема, ринок Грузії став привабливим для відомих міжнародних готельних операторів: «Редісон», «Маріотт», «Шератон», «Інтерконтиненталь», «Кемпінскі», «Хілтон».

Загалом, визначальними заходами розвитку індустрії туризму в Грузії стали: по-перше, надання максимальної підтримки місцевим і іноземним компаніям та скорочення бюрократичних процедур (передусім, оптимізація процесу ліцензування за принципами «єдиного вікна» та «мовчазної згоди», а також спрощення процедури видачі ліцензій та реєстрації підприємства);

по-друге, звільнення від ПДВ доходів туроператорів від в’їзного туризму;

по-третє, надання іноземним інвесторам можливості приватизації земель сільськогосподарського призначення, нульової ставки майнового податку, безмитного ввозу обладнання;

по-четверте, розвиток інфраструктури і транспорту, що включають модернізацію головних, другорядних і місцевих шляхів, муніципальної та комунальної інфраструктури, системи енергопостачання (зокрема, завершення будівництва нових сучасних аеропортів у Тбілісі та Батумі;

початок спорудження нових залізних сполучень Баку-Тбілісі-Карс та автостради);

по-п’яте, відміна візового режиму для громадян 67-и країн;

по-шосте, удосконалення традиційних та розвиток нових напрямів туризму (тури по вивченню історії країни, трекінг, альпінізм, маршрути для гірських велосипедів, кінні прогулянки, гірськолижний, пляжний та СПА відпочинок, рафтінг, риболовля, полювання, винні та кулінарні тури, екотуризм);

по-шосте, реалізація проектів вільних індустріальних зон (зокрема, в такій зоні, як Поті інвестору пропонується:

право власності для компаній, що діють в зоні;

повне звільнення від податку на прибуток;

повноправна репатріація капіталу і прибутку;

звільнення від ПДВ на імпорт та експорт товарів;

звільнення від митного оподаткування вироблених товарів;

відсутність торговельних обмежень тощо).

ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Структура пропозиції причорноморського рекреаційного регіону Російської Федерації в основному повторює пропозицію Криму, що пов’язано з загальними історичними особливостями розвитку (централізоване управління туристичною сферою в межах колишнього СРСР). Головними характеристиками пропозиції турпослуг є низький рівень комфортності та обслуговування, орієнтований на масових споживачів. Зі всього спектру можливих механізмів в Росії активно використовуються лише декілька: залучення прямих державних інвестицій в розвиток туристичної галузі в межах федеральних та регіональних програм соціально-економічного розвитку;

створення туристично-рекреаційних особливих економічних зон (ОЕЗ), одна з яких функціонує у Краснодарському краї. В основі туристистично-рекреаційних зон покладено механізм приватно державного партнерства. За рахунок коштів бюджету Російської Федерації, суб’єктів РФ і муніципальних об’єднань в туристично-рекреаційних зонах споруджуються об’єкти інфраструктури.

Своєю чергою, приватні інвестори-резиденти за свої кошти ведуть будівництво туристичних об’єктів.

В туристично-рекраційних ОЕЗ також надаються привабливі податкові преференції для інвесторів, адміністративний режим, пільгові умови оренди і викупу резидентами земельних ділянок, які належать до території туристично-рекреаційної зони [13]. Створення ОЕЗ розглядається Урядом РФ як одна із необхідних умов формування потужного туристичного кластеру, зокрема на території Краснодарського краю.

Крім того, в Росії застосовуються інші механізми підтримки туристичної галузі: надаються податкові пільги приватним підприємцям, кредити і державні гарантії. Спостерігаються окремі приклади укладання концесійних угод, а також будівництва об’єктів інфраструктури за рахунок державного фінансування [14].

На сучасному етапі особливої уваги заслуговує концепція федеральної цільової програми «Розвиток внутрішнього та в’їзного туризму в Російській Федерації на 2011-2016 роки», затвердженої Урядом РФ. Реалізація програми передбачає переважно використання кластерного підходу. За попередніми даними, загальний обсяг фінансування програми, розрахований за цінами відповідних років, складає 332 млрд руб., у тому числі надходження з федерального бюджету – 96 млрд руб (28,9%), з бюджетів суб’єктів федерації, включаючи бюджети муніципальних об’єднань, - 25 млрд руб (7,5%), позабюджетні засоби – 211 млрд руб (63,6%). Для активізації залучення приватних інвестицій в галузь передбачається використати механізм субсидування процентних ставок за кредитами і позиками, залученими в російських кредитних установах інвесторами в об’єкти туристично-рекреаційного використання з тривалим терміном окупності. В результаті реалізації програми уряд розраховує збільшити чисельність іноземних туристів в сім разів, а російських туристів – в 1,4 рази [15].

Загалом, проаналізовані чинники розвитку туризму в окремій країні (зокрема, стан транспортної системи, безпечність перебування туристів, якість навколишнього середовища, правове забезпечення, комфортність ведення бізнесу, участь держави) формують рівень туристичної привабливості країни на міжнародній арені, як основу рейтингу країн за конкурентоспроможністю в галузі туризму і подорожей, який проводиться Всесвітнім економічним форумом, покраїнні показники якого для 13-и країн світу наведено в табл. 1.

За підсумками 2009 р., згідно з оцінкою ВЕФ, найбільша кількість туристів відвідує Європу. До країн-лідерів за рейтингом увійшли Швейцарія, Австрія, Німеччина, Франція. Країни-сусіди України в межах Азово-Чорноморського басейну посіли вищі місця, ніж наша держава. З 133-х позицій Україна зайняла 77-е місце за розвитком туризму, тобто відноситься до напівпериферії між розвиненими країнами Західної Європи, США, Японією і відсталими країнами Африки. Це пояснюється відсутністю потужних туристичних компаній і неусвідомленням того, що розвиток туристичної діяльності забезпечує синергійний ефект для суміжних галузей і секторів економіки.

Серед головних перешкод розвитку вітчизняного туризму слід виділити нерозвиненість готельного господарства і транспортної інфраструктури. В Україні недостатньо готельних об’єктів, де можна одночасно розмістити групу в 200-300 осіб, недостатньо розвинена інфраструктура відпочинку і розваг. Існує істотне відставання від європейського рівня якості послуг залізничного транспорту, рекламної підтримки іміджу туризму країни недостатня за кордоном. Окремою проблемою є недосконалість інституціонального базису – відсутність єдиного центрального органу виконавчої влади і регулювання туризму, не враховуючи Державну службу туризму і курортів при Міністерстві культури і туризму, яка немає достатніх повноважень, крім видачі ліцензій на діяльність турагенцій та туроператорів. Прийнята цільова програма розвитку туризму практично не ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ фінансується. Експерти відзначають, що в Україні немає справжньої конкуренції між готелями, а ціни на готельні послуги надмірно високі [17].

