авторефераты диссертаций БЕСПЛАТНАЯ БИБЛИОТЕКА РОССИИ

КОНФЕРЕНЦИИ, КНИГИ, ПОСОБИЯ, НАУЧНЫЕ ИЗДАНИЯ

<< ГЛАВНАЯ
АГРОИНЖЕНЕРИЯ
АСТРОНОМИЯ
БЕЗОПАСНОСТЬ
БИОЛОГИЯ
ЗЕМЛЯ
ИНФОРМАТИКА
ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ
ИСТОРИЯ
КУЛЬТУРОЛОГИЯ
МАШИНОСТРОЕНИЕ
МЕДИЦИНА
МЕТАЛЛУРГИЯ
МЕХАНИКА
ПЕДАГОГИКА
ПОЛИТИКА
ПРИБОРОСТРОЕНИЕ
ПРОДОВОЛЬСТВИЕ
ПСИХОЛОГИЯ
РАДИОТЕХНИКА
СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО
СОЦИОЛОГИЯ
СТРОИТЕЛЬСТВО
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
ТРАНСПОРТ
ФАРМАЦЕВТИКА
ФИЗИКА
ФИЗИОЛОГИЯ
ФИЛОЛОГИЯ
ФИЛОСОФИЯ
ХИМИЯ
ЭКОНОМИКА
ЭЛЕКТРОТЕХНИКА
ЭНЕРГЕТИКА
ЮРИСПРУДЕНЦИЯ
ЯЗЫКОЗНАНИЕ
РАЗНОЕ
КОНТАКТЫ


Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 26 |

«II МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ БИОРАЗНООБРАЗИЕ И УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ 12-16 сентября 2012 года, г. Симферополь, Украина ...»

-- [ Страница 16 ] --

відпаду найбільш ослаблених дерев в – у 1963-1977 рр. почалося промислове деревостані, що росте на відстані 2,2 км від дже забруднення лісових екосистем з введенням в дію рела забруднення, що сприяло збільшенню річ комбінату ВАТ «Балцем». Найбільше постраж- них кілець для дерев, які залишилися (рис. 1-2);

Биоразнообразие и устойчивое развитие – 1978-1988 рр. – період максимальної збільшення приросту. Протягом останніх 2005 кількості викидів. Із збільшенням рівня забруд- 2010 рр. тренд радіального приросту дерев, нення зменшується радіальний приріст сосни. вірогідно, знизився внаслідок хронічного Посушливий 1983 рік та 1986 рік із суворою забруднення і підвищення температур, особливо зимою поглибили депресії приростів дерев в зимових та ранньовесняних, що призвело до найбільш пошкоджених насадженнях (рис. 1-2);

перевищення порогу оптимуму для росту дерев 1989-2010 рр. характеризуються зменшенням (рис. 1-2), тобто дерева стали більш уразливими викидів майже вдвічі. У 1996 році посуха, як до екстремальних умов. Подібні результати спусковий гачок вплинула на насадження, яке отримано попередніми дослідженнями [7].

росте за 1 км від комбінату, внаслідок чого відбулося зрідження деревостану і відповідно 2 Індекси деревно-кільцевої 1, хронології STANDART, 1, умовні одиниці Обсяг викидів, тис. т 1, 1, 1 0, 0, 0, 0, 0 1950 1953 1956 1959 1962 1965 1968 1971 1974 1977 1980 1983 1986 1989 1992 1995 1998 2001 2004 2007 Роки 0,8 км 1 км 2,2 км Контроль Обсяг викидів Рис. 1. Динаміка індексів радіального приросту STANDART та динаміка викидів ВАТ «Балцем»

800 Температури, toC Опади, мм - - - - 100 - 0 - 1951 1955 1959 1963 1967 1971 1975 1979 1983 1987 1991 1995 1999 2003 Роки Річна сума опадів Середньорічна температура Середня березнева температура Середня зимова температура Линейный (Середньорічна температура) Линейный (Середня зимова температура) Линейный (Річна сума опадів) Рис. 2. Динаміка температур та опадів за даними Зміївької метеостанції Проведено кореляційний аналіз між викидів та для 1989-2009 рр., коли обсяг індексами радіального приросту та кількістю полютантів значно зменшився (табл. 2). Для 1978 викидів для двох періодів: 1978-1988 рр., які 1988 рр. виявлено зворотні сильні достовірні характеризуються максимальною кількістю кореляцї між індексами радіального приросту та Биоразнообразие и устойчивое развитие обсягом викидів на ПП, розташованих на Отже встановлено, що коефіцієнт чутливості відстані 0,8 км від джерела забруднення та та авторегресію першого порядку деревно середні зв’язки для насадження, що росте на кільцевих хронологій можна використовувати як відстані 2,2 км від комбінату.