Таблиця Рейтинг країн за туристичною привабливістю Назва країни Місце у рейтингу Загальна оцінка Місце у рейтингу 2009 року (серед 133 2008 року (серед країн) країн) Швейцарія 1 5,68 Австрія 2 5,46 Німеччина 3 5,41 Франція 4 5,34 Болгарія 50 4,30 Туреччина 56 4,20 Росія 59 4,14 Румунія 66 4,04 Грузія 73 3,89 Азербайджан 76 3,84 Україна 77 3,84 Шрі Ланка 78 3,82 Казахстан 92 3,65 Джерело: [16, р.7].

Зазначені недоліки обумовлюють необхідність модернізаційної парадигми розвитку української соціально-економічної системи, пошуку і впровадження результативних механізмів, здатних сприяти підвищенню конкурентоспроможності національного туристичного сектору на основі використання досвіду зазначених провідних європейських країн. Зокрема у Французькій Республіці цікавим є досвід державного регулювання регіонального розвитку туризму, оскільки має свої специфічні особливості. Характерною особливістю регіональної структури розвитку туризму у Франції є домінуюча роль Паризького регіону (забезпечує 29% національного ВВП (близько 5% ВВП ЄС) та 5,4 млн робочих місць [18]). У зв'язку з цим основним завданням державної політики стало удосконалення діяльності проблемних туристичних регіонів, стримуючи розвиток столичного. З цією метою використовуються дотації в сферу туризму, стимулюється розвиток інфраструктури за рахунок державного фінансування, задіяні різні важелі підтримки місцевого підприємництва та залучення приватного капіталу. Важливу роль у розробці регіональної політики розвитку туризму Франції відіграє Комітет з регіоналізації плану, пріоритетним завданням якого є розробка і координація регіональних планів в межах національного плану економічного і соціального розвитку.

Останнім часом до розробки і реалізації регіональної політики стали активно залучатися місцеві органи влади [19, с. 24].

Висновки. Аналіз конкурентних переваг країн Чорноморського регіону на ринку виїзного і внутрішнього туризму підтверджує необхідність активних дій держави, націлених на створення умов стабільного розвитку туризму, модернізацію інституціонального базису туризму, а саме:

- удосконалення нормативно-правового поля регулювання діяльності сфери туризму;

створення національних туристичних організацій, наділених значними повноваження і фінансовими ресурсами;

забезпечення особистої безпеки туристів;

- розвиток і удосконалення туристичної інфраструктури, у тому числі суміжної (транспорт, громадське харчування, індустрія розваг);

збереження об’єктів національного надбання (заповідники, національні парки, пам’ятники природи, історії і культури) шляхом консигнаційних угод і цільового фінансування будівництва об’єктів інфраструктури, проведення природоохоронних заходів, створення спеціальних територій з особливим режимом економічної діяльності;

- створення туристичних кластерів, у тому числі шляхом об’єднань територій сусідніх регіонів чи сусідніх держав у таких напрямах спільної діяльності: активне просування на ринках конкурентних переваг територій під спільним брендом;

солідарна участь в національних та міжнародних туристичних виставках;

об’єднання інформаційних ресурсів і організаційно-технічних зусиль в сфері інформаційної політики регіонів з обміном інформацією між туристично інформаційними центрами;

ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ - рекламно-інформаційне іміджеве просування країни як сприятливої для туризму на світовому і внутрішньому туристичних ринках, підвищення якості туристичних і супутніх послуг;

- стимулювання залучення приватних інвестицій в розвиток об’єктів туристичної інфраструктури через надання податкових пільг, преференцій щодо купівлі чи оренди земельних ділянок, гарантій отримання кредитів, зменшення розмірів комунальних платежів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Побирченко В.В., Шибаева А.В. К вопросу оценки конкурентоспособности Крыма на рынке рекреационных услуг стран Причерноморья. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/portal/natural.

2. Tourism strategy of Turkey- 2023. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.kulturturizm.gov.tr/genel/text/eng/TST2023.pdf.

3. ТУРИЗМ, ТУРЦИЯ, 2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.oksamit.com.ua/publ.

4. Закон о стимулировании инвестиций в Болгарии (опубликован в Государственной газете, № от 2007 г.) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.investbg.government.bg.

5. Сайт международной исследовательской компании Legatium Institute. – [Електронний ресурс].

– Режим доступу: www.prosperity.com.

6. В Болгарии будут обособлены 13 культурно-исторических областей. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bulgarianhouse.ru/.

7. Начинается круглогодичная рекламная кампания Болгарии по ведущим международным телеканалам. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cprb.ru/typ1.php?poz= сентября, 2010.

8. Правительство Болгарии - за развития туризма! – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.rais.lv/invest/ru/news/6.

9. Показатели лета 2010 года немного лучше предыдущего. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.domika-bulgaria.ru/?s=3&i=442.

10. Зайченко О.А., Андреев А.В., Капштык Е.С. Экономические успехи стран с переходной экономикой – членов ОЧЕС: возможные уроки для Украины / Економічний простір. – №21. – 2009. – С.46.

11. Румынский туризм отстает от болгарского на 7-8 лет. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ntabulgaria.ru/.

12. Григол Катамадзе. Реформа, ставшая явью/ Зеркало недели. – № 35 (815), 25 сентября — октября 2010.

13. Киселева Елена. Возможности для частно-государственного партнерства в туристическом секторе. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.strategy.ru/tourism-and-hospitality/.

14. Стратегия развития туризма в Российской Федерации на период до 2015 года. Федеральное агентство по туризму. Москва 2008. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

culture.natm.ru/tourizm-doc.

15. Правительство РФ утвердило концепцию федеральной целевой программы. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rb.ru/topstory/economics/2010/07/26/ 155256.html.

16. Travel & Tourism Competitiveness Index 2009 and 2008 comparisons // The Travel & Tourism Competitiveness Report 2009 © 2009 World Economic Forum. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.weforum.org/pdf/TTCR09/TTCR09_Rankings.pdf.

17. Дядечко Л.П., Кузнецова Я.В., Федоскова А.І. Розвиток туризму в Україні: проблеми підвищення його рейтингу в світі. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.rusnauka.com/15_NPN_2009/Economics/46232.doc.htm.

18. Le Schma rgional de dveloppement conomique de la Rgion le-de-France. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.iledefrance.fr.

19. Акопян М. МЕЖДУНАРОДНЫЙ ОПЫТ РЕГУЛИРОВАНИЯ ВЪЕЗДНОГО ТУРИЗМА / Белорусский журнал международного права и международных отношений. – № 4. – 2004. – С.

24.

РЕЗЮМЕ Рассматриваются методы реализации и инструменты стратегического управления туристической ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ отрасли стран Причерноморья и предпосылки их адаптации в Украине.

Ключевые слова: стратегия развития туризма, государственная политика, программа рыночных реформ, страны Причерноморья, конкурентоспособность РЕЗЮМЕ Розглядаються методи реалізації та інструменти стратегічного управління туристичної галузі країн Причорномор’я та передумови їх адаптації в Україні.

Ключові слова: стратегія розвитку туризму, державна політика, програми ринкових реформ, країни Причорномор’я, конкурентоспроможність SUMMARY There considered the methods of realization and the tools of strategic management of Black Sea’s countries tourist branch as well as their adaptation in Ukraine preconditions.

Keywords: Tourism development strategy, state public policy, market reform programs, Black Sea’s countries, competitiveness МЕТОДИКА ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА БАНКОВСКОГО ПРОГРАММНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ НЕЧЁТКИХ МНОЖЕСТВ Володько Л.П., к. э. н. (доцент), Полесский государственный университет, доцент Банки - один из важнейших финансовых институтов любой страны с развитой экономикой.

Сегодня деятельность банка строится на бизнес-технологиях и именно информационные технологии в современных условиях являются фундаментом банковского бизнеса. Влияние информационных технологий на банковский бизнес увеличилось настолько, что автоматизация, подобно финансовой политике банка, во многом определяет конечный результат деятельности кредитных организаций.

В связи с этим любой банк, разумеется, стремится внедрить и использовать в своей организации современную, надежную, эффективную, доступную по цене и т.д., одним словом, качественную информационную технологию. Именно качество является фундаментальным критерием, по которому банки должны выбирать, а разработчики – создавать информационные технологии. Основной составляющей банковских информационных технологий является прикладное программное обеспечение, которое оказывает на их качество результирующее влияние [3].

Качество ПО (программного обеспечения) можно оценивать по большому количеству характеристик (факторов и показателей). Основными факторами являются такие, как надежность, эффективность, функциональные возможности, практичность, мобильность, сопровождаемость и другие. Каждый фактор характеризуется определенным набором показателей (см. рис. 1).

Существуют методы, позволяющие количественно и объективно оценивать некоторые из этих факторов, например, надежность и эффективность. Но для оценки качества функциональных возможностей, практичности, мобильности, сопровождаемости таких методов не существует. Для оценки этих факторов обычно используются экспертные методы.

1. Модель факторов и показателей качества ПО Банковское ПО является основой сложных информационных систем, принципиальной особенностью которых является невозможность выделения единственного фактора качества, полностью характеризующего его особенности. На основе изучения научной литературы, ГОСТов [1], практических наблюдений и специфики банковской деятельности для оценки качества ПО предлагается модель наиболее значимых факторов и показателей, изображенная на рисунке 1.

Модель представляет собой 8 факторов: 1-ый фактор – функциональные возможности;

2-ой фактор – степень интеллектуализации;

3-ий фактор – масштабируемость;

4-ый фактор – мобильность;

5-ый фактор – сопровождаемость;

6-ой фактор – практичность;

7-ой фактор – надежность;

8-ой фактор – эффективность. Каждый фактор может характеризоваться определенным набором показателей. Количество показателей может изменяться от нескольких единиц до десятков и даже сотен.

© Володько Л.П., ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Качество ПО 1* 2 3 4* 5* 6* 7* 8* фактор фактор фактор фактор фактор фактор фактор фактор 1.1 2.1 3.1 4.1 5.1 6.1 7.1 8. 1.2 2.2 3.2 4.2 5.2 6.2 7.2 8. 1.3 2.3 3.3 4.3 5.3 6.3 7. 1.4 2.4 3.4 4.4 5.4 6. 1.5 4.5 5. Рис. 1. Модель факторов и показателей качества банковского ПО:

1.1 – пригодность*;

1.2 – правильность* (корректность);

1.3 – способность к взаимодействию*;

1.4 – согласованность*;

1.5 – защищенность*;

2.1 – встроенные системы естественных языков;

2.2 встроенные системы зрения и слуха;

2.3 - встроенные экспертные системы;

2.4 – встроенные системы поддержки принятия решений;

3.1 – объем обрабатываемой информации;

3.2 – количество одновременно работающих пользователей;

3.3 – использование компьютеров различной производительности;

3.4 – модульность;

4.1 – адаптируемость*;

4.2 – простота внедрения*;

4.3 – соответствие*;

4.4 – взаимозаменяемость*;

4.5 - модульность;

5.1 – анализируемость*;

5.2 – изменяемость*;

5.3 – устойчивость*;

5.4 – тестируемость*;

5.5 - модульность;

6.1 – понятность*;

6. – обучаемость*;

6.3 - простота внедрения*;

6.4 - привлекательность;

7.1 – стабильность*;

7.2 – устойчивость к ошибке*;

7.3 – восстанавливаемость*;

8.1 – временная эффективность*;

8.2 – используемость ресурсов*. Факторы и показатели, отмеченные знаком “*”, определены ГОСТом РБ [1], а выделенные курсивом, введены автором.

2. Методика оценки качества программного обеспечения Для оценки качества ПО предлагается описанная ниже методика.

1. Подбор и формирование групп экспертов. Подбор квалифицированных экспертов существенно влияет на результаты экспертизы. В качестве экспертов предлагается использовать сотрудников подразделений банков, которых по роду их взаимодействия с БИТ можно разбить на две группы: сотрудники, эксплуатирующие БИТ, и сотрудники, сопровождающие БИТ.

2. Проведение опроса экспертов, выбор и ранжирование показателей. Этот этап представляет собой главный этап совместной работы исследователей и экспертов. Анкетирование является наиболее эффективным и самым распространенным видом опроса, так как позволяет сочетать информационную обеспеченность экспертов с их самостоятельной оценкой проблемы. Для каждого эксперта предлагается анкета, правила ее заполнения и список показателей с четким определением каждого для однозначного их толкования. Со структурой анкеты и методикой ее заполнения можно ознакомиться в работе [2]. Каждому из М экспертов предлагается выбрать по своему усмотрению множество { K l | l 1, M ;

K l K } показателей качества и ранжировать их, разместив между каждыми двумя соседними показателями логические условия “=” (больше равно), “” (больше) или “” (много больше). На этом задача экспертов заканчивается.