Це обумовлено індикатори стану насаджень. Виявлено зворотні дещо гіршими грунтовими умовами (ПП зв’язки між індексами радіального приросту для розташована в верхній частини схилу). В пошкоджених емісіями насаджень в роки наступні 1989-2009 рр., обчислено позитивні найбільшого техногенного пресу (1978-1988 рр.) кореляції між приростом та забуднювачами та позитивні кореляції для періода зменшення (пилом, NOх та SO2) на всіх ПП, включно кількості викидів – у 1989-2009 рр.

контроль що свідчить про розповсюдження повітряних забруднювачів на значні віддалі.

Таблиця 2. Кореляції між індексами радіального приросту STANDART та обсягами викидів на ППП, розташованих на різних відстанях від ВАТ «Балцем»

Періоди 0,8 км 1 км 2,2 км Контроль Загальний обсяг викидів, тис -0,62+ 1978-1988 -0,42 0, -0,78* 1989-2009 -0,17 0,72** 0,75** 0,68** Пил 0,78+ 1980-1988 0,10 -0,35 -0, 1989-2009 0,08 0,71** 0,76** 0,70** NOх 1980-1988 -0,19 0,10 -0,42 -0, 1989-2009 -0,07 0,69** 0,69** 0,59* SO – – – – 1978- 1989-2009 -0,27 0,69** 0,70** 0,69** Примітки: + – рівень значущості 0,05;

* – рівень значущості 0,01;

** – рівень значущості 0,001;

– дані відсутні Посухи і високі зимові та ранньовесняні Зменшення тренду радіального приросту сосни у температури поглиблюють депресії радіального 2005-2010 рр. викликане не тільки хронічним приросту сосни в насадженнях, пошкоджених забрудненням лісових екосистем, але й підви викидами. Синергічний вплив забруднення та щенням зимових та ранньовесняних температур, несприят-ливих погодних умов викликає зрід- що перевищило оптимальний поріг для росту ження насаджень, що призводить до збільшення дерев.

величин річних кілець за рахунок збільшення площ живлення та покращення світлових умов.

Список джерел Анучин Н. П. Лесная таксация / Н. П. Анучин. – М.: Лесн. пром-сть, 1977. – 522 с.

1.

Битвинскас Т. Т. Дендроклиматические исследования / Т. Т. Битвинскас. – Л.: Гидрометеоиздат, 1974. – 170 c.

2.

Ворон В. П. Зміни соснових лісів в умовах забруднення атмосфери викидами Балаклійського ВАТ 3.

«Балцем» / В. П. Ворон, Романенко О. І., Мельник Є. Є., Бологов О. Ю. // Лісовий журнал – 2011. – № – C. 7-12.

Ворон В. П. Забруднення снігового покриву в сосняках техногенної зони Балаклійського цементного 4.

виробництва / В. П. Ворон // Вісник ХНАУ. – 2008. – №4. – С. 102–105.

Ворон В. П. Загрязнение серых лесных почв щелочными и щелочноземельными металлами в зоне 5.

загрязнения атмосферы выбросами цементной пыли / В. П. Ворон // Лесоводство и агролесомелиорация.

– 1984. – Вып. 68. – С. 21–27.

Грейбилл Д. А. Дендрохронологическое изучение загрязнения воздушной среды в хвойных лесах 6.

западных районов США / Д. А. Грейбилл // Лесоведение. – 1990. – № 2. – С. 3–15.





Коваль І М. Реакція радіального приросту сосни звичайної на зміни клімату та рекреаційне 7.

навантаження в лісостеповій зоні України / І М. Коваль // Науковий вісник НЛТУ України – 2011.