3. Обработка мнений экспертов (метод оценки качества).

3.1. Построение функций принадлежности нечетких значений оцениваемых факторов для каждого эксперта. Для расчета величины i -го фактора воспользуемся синтезирующей функцией ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Si fi p j k j, (1) j pj kj где - нормированные весовые коэффициенты, - значение j-го показателя. Si – kj количество показателей, характеризующих i -й фактор. Принимается, что значение показателей и, следовательно, величины факторов качества f i в формуле (1) являются нечеткими. Нечеткие значения следуют из способа задания мнений экспертов, указанного в предыдущем пункте.

Для метода сводных показателей с точки зрения теории нечетких множеств задача и факторов fi i 1, M по k j j 1, Si арифметизации показателей их нечетким значениям kj, сводится к построению функций принадлежности нечетких значений показателей и функций принадлежности нечетких значений факторов f i. Однако в нашем случае необходимо учитывать ранжирование показателей и отношение предпочтения между ними. Поэтому предлагается задачу kj fi арифметизации показателей и факторов качества решать на основе понятия "расстояния" между показателями.

j r "Расстояние" между двумя показателями и после операций ранжирования и отношения Nr, j предпочтения в данной работе определяется формулой N r, j d1 y1 d 2 y2 d 3 y3, (2) число знаков,, между r и j где y1, y 2, y3 - показателями соответственно;

Коэффициенты в формуле (2) определяют разницу между знаками предпочтения и задаются из d 3 d 2 d1. d следующих соображений: Коэффициенты выбираются с помощью степенной d функции таким образом, чтобы значение находилось в области наибольшей крутизны этой d1 d функции, - в области наименьшей крутизны, а - в промежуточной области. Этим g. Заметим, что N r, j соображениям отвечает степенная функция находятся по данным каждого y1, y2, y3.

эксперта, поскольку при этом меняются длина ранжированного ряда и значения N min j r Минимальное “расстояние” между показателями и определяется как N min d1 y1, при y 2 y3 0;

y1 1. (3) 1, то N min 1.

d g Если N max между показателями определяется следующим образом Максимальное “расстояние” d 3 y3, при y2 y3 0;

y3 k max 1, N max (4) где k max K - максимально возможное число показателей, которое может выбрать эксперт.

Следующим шагом в решении задачи арифметизации является вычисление параметров относительно каждого фактора и каждого k j 1, Si функций принадлежности показателей j эксперта. Функция принадлежности нечеткой величины должна быть выпуклой и представлять собой ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ отображение в интервал [0,1] [4]. Этим требованиям отвечает треугольная форма функции принадлежности. При треугольной форме функции принадлежности необходимо выбрать три и левая и правая параметра этой функции: m - координата вершины треугольника, координаты основания треугольника.

С помощью метода альфа-срезов [4, 5] и формул, задающих треугольную функцию принадлежности для каждого l –го эксперта можно построить следующие функции принадлежности:

Si m jl p jl x Si L j 1, x m jl p jl ;

Si a jl p jl j j 1 Si f il x x m jl p jl ;

1, (5) j Si x m jl p jl Si R, x m jl p jl, j Si jl p jl j j 1 R L m где и - признаки левой и правой границ функции принадлежности;

- координата jl вершины треугольника, и левая и правая координаты основания треугольника;

jl jl 0 x 1;

i 1, F ;

l 1, M.

m Параметры, и определяются путем обработки мнений экспертов, jl jl jl представленных логическими условиями и ранжированием показателей по следующим формулам:

N1, jl m jl, j 1, s ;

(6) N max il m il m il 1, i 1, s, m 0 l 0 ;

il il,il 1, i 1, s 1;

s (7) где 1 m.

Sl Sl число выбранных экспертом показателей;

- длина отрезка оси координат, который определяет il, il область пересечения il и il+1 функций принадлежности.

pj Порядок вычисления весовых коэффициентов в формулах (5) определяется следующим K образом. Пусть l-й эксперт определил, что качество данного ПО характеризует множество K l показателей, выполнил их ранжирование и ввел отношение предпочтения. Далее необходимо:


kj - пронумеровать показатели в ранжированном ряду справа налево (от наименее значимого к наиболее значимому показателю);

p*, - рассчитать предварительные ненормированные весовые коэффициенты которые j учитывают только место показателя в ранжированном ряду ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ nj p*, j 1, kmax, j kmax j k max k max где максимально возможное число выбранных показателей, а в случае p * 1;

n j k max имеет место и j - учесть "расстояния" N 1 j между первым справа и j-ым показателями, которые определяются по формуле (2) из введенных экспертом отношений предпочтения;

- отобрать для каждого i-го фактора определяющие его показатели, и рассчитать нормативные значения весовых коэффициентов p *j N 1j, j 1, s, p (8) j S * N p 1j j j S p 1.

учитывая, что j j 3.2. Вычисление численного значения готового ПО для l-го эксперта как центр тяжести функ ций принадлежности всех показателей [5] 1F ( x )xdx f il 0 i Cl,i 1, F. (9) 1F ( x )dx f il 0 i 3.3. Вычисление обобщенного численного значения каждого фактора качества с учетом мнений всех экспертов по формуле:

1M f ( x )xdxil Ci,l 1, M l. (10) 1M f ( x )dx il l 4. Вычисление глобального коэффициента качества ПО.

Для вычисления глобального коэффициента качества (QG) может быть использована адаптированная методика «SERVQUAL» (сокращенная аббревиатура от «service quality» или «качество услуги») [6]:

M M wcbl wcol, Q (11) l l G l1 l M wl учитывая, что и l где Col – ожидаемое значение качества l-ым экспертом, Cbl - воспринимаемое значение качества l-ым экспертом, w l - веса экспертов. Col, Cbl рассчитываются по формуле (9).

5. Вычисление коэффициента качества Qi каждого фактора с учетом мнений всех экспертов по формуле:

ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Q C C, (12) bi oi i где Coi – ожидаемое значение качества i-го фактора по мнению всех экспертов, Cbi – воспринимаемое значение качества i-го фактора по мнению всех экспертов.

6. Оценка согласованности мнений экспертов. Существуют различные подходы оценки согласованности мнений экспертов. В зависимости от количества показателей k, количества экспертов m и учитывая отсутствие связанных рангов, степень согласованности экспертов определяется с помощью коэффициента конкордации W и критерия X2 [7], которые составляют:

12 S W, (13) m (k3 k ) 12 S 2, (14) mk( k 1 ) где S – сумма квадратов отклонений (отклонение – разность между суммой рангов, присвоенных каждому показателю всеми экспертами и средним значением суммы рангов).

7. Анализ полученных результатов. На основании полученных экспертных оценок делаются выводы об уровне качества банковского программного обеспечения, о значении глобального коэффициента качества, о значениях коэффициентов качества основных факторов и степени их влияния на ПО. В заключение даются рекомендации для дальнейших исследований.

3. Практическое применение методики В соответствии с предложенной методикой была произведена оценка качества прикладного ПО 2-х филиалов различных банков. В каждом филиале были сформированы две группы экспертов, состав которых описан выше. В нашем случае, учитывая новизну проблемы, небольшую численность персонала в подразделениях банков, наличие квалифицированных специалистов первая группа состояла из 7 человек, а вторая из 10. Результаты проведенной экспертной оценки представлены в таблицах 1-2.

Результаты исследований, представленные в таблицах 1-2, интерпретируются следующим образом. Нулевое значение какого-либо из коэффициентов качества означает совпадение уровня ожидания и уровня восприятия качества по этому фактору. Отрицательное значение указывает на то, что уровень ожиданий превышает уровень восприятия. Наконец, положительное значение указывает на то, что восприятие качества выше уровня ожиданий. Успешным результатом считаются положительные и нулевые значения коэффициента качества. Удовлетворительным результатом считаются отрицательные коэффициенты качества, максимально приближающиеся к нулевому значению. Неудовлетворительным результатом считаются негативные коэффициенты качества, отдаляющиеся от нулевого значения.

Значения глобального коэффициента качества и коэффициентов качества факторов ПО изменяются в диапазоне от 0 до 1. Значение качества, приближающиеся к 1, означает хорошую проработку этого фактора в прикладном ПО. По результатам проведенного анализа установлено, что количество выбранных экспертом показателей достаточно сильно влияет на значение качества. В случае примерного равенства выбранных показателей, существенную роль играет то, какие именно показатели были выбраны и места, на которые поставлены показатели, одновременно влияющие на несколько факторов.

На основании данных, приведенных в таблице 2, можно сделать вывод о том, что наиболее существенное влияние с точки зрения экспертов 1-ой группы на качество прикладного ПО оказывают такие факторы как: функциональные возможности, надежность, эффективность и масштабируемость. Наряду с этим эксперты 2-ой группы ставят надежность на 1-ое место, на 2-ое функциональные возможности, на 3-е – практичность и на 4-ое – эффективность.

Нельзя не отметить тот факт, что численные значения качества прикладного ПО еще не достигли должного уровня (см. табл. 1). Это заключение можно сделать на основании того, что глобальные коэффициенты качества прикладного ПО всех филиалов имеют отрицательные значения.

Для выяснения причин отрицательных значений QG необходимо проанализировать численные значения коэффициентов качества всех факторов (см. табл. 2).

ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Таблица 1.

Численные значения качества прикладного ПО по мнению экспертов Белагропромбанк (Могилевская) Беларусбанк (Минская) 1-ая группа 2-ая группа 1-ая группа 2-ая группа Но- Значение Значение Значение качества Значение качества Коэф- Коэф- Коэф- Коэф мер качества качества фици- фици- фици- фици экс ент ент ент ент перта Как Как Как Как Как Как качест- качест- качест- качест должно Как есть должно Как есть должно должно есть есть ва ва ва ва быть быть быть быть 1 0,6875 0,7016 -0,0141 0,8082 0,8220 -0,0138 0,7648 0,7596 0,0051 0,6866 0,6956 -0, 2 0,7241 0,8524 -0,1283 0,6954 0,6980 -0,0025 0,6965 0,7058 -0,0093 0,6995 0,6998 -0, 3 0,7405 0,7365 0,0040 0,8270 0,9269 -0,0999 0,7284 0,7216 0,0068 0,7073 0,7186 -0, 4 0,7537 0,7338 0,0199 0,7974 0,8641 -0,0667 0,7280 0,7226 0,0054 0,6885 0,7269 -0, 5 0,8306 0,9100 -0,0794 0,7112 0,6992 0,0120 0,7007 0,7232 -0,0224 0,6940 0,7019 -0, 6 0,7339 0,8473 -0,1133 0,7270 0,7161 0,0109 0,6955 0,7352 -0,0396 0,6865 0,6899 -0, 7 0,7455 0,8496 -0,1041 0,7142 0,8037 -0,0895 0,6949 0,7348 -0,0399 0,7069 0,7020 0, 8 0,6998 0,7193 -0,0195 0,7023 0,7103 -0, 9 0,7054 0,7037 0,0016 0,6894 0,6856 0, 10 0,7058 0,7737 -0,0680 0,6930 0,7101 -0, 0,7451 0,8045 -0,0593 0,7391 0,7727 -0,0335 0,7155 0,7290 -0,0134 0,6954 0,7041 -0, QG 0,21 0,37 0,17 0,19 0,42 0,36 0,18 0, W X2 42,72 74,23 50,16 54,47 86,14 72,49 53,33 61, Установлено, что по степени значимости такие показатели как устойчивость к ошибке, пригодность, временная эффективность, используемость ресурсов, восстанавливаемость, объем обрабатываемой информации, защищенность, стабильность, понятность и простота использования занимают по оценкам всех экспертов 2-ой группы соответственно с 1-го по 10-ое места.

Таблица 2.

Обобщенные численные значения факторов качества прикладного ПО по мнению всех экспертов Белагропромбанк (Могилевская) Беларусбанк (Минская) 1-ая группа 2-ая группа 1-ая группа 2-ая группа Наимено- Значение Коэф- Коэф- Коэф- Коэф Значение качества Значение качества Значение качества вание качества фици- фици- фици- фици фактора ент ент ент ент Как Как Как Как Как Как Как качест- качест- качест- качест должно должно Как есть должно должно есть есть есть ва ва ва ва быть быть быть быть Функцио нальные 0,8592 0,9377 -0,0785 0,8071 0,7763 0,0309 0,8680 0,8225 0,0455 0,7128 0,7058 0, возмож ности Степень интеллек 0,6796 0,6879 -0,0082 0,7576 0,7123 0,0453 0,6723 0,6985 -0,0262 0,6716 0,6776 -0, туализа ции Масштаби 0,7697 0,7949 -0,0252 0,7127 0,7167 -0,0040 0,7331 0,7399 -0,0068 0,7446 0,7090 0, руемость Мобиль 0,7861 0,7791 0,0070 0,7483 0,7087 0,0396 0,6993 0,7577 -0,0584 0,6984 0,6947 0, ность Сопровож 0,7235 0,7872 -0,0638 0,6880 0,6994 -0,0114 0,7356 0,7194 0,0162 0,7039 0,6999 0, даемость Практич 0,7094 0,8364 -0,1270 0,7272 0,7617 -0,0345 0,7159 0,6927 0,0231 0,7590 0,7098 0, ность Надеж 0,7145 0,7592 -0,0447 0,7006 0,7661 -0,0655 0,7009 0,8711 -0,1702 0,7001 0,7555 -0, ность Эффектив 0,7644 0,7924 -0,0280 0,7520 0,7636 -0,0116 0,8927 0,8011 0,0916 0,6803 0,7076 -0, ность ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ По мнению всех экспертов 1-ой группы первые 10 мест распределились соответственно:

пригодность, правильность (корректность), защищенность, стабильность, устойчивость к ошибке, используемость ресурсов, временная эффективность, восстанавливаемость, согласованность и простота внедрения. Распределение мест приведено для случая ожидаемого значения качества «Как должно быть». Все перечисленные выше показатели попадают в список, определенный ГОСТом РБ [1].