Вип. 21.2. – С. 63-70.

Ловелиус Н. В. Изменчивость прироста деревьев. Дендроиндикация природных процессов и 8.

антропогенных воздействий / Н. В. Ловелиус – Л.: Наука – 1979. – 230 с.

Мазепа. В Г. Наслідки впливу змін клімату та атмосферного забруднення на радіальний приріст 9.

сосняків в умовах Малого Полііся України / В Г. Мазепа, Г Т. Криницький, Г П. Леонтяк // Науковий вісник НЛТУ України – Львів: НЛТУ України – 2009. Вип. 19.15 – C. 56-63.

Биоразнообразие и устойчивое развитие 10. Cook E. R. The smoothing spline: a new approach to standartizing forest interior tree ring width series for dendrovlimatic studies / E. R. Cook, K. Peters // Tree ring Bull/ – 1980 – № 41 – C. 45-53.

11. Nash T H., Fritts H C, Stoces M A. A technique for examining non-climatic variation in widths of annual tree rings with special reference to air pollution / T H. Nash, H C., Fritts M A.Stoces // Tree-Ring Bull. – 1975 – № 35 – С. 15-24.

УДК 630* ВІДТВОРЕННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ В УМОВАХ ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ Короткова Т.М.

Державне підприємство „Маріупольська лісова науково-дослідна станція”, с. Лісне, Україна Донецька область – найбільш екологічно потужністю не менше 1 метра. Для насаджень з напружений старопромисловий регіон з високою чагарників шар насипних порід зменшується до щільністю населення. Під час багатолітніх 50 – 70 см. Фітотоксичні або засолені породи розробок родовищ корисних копалин відкритим перекриваються шаром глинистих порід, що способом на місці природних степових та запобігає міграції токсичних елементів до лісостепових ландшафтів Донеччини утворились кореневмісного шару, а вже потім наносять шар специфічні техногенні території з відвалами потенційно родючих порід товщиною 1,5 – 2,0 м.

пустої породи, кар’єрами, промплощадками, На відвалах, які складаються з дрібнофракційних енергетичними і транспортними комунікаціями, відходів доломітів, вапняків (продуктів переробки виробничими спорудами. Рослинний покрив та дробильно-збагачувальних фабрик), достатньо родючий шар ґрунтів (здебільшого чорноземів) планування поверхні та розпушування цієї суміші на подібних територіях суттєво пошкоджений для створення лісових насаджень. Під лісову або знищений взагалі. Площа техногенних рекультивацію можна відводити зовнішні та ландшафтів в регіоні вже складає понад 25 тисяч внутрішні відвали з різними ґрунтосумішами без гектарів (майже 2% території області), з них селективного відсипання, оскільки певні деревно близько 70% порушено внаслідок відкритого чагарникові породи можуть успішно зростати на видобутку покладів корисних копалин [5]. На відносно бідних за родючістю ґрунтах. Лише за рекультивацію і відновлення вже сьогодні умови введення в насадження особливо цінних та очікують 5,5 тис. га порушених земель, з них вибагливих до трофності ґрунту деревно відвалами розкривних порід зайнято 3,7 тис. га. чагарникових порід передбачається нанесення Негативний вплив породних відвалів шару родючого ґрунту – чорнозему. Таким чином, розповсюджується на прилеглі території – у на денній поверхні ділянок кар’єрно-відвальних результаті їх порошіння забруднюються атмо- територій знаходяться довільні ґрунтові суміші, сферне повітря, рослинність, ґрунти й водойми. які за класифікацією лісопридатності рекульти Основна частина породних відвалів межує із вованих земель (розроблена УкрНДІЛГА [3]) селітебними зонами і, тому, негативний їх вплив відносяться до різних типів – І0-1-ІІІ0-1. За відбивається також і на стані здоров’я населення. ступенем зволоженості ці ділянки відносяться до Найбільш прийнятним та економічно дуже сухих (0) та сухих (1) типів (гігротопів).