Для улучшения качества ПО дальнейшие исследования необходимо проводить только с теми факторами, которые имеют отрицательные значения коэффициентов качества. Для этого выбираются те показатели, которые существенным образом влияют на этот фактор и исследуются их характеристики (субпоказатели) (каждый показатель определяется соответствующим набором субпоказателей).

За последнее время в Республике Беларусь произошли серьезные перемены в банковской сфере, которые в ближайшем будущем станут еще более быстрыми и глубокими. Изменчивость финансово-банковской деятельности требует решения проблем в условиях неопределенности.


Предложенный метод оценки качества программного обеспечения, основанный на теории нечетких множеств, позволяет решать задачи принятия решений в условиях неопределенности. Применение в методике оценки качества адаптированной методики “SERVQUAL” позволяет реально оценить, как глобальный коэффициент качества ПО, так и коэффициенты качества его факторов.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. СТБ ИСО/МЭК 9126-2003. Информационные технологии. Оценка программной продукции.

Характеристики качества и руководства по их применению. Введ. 19.03.2003. - Мн.:

Госстандарт, 2003. – 10 с.

2. Володько Л.П. Методика оценки качества банковских услуг по нечетким экспертным данным // Белорусский фондовый рынок. – 2005. - № 8. – С. 15-23.

3. Володько Л.П. Моделирование и методика оценки факторов, определяющих качество банковских информационных технологий // Вестник ассоциации белорусских банков. – 2005. № 24. – С. 17-21.

4. Кофман А., Хил Алуха Х. Введение теории нечетких множеств в управлении предприятиями:

Пер. с исп. – Мн.: Выш. шк., 1992. – 224 с.

5. Леоненков А.В. Нечеткое моделирование в среде MATLAB и fuzzyTECH. – СПб.: БХБ Петербург, 2003. – 736 с.

6. Новаторов Э. Как измерить качество банковских услуг // Банковские услуги. – 2001. – № 11. – С. 8-12.

7. Ранговые корреляции в товароведении / А.В. Аксень, Ю.И. Марьин, С.А. Самаль, Н.М. Ильин.

– Мн.: БГЭУ, 1993. – 39 с.

РЕЗЮМЕ У статті запропоновано метод оцінки якості програмного забезпечення, що використовує апарат теорії нечітких множин, а також методика оцінки якості, заснована на запропонованому методі й адаптованій методиці "SERVQUAL". Розглянуто приклади практичного використання запропонованої методики і представлено аналіз отриманих результатів.

Ключові слова: теорія нечітких множин, оцінка якості, банки, програмне забезпечення, методика "SERVQUAL" РЕЗЮМЕ В статье предложен метод оценки качества программного обеспечения, использующий аппарат теории нечетких множеств, а также методика оценки качества, основанная на предложенном методе и адаптированной методике “SERVQUAL”. Рассмотрены примеры практического использования предложенной методики и дан анализ полученных результатов.

Ключевые слова: теория нечетких множеств, оценка качества, банки, программное обеспечение, методика “SERVQUAL” SUMMARY The method of estimating the quality control programming software, using the theory of fuzzy multitudes and methodology of estimating of quality on suggested method and adapted methodology “SERVQUAL” ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ are offered in this article. The examples of practical use of suggested methodology are considered here and the analyses of obtained results is given.

Keywords: the theory of fuzzy multitudes, quality estimation, banks, the software, methodology “SERVQUAL” ЭФФЕКТИВНОСТЬ УПРАВЛЕНИЯ КАПИТАЛОМ ПРЕДПРИЯТИЯ - ОДИН ИЗ ФАКТОРОВ ПОВЫШЕНИЯ ЕГО КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ Володько О.В., к. э. н. (доцент), Полесский государственный университет, доцент За последние десятилетия усиление конкуренции отмечено фактически во всем мире. Еще не так давно она отсутствовала во многих странах и отраслях. Рынки были защищены и доминирующие позиции на них были четко определены. И даже там, где существовало соперничество, оно не было столь ожесточенным. Рост конкуренции сдерживался непосредственным вмешательством правительств и картелей.

Сегодня ни одно серьезное предприятие не может обойтись без конкуренции. Несмотря на разнообразные методы и формы конкурентной борьбы, каждое предприятие пытается выработать свою конкурентную стратегию для достижения рыночного успеха. Но для этого оно должна учитывать разнообразные факторы (внешние и внутренние), влияющие на показатель конкурентоспособности как товара или оказываемой услуги, так и в целом всего предприятия (организации, фирмы).

Одним из факторов, влияющих на способность предприятия и продукции конкурировать капитал. А именно - управлением им. Правильная и эффективная деятельность, проводимая организацией, в отношении капитала открывает широкие возможности в продвижении продукции завоевания соответствующих ниш на рынках. Поэтому, при формировании капитала собственник должен обращать внимание на то, что определённую часть поступлений придётся направить на рекламу или другие мероприятия, связанные с улучшением имиджа предприятия, тем самым, способствуя повышению конкурентоспособности.

В условиях рыночной экономики процессы формирования капитала, управления его структурой и эффективностью использования, установления рационального соотношения различных источников финансирования и, в связи с этим, качество управления финансовыми ресурсами начинают приобретать особую важность. В целом, можно сказать, что от достаточности уровня капитала зависит жизнеспособность хозяйствующего субъекта в течение всего периода функционирования.

Капитал предприятия представляет собой средства, которыми располагает субъект хозяйствования для осуществления своей деятельности с целью получения прибыли.

Рассматривая экономическую сущность капитала предприятия, следует в первую очередь отметить такие его характеристики:

1. Капитал предприятия является основным фактором производства.