доцільним методом освоєння порушених земель Лісові насадження на порушених землях є лісова рекультивація – відтворення рослинного створюються переважно багатокомпонентними, покриву шляхом штучного створення зелених змішаними, що значно скорочує період утворення насаджень різного цільового призначення. Вони елементів лісового середовища та встановлення є не тільки головними чинниками відновлення міцних зв'язків між рослинами, що становлять біоценотичної продуктивності порушених базову структуру фітоценозу і оптимально ландшафтів, але і універсальними природними використовують вологу, елементи мінерального фільтрами в очищенні атмосферного повітря, харчування, енергію сонячної радіації. Крім того, поверхневих і ґрунтових вод, ґрунтів від істотно розширюється флористичний склад техногенних забруднень [4]. лісових фітоценозів, підсилюється декоративність Довготривалими дослідженнями, які техногенних ландшафтів, створюються опти проводяться науковцями ДП „Маріупольська мальні умови для збереження генофонду видів ЛНДС” доведено, що для успішного зростання природної флори в умовах корінного пере лісових культур в Донбасі на кам’янистих творення екосистем регіону [2]. За цільовим відвалах є необхідним нанесення на поверхню призначенням лісові насадження підрозділяються платоподібних вершин і захисних берм (ярусів) на декоративно-озеленювальні, фітомеліоративні, шару лісопридатних (умовно-родючих) порід захисно-меліоративні, ландшафтні, рекреаційні, Биоразнообразие и устойчивое развитие плодові плантації, сади й гаї. Залежно від serotina, T. cordata, A. vulgaris, S. aucuparia мають особливостей рельєфу підготовлених площ висоту 1.3 – 1.6 м, десятирічні – 2.2 – 2.8 м, створюються масивні, лінійні, алейні, смугові, п’ятнадцятирічні – 4.1 – 4.5 м, двадцятирічні – стрічкові насадження, а також біогрупи, 5.5-6.8 м, що вказує на їх повільний ріст. В п’ять асоціації, невеликі куртини, гайки, плантації. років дерева R. pseudoacacia, B. pendula, P.

Науковими співробітниками ДП pallasiana, P. sylvestris, Populus (види і „Маріупольська ЛНДС” при створенні лісових культивари), P. tremula, Ulmus pinnato-ramosa насаджень на порушених внаслідок видобутку мають висоту 2 – 3.5 м, в 10 років – 4 – 8 м, в 15 – корисних копалин відкритим способом землях в 6.3 – 8.3 м, в 20 – 8.4-10.1 м, що характеризує їх Дружківському РУ, Комсомольському РУ, як швидкорослі породи [3, 4].

Часов-Ярському РУ, Новотроїцькому РУ, S. rivularis, R. typhina, L. vulgare, E.

Амвросії-вському цементному комбінаті у angustifolia, E. argentea, S. sangunea, S. salicifolia, Донецькій області, а також в інших областях S. sorbifolia, S. vulgaris, P. spinosa, H. rhamnoides, України, використано і випробувано понад 90 R. pseudoacacia, M. aquifolium, навіть у жорстких видів природної флори, з них – деревних – 42%, орографічних та едафічних умовах техногенних чагарників – 56%, ліан – 2%. Відносяться вони територій вирізняються яскраво вираженою до 23 родин: Betulaceae, Cornaceae, Eleagnaceae, здатністю до інтенсивного вегетативного поновлення, створювання як чистих угруповань Rutaceae, Pinaceae, Cupressaceae, Ulmaceae, (щільних компактних осередків зростання) і Salicaceae, Rosaceae, Fabaceae, Oleaceae, куртин, так і багатовидових асоціацій, що Juglandaceae, Tiliaceae, Anacardiaceae, значною мірою скорочує строки закріплення Grossulariaceae, Hippocastanaceae, Caprifoliaceae, Aceraceae тощо. Майже 95% з субстратів відвалів.

них – інтродуценти, які давно адаптовані до Інтенсивно захоплюють площу також C.

природних умов регіону. До номенклатури mahaleb, P. tremula, A. tataricum, C. coggygria, R.