2. Капитал характеризует финансовые ресурсы предприятия, приносящие доход.

3.Капитал является главным источником формирования благосостояния его собственников.

4. Капитал предприятия является главным измерителем его рыночной стоимости.

5.Динамика капитала предприятия является важнейшим барометром уровня эффективности его хозяйственной деятельности.

Что касается структуры капитала, то она определяет многие аспекты не только финансовой, но и операционной, инвестиционной, маркетинговой деятельности предприятия;

оказывает активное воздействие на конечные результаты этой деятельности. Структура представляет собой соотношение собственных и заемных финансовых средств, используемых предприятием в процессе своей хозяйственной деятельности (т.е. коэффициент финансового левериджа или финансового риска, К ФЛ ЗК / СК ) [1, с. 156-159].

который определяется по формуле:

© Володько О.В., ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Собственный и заемный капитал составляют так называемый пассивный капитал предприятия, который характеризует источники формирования имущества (активного капитала) обособленной организации.

Собственный капитал характеризует общую стоимость средств предприятия, принадлежащих ему на правах собственности и используемых им для формирования определенной части его активов.

Эта часть активов, сформированная за счет инвестированного в них собственного капитала, представляет собой чистые активы предприятия.

Заемный капитал характеризует привлекаемые для финансирования развития предприятия на возвратной основе денежные средства или другие имущественные ценности. Все формы заемного капитала, используемого предприятием, представляют собой его финансовые обязательства, подлежащие погашению в предусмотренные сроки.

Составляющие капитала обладают как положительными качествами, так им и присущи отрицательные черты (см. табл. 1).

Таблица 1 - Сравнительные характеристики капитала Собственный капитал Положительные особенности Недостатки простота привлечения ограниченность объема привлечения высокая способность генерирования прибыли высокая стоимость в сравнении с альтернативными во всех сферах деятельности заемными источниками формирования капитала обеспечение финансовой устойчивости присутствие неиспользуемой возможности развития предприятия и, соответственно, прироста коэффициента рентабельности снижение риска банкротства. собственного капитала за счет привлечения заемных финансовых средств Заёмный капитал Положительные особенности Недостатки достаточно широкие возможности привлечения использование этого капитала генерирует наиболее опасные финансовые риски в хозяйственной деятельности предприятия способность обеспечивать рост финансового активы, сформированные за счет заемного потенциала предприятия капитала, генерируют меньшую норму прибыли более низкая стоимость в сравнении с высокая зависимость стоимости заемного капитала собственным капиталом от колебаний конъюнктуры финансового рынка способность генерировать прирост финансовой сложность процедуры привлечения рентабельности(коэффициента рентабельности собственного капитала) От размера собственных средств зависит возможность увеличения вложений в экономику страны, расширение рынка товаров и услуг. Но эффективная финансовая деятельность предприятия невозможна без постоянного привлечения заемных средств. Использование заемного капитала позволяет существенно расширить объем хозяйственной деятельности предприятия, обеспечить более эффективное использование собственного капитала. В связи с этим управление привлечением и эффективным использованием заемных средств обеспечивает достижение высоких конечных результатов хозяйственной деятельности предприятия.

Для того, чтобы сформировать капитал предприятия, состоящий как из собственных средств, так и заёмных средств, необходимо придерживаться следующих принципов:

1. Формирование капитала в достаточном объеме, что обеспечивает необходимые темпы экономического развития предприятия.

2. Оптимизация распределения сформированного капитала по видам деятельности и направлениям использования.

3. Обеспечение оптимальной структуры капитала с позиций эффективного его функционирования [2, с. 21].

ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Кроме принципов, необходимо уделить особое внимание подходу формирования капитала. От выбора подхода будет зависить соотношение риск-доходность. Существует три общепринятых подхода к формированию капитала: консервативный, агрессивный и компромиссный (умеренный).

Так, при консервативном подходе приоритет отдается сокращению рисков ведения бизнеса, при агрессивном – эффективности самой деятельности, а при умеренном – достижению компромисса, то есть нахождению комбинации невысоких рисков при достаточном уровне доходности.

Компромиссный подход Доходность Агрессивный подход Консервативный подход Риск Рис. 1 - Общепринятые подходы к формированию капитала Упомянутые подходы в отношении политики финансирования различаются пропорциями использования долгосрочного и краткосрочного финансирования при покрытии общей потребности предприятия в капитале.

Консервативный подход исходит из того, что краткосрочное финансирование является очень рискованным из-за возможного отказа в финансировании, поэтому для того, чтобы в распоряжении организации в любой момент жизненного цикла были доступные финансовые ресурсы, приоритетность отдается долгосрочному финансированию. Причем в наиболее ярком проявлении консервативной стратегии среди форм долгосрочного финансирования приоритете отдается акционерному финансированию как менее рискованному по сравнению с кредитованием. Однако достижение минимального уровня риска при данном подходе осуществляется за счет сознательного ограничения доходности. Так, с одной стороны, в периоды неблагоприятной конъюнктуры рынка, когда потребность организации в капитале сокращается, в ее распоряжении образуется избыток капитала, который даже при осуществлении краткосрочных финансовых вложений не может покрыть всех затрат на его обслуживание. С другой стороны, долгосрочное финансирование обходится дороже краткосрочного, что приводит к недополучению прибыли.

В противоположность этому агрессивный подход направлен на достижение в деятельности организации максимальной доходности, что предопределяет при формировании ее капитала приоритетность краткосрочного финансирования, которое обходится дешевле. За счет краткосрочного финансирования формируется не только временный оборотный капитал, но и часть фиксированного. В крайней форме агрессивного подхода возможно покрытие за счет краткосрочного финансирования даже части основного капитала. В то же время достижение максимального уровня доходности осуществляется за счет сознательного игнорирования рисков отказа в финансировании.

Так, в случае перебоев в финансировании предприятия производство продукции даже в минимальном объеме становится невозможным из-за дефицита финансовых ресурсов. Это приводит к убыткам, а при достаточной продолжительности может привести к банкротству предприятия.

Достижение компромисса между рассмотренными подходами в отношении политики финансирования возможно при сопоставлении сроков финансирования с целевой потребностью в капитале, что реализуется при умеренном подходе. В соответствии с данным подходом, потребность в фиксированном капитале обеспечивается за счет долгосрочного финансирования, а потребность во временном капитале – за счет краткосрочного. Так умеренный подход позволяет избежать большей части потерь в уровне рентабельности при консервативном подходе и в то же время сохранить уровень риска отказа в финансировании на приемлемом уровне (так как реализация умеренного ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ подхода позволяет обеспечить минимальный уровень производства при любых колебаниях конъюнктуры на рынке капитала) [3, с. 33.].