типових видів входять: Acer tataricum L., canina, A. vulgaris – різновікове насіннєве поновлення яких зростає навкруги материнських Amelanchier ovalis Medik, Amorpha fruticosa L., особин в радіусі 3-15 м, на укосах відвалів ця Armeniaca vulgaris Lam., Alnus glutinosa (L.) відстань збільшується до 27-35 м. На даному Gaerth., Alnus incana L., Aronia melanocarpa етапі проходить первинне формування локальних (Michx.) Elliot., Betula pendula Roth., Caragana мікропопуляцій з подальшим переходом до arborescens Lam., Cerasus mahaleb (L.) Mill., суцільного заростання ділянки.

Cerasus tomentosa (Jhunb.) Wall., Chaenomeles Використання дикорослих плодових видів H.

speciosa (Sweet) Nakai, Corylus avellana L., Cotinus coggygria Scop., Elaeagnus angustifolia L., rhamnoides, A. melanocarpa, C. avellana, R.

canina, A. vulgaris, P.communis, R. aureum тощо у Elaeagnus argentea Pursch, Fraxinus lanceolata складі зелених насаджень забезпечує отримання Borkh., Hippophae rhamnoides L., Juniperus лікарсько-вітамінної сировини. Крім того, дані virginiana L., Kerria japonica (L.)DC., Ligustrum насадження є кормовою базою для численних vulgare L., Lonicera tatarica L., Lycium barbarum представників орнітофауни.

L., Mahonia aquifolium Nutt., Malus sylvestris Насадження за участю у складі S. rivularis, R.

Mill., Morus nigra L., Padus avium Mill., Padus serotina (Ehrh.) Ag., Pinus pallasiana D.Don, Pinus typhina, S. salicifolia, S. sorbifolia, E. argentea, M.

sylvestris L., Populus L. (види і культивари), aquifolium, S. vulgaris мають високі декоративні якості і заслуговують на високу естетичну оцінку.

Populus tremula L., Prunus spinosa L., Ptelea Завдяки наявності штучних техногенних trifoliata L., Pyrus communis L., Quercus borealis насаджень з достатньо репрезентативним набором Michx., Quercus robur L., Rhus typhina L., Ribes видів, що вступили до генеративної фази та рясно aureum Pusch., Robinia pseudoacacia L., Rosa плодоносять, на об’єктах рекультивації нині canina L., Salix alba L., Sorbaria sorbifolia (L.) A.

інтенсивно проходять процеси вторинної Br., Sorbus aucuparia L., Spiraea salicifolia L., сильватизації або натуралізації – набуття Swida sangunea (L.) Opiz., Symphoricarpus штучними насадженнями рис природних [1]. У rivularis Suksdorf., Syringa vulgaris L., Tamarix вікнах та під наметом сформованих деревостанів ramosissima Ledeb., Tilia cordata Mill., Ulmus зростає різновіковий самосів A. tataricum, S.

pinnato-ramosa Dieck., Ulmus suberosa Moench.

sangunea, P. sylvestris, P. pallasiana, C. mahaleb, тощо. Більшість з вищенаведених порід C. tomentosa, C. coggygria, P. tremula, U. pinnato вирізняється високою толерантністю та ramosa, F. lanceolata та інших. Таким чином, екологопластичністю.

поступово формується змішаний стійкий Вищевказані інтродуценти мають достатньо фітоценоз з багатьма складовими і складною швидкий ріст, високі декоративні і меліоративні структурою. У процесі формування рослинного якості і, крім того, стійкі до промислового покриву на техногенних територіях більшість забруднення [4], сприяють розширенню видової популяцій вегетативнорухливих видів внаслідок різноманітності рослинного світу південного поступового розростання поволі замінює степову сходу України. П’ятирічні дерева Q. robur, P.

Биоразнообразие и устойчивое развитие і рудеральну трав’янисту рослинність, асортимент лісоутворюючих порід. Саме він утворюючи чисті щільні (сегрегативні) куртини, зумовлює майбутню господарську цінність, витісняючи з-під намету шкідливі бур’яни й біологічну стійкість і продуктивність лісових закріплюючи субстрати відвалів. На межі та за культур. Добираючи асортимент, визначають межами техногенних насаджень спостерігаються цільове господарське призначення майбутнього спонтанні явища сильватизації прилеглих деревостану, лісобіологічну взаємну толерант територій – проникнення деревно-чагарникової ність порід, які проектуються для спільного рослинності як вглиб прилягаючих степових зростання, відповідність біологічних особли трав’янистих формацій, так і її розповсюдження востей лісоутворюючих порід едафічним на порушених ландшафтах, що у майбутньому чинникам, притаманним кожній конкретній гарантує досягнення оптимального балансу у ділянці порушеного промисловістю ландшафту, співіснуванні степової та лісової рослинності. що підлягає лісовій рекультивації. Під час Штучні лісові насадження на порушених створення рослинного покриву до складу лісових промисловістю територіях регіону є і надалі насаджень слід залучати види місцевої флори, які будуть одним з чинників підвищення рівня є більш пристосованими до фізико-географічних і екологічної безпеки в регіоні та нішею для кліматичних умов регіону. Успішність лісовід багатьох видів біоти. Пріоритетною їх роллю є новлення порушених територій визначається як біосферна, поряд з виконанням ними різно- рівнем виконання комплексу заходів з лісо манітних захисних, водоохоронних, санітарно- створення і лісовирощування, так і рівнем гігієнічних функцій – охорони ґрунтів від ерозії розвитку виробництва якісного садивного і насін та водних ресурсів від забруднення, продуку- нєвого матеріалу деревних і чагарникових порід вання кисню, депонування вуглецю, очищення місцевого походження.

атмосферного повітря, рекреаційних, побічних Частина техногенних ландшафтів, які ще не користувань тощо. зазнали катастрофічних змін, здатні до Питома частка техногенних зелених поступового відновлення. Але процес цей, як насаджень кількісно (повільно, але неухильно) правило, дуже уповільнений і у господарському зростає і зростатиме надалі внаслідок вже відношенні мало ефективний. Прискорення діючих процесів самозаліснення промислових природної регенерації або цілеспрямоване земель. В цьому секторі, безумовно, потрібне формування екологічно стійких і цінних у кваліфіковане керування природними процесами господарському, природоохоронному й естетич і штучне доповнення цінними (в екологічному ному відношенні комплексів – головна мета сенсі) деревно-чагарниковими породами, що дає рекультиваційних робіт. Відновлення техногенно змогу прискорити формування нового стійкого навантажених ділянок забезпечує не лише рослинного покриву, підвищити його екологічну відтворення рослинного покриву, але й забезпечує і захисну ефективність, подовжити термін природне поновлення видів при їх адаптації до функціональної продуктивності штучних змінених умов існування.

фітоценозів. Внаслідок скорочення природних ресурсів і У регіоні назріла нагальна потреба переходу зникнення багатьох видів, спрощення структури і на сучасні методи фітомеліоративної (лісової) зниження стійкості існуючих біоценозів під дією рекультивації порушених земель. Лісоро- антропогенного впливу, світова спільнота дедалі зведення на ландшафтних принципах передбачає все більше уваги приділяє проблемам збереження значне зменшення витрат на підготовку площ і і відтворення біологічної і генетичної різно створення цільових насаджень на різноманітних манітності флори і фауни. Багатокомпонентні позиціях рельєфу. Рекультивовані землі й лісові насадження на порушених промисловістю прилягаючі до них території після завершення територіях певною мірою відповідають сучасним всього комплексу робіт будуть являти собою вимогам і є переконливим прикладом створення оптимально організований і екологічно життєстійких деревно-чагарникових угруповань в збалансований стійкий ландшафт, який вклю- жорстких кліматичних мовах степової зони. Вони чатиме як лісові насадження, так і сформовані виконують роль екологічної ніші для багатьох трав’яні та чагарникові степові формації на видів фауни, і, водночас, є об’єктами рекреації.

нелісопридатних ділянках, штучні водойми, Упорядкування рекреаційного лісокористування в кам’яні розсипи тощо. Можливість використання умовах техногенного й антропогенного впливу техногенних форм рельєфу, сформованих гірни- сприятиме прискоренню відновлювальних про чими роботами, для створення нових ландшафт- цесів у насадженнях.

них комплексів з розширеним біотичним Заліснені відвали і кар’єри – вже існуючі різноманіттям є реальним вирішенням проблем складові елементи регіональної екологічної мере відновлення порушених земель з метою жі Донецької області – нової форми охорони подальшого їх використання в якості елементів природи, спрямованої на збереження і відтво національної екологічної мережі. рення біологічної різноманітності та гармонізації Вирішальною умовою успішної лісової процесів співіснування людського суспільства і рекультивації на еколого-ландшафтних засадах є дикої природи.