Как уже отмечалось, от того, каким капиталом располагает субъект хозяйствования, насколько оптимальна его структура и насколько целесообразно он трансформируется в основные и оборотные фонды, зависит финансовое благополучие, конкурентоспособность предприятия и результаты его деятельности. Изучим особенности управления капиталом ЗАО «Амкодор-Пинск», при этом осуществим на первом этапе анализ его динамики, состава и структуры и определим подход, применяемый предприятием при формировании капитала. Анализ осуществим за период 2007- гг., применив в качестве источников информации данные бухгалтерского учета и отчетности предприятия (см. табл. 2).

Таблица 2 - Анализ динамики и структуры капитала ЗАО «Амкодор-Пинск»

Наличие средств, Темп роста, Источник Структура средств, % млн. руб. % капитала 2007 2008 2009 2008/2007 2009/2008 2007 2008 Собственный 14815 19207 20285 129,6 105,6 48,7 58,8 52, капитал Заемный 15611 13480 18621 86,3 138,1 51,3 41,2 47, капитал Итого 30426 32687 38906 107,4 119,0 100,0 100,0 100, Как видно из таблицы 3, на анализируемом предприятии за рассматриваемый период общая сумма капитала увеличилась на 8480 млн. руб. и составила 38906 млн. руб. Формирование капитала предприятия осуществлялось как за счет собственных, так и за счет заемных источников. Причем если в 2007 году соотношение собственного и заемного капитала составило 48,7% к 51,3% соответственно, то в 2008 году доля собственного капитала увеличилась до 58,8%, что свидетельствует об уменьшении зависимости предприятия от внешних кредиторов. Однако в году ситуация опять изменилась: доля собственного капитала снизилась до 52,1% за счет значительного превышения темпа роста заемного капитала над темпом роста собственного капитала.

В процессе последующего анализа более детально изучим состав собственного и заемного капитала за рассматриваемый период и дадим оценку изменениям, произошедшим в их структуре.

Данные, приведенные в таблице 3, показывают изменения, произошедшие в размере и структуре собственного капитала ЗАО «Амкодор-Пинск» за 2007-2009 гг.

Величина собственного капитала предприятия на конец 2009 года составила 20285 млн. руб. и возросла за период на 35,2% в основном за счет увеличения резервного и добавочного капитала и нераспределенной прибыли. Причем наибольший прирост собственного капитала наблюдался в году, когда резервный капитал возрос в 4,4 раза, нераспределенная прибыль – в 1,9 раза, добавочный капитал – в 1,2 раза. В 2009 же году прирост капитала составил только 5,6% к уровню 2008 года. В течение всего рассматриваемого периода в структуре собственных средств наибольший удельный вес занимал добавочный капитал. Он составил 92,1% в 2007 году, а в 2009 году его доля снизилась до 86,9%, в то время как доля нераспределенной прибыли увеличилась за период на 3,1% и составила 9,5%.

Таблица 3 – Динамика структуры собственного капитала ЗАО «Амкодор-Пинск»

Наличие средств, Темп роста, Структура средств, % Источник капитала млн. руб. % 2007 2008 2009 2008/2007 2009/2008 2007 2008 Уставный капитал 84 84 83 100,0 98,8 0,5 0,4 0, Резервный капитал 146 645 645 441,8 100,0 1,0 3,4 3, Добавочный 13643 16597 17626 121,7 106,2 92,1 86,4 86, капитал Нераспределен-ная 949 1888 1931 198,9 102,3 6,4 9,8 9, прибыль Итого 14815 19207 20285 129,6 105,6 100,0 100,0 100, ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Анализ состава и структуры заемного капитала ЗАО «Амкодор-Пинск» осуществим на основании данных таблицы 4.

Таблица 4 – Состав и структура заемного капитала за 2007-2009 гг.

Наличие средств 2007 2008 Источник капитала млн. %к млн. %к млн. %к руб. итогу руб. итогу руб. итогу Долгосрочные кредиты и займы 544 3,5 3054 22,7 8146 43, – всего В том числе:

на строительство 238 43,8 - - - на финансирование капитальных 306 56,3 3054 100,0 8146 100, вложений Краткосрочные кредиты и займы 494 3,2 2005 14,9 6293 33, – всего В том числе:

на приобретение товарно 494 100,0 2005 100,0 5913 94, материальных ценностей на оплату труда - - - - 380 6, 14573 93,4 8421 62,5 4182 22, Кредиторская задолженность В том числе:

перед поставщиками и 3054 21,0 4325 51,4 1848 44, подрядчиками перед покупателями и 10339 70,9 3291 39,1 1887 45, заказчиками по расчетам с персоналом по 312 2,1 322 3,8 266 6, оплате труда по прочим расчетам с персоналом 2 0,0 2 0,02 1 0, по налогам и сборам 270 1,9 379 4,5 99 2, по социальному страхованию и 121 0,8 97 1,2 73 1, обеспечению перед прочими кредиторами 25 0,2 5 0,1 8 0, 15611 100,0 13480 100,0 18621 100, Итого Из данных таблицы 4 следует, что за рассматриваемый период сумма заемных средств, используемых ЗАО «Амкодор-Пинск», увеличилась на 3010 млн. руб. в основном за счет банковского кредита. Произошли существенные изменения и в структуре заемного капитала. Так, если в 2007 году он на 93,4% формировался за счет кредиторской задолженности, которая временно используется в обороте предприятия до момента наступления сроков ее погашения, то к концу 2009 года ее доля снизилась на 70,5% и составила 22,9%. Причем более 85% задолженности приходилось на поставщиков и подрядчиков и покупателей и заказчиков. Доля банковского кредита возросла за период на 70,4% и составила на конец 2009 года 77,1%, сформировавшись за счет долгосрочных и краткосрочных кредитов и займов на 43,5% и 33,6% соответственно. Долгосрочные кредиты направлялись предприятием в основном на финансирование капитальных вложений, краткосрочные – на приобретение товарно-материальных ценностей.

Далее, для оценки изменений, произошедших в структуре капитала ЗАО «Амкодор-Пинск» за анализируемый период, обусловленных выбором подхода формирования капитала, и определения степени финансовой устойчивости или риска рассчитаем соответствующие коэффициенты (см. табл.

5).

ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ И ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ:

РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ Таблица 5 – Показатели финансовой устойчивости ЗАО «Амкодор-Пинск» за 2007-2009 гг.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 23 |
 





 
© 2013 www.libed.ru - «Бесплатная библиотека научно-практических конференций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.