Биоразнообразие и устойчивое развитие Список джерел Бельгард А.Л. Степное лесоведение / А.Л.Бельгард. – М.: Лесная промышленность, 1971. – 336 с.

1.

Глухов А.В., Остапко В.М. Проблемы сохранения фиторазнообразия в Донецком регионе / А.В.Глухов, 2.

В.М.Остапко // Сохранение биоразнообразия на юго-востоке Украины: матер. науч.-практ. конф. / Донецк: ТОО „Лебедь”, 2005. – С. 20-22.

3. Довідник з агролісомеліорації / [відп. ред. П.С.Пастернак]. - К.: Урожай, 1988. - 288 с.

4. Древесные насаждения в оптимизации техногенной и рекреационной среды Приазовья / [А.К.Поляков, В.П.Тарабрин, И.Ю.Малюгин, В.В.Королев]. - К.: Наук. думка, 1992. - 172 с.

5. Третьяков С.В. К вопросу сохранения биоразнообразия в Донецкой области / С.В.Третьяков // Интродукция, селекция та защита растений: матер. Второй международ. науч. конф. – Донецк, 2009. – Т.

1. – С. 26-28.

УДК 551.0 + 556. РАЗНООБРАЗИЕ БОЛОТНЫХ ЭКОСИСТЕМ ЗАПАДНОЙ СИБИРИ И ИХ ПРОДУКТИВНОСТЬ Косых Н.П.

Институт почвоведения и агрохимии СО РАН, г. Новосибирск, Россия Рассмотрены особенности видового разно- мочажинные комплексы, обычно занимающие образия и биологической продуктивности раз- центральные и средние части массива. В ных типов болотных экосистем в климатических центральной части развито множество крупных условиях Западной Сибири по широтному озер, поэтому эти комплексы можно назвать градиенту. Болотные экосистемы изменяются в грядово-мочажинно-озерковыми. На небольших зависимости от климата, питания, топографии и верховых торфяниках и по периферии крупных определяют запасы мортмассы, фитомассы и болотных массивов расположены сосново продукция. Продукция и видовое разнообразие кустарничково-сфагновые, кустарничково экосистем увеличивается с севера на юг, а сфагновые сообщества на повышенных элементах запасы мортмассы уменьшаются. рельефа в грядово-мочажинных комплексах и Благоприятные условия для широкого рямах. Таким образом во всех подзонах были развития болотообразовательного процесса обследованы следующие экосистемы: рямы и сложились в Западной Сибири. Около 24-26 % гряды с сосново-кустарничково-сфагновым со территории занято болотами (Романова, 1971;

обществом, олиготрофные мочажины с пуши Лисс и др., 2001;

Peregon at al., 2008). цевосфагновыми и осоково-сфагновыми сообще Преобладающие плавные мягкие формы рельефа ствами, мезотрофные мочажины осоково и климатические условия позволяют болотам не (C.rostrata)-сфагновыми сообществами. В север только существовать, но и активно развиваться ной тайге распространены мерзлые бугры с как на водоразделах, так и в долинах больших и кустарничково-лишайниково-сфагновыми со малых рек. Роль климата очень существенна в обществами. Одинаковые типы экосистем разных северных районах, где при малой мощности подзон позволяют оценить влияние изменения деятельного слоя глубина сезонного климата на продуктивность болотных экосистем.

промерзания и оттаивания грунтов оказывает В зоне плоскобугристых и крупнобугристых основное влияние на разнообразие болотных болот рассмотрены крупные бугры высотой 6- экосистем. Цель данной работы - выявить совре- м. Зеленомошно-лишайниковые, кустарничково менное разнообразия болотных экосистем, зеленомошно-лишайниковые олиготрофные круп оценить их видовое разнообразие в зависимости ные бугры с Dicranum elongatum, Cladonia от климатических условий, микротопографии, deformis, Ochrolechia frigida (Sw.) Lynge, Betula трофности экосистем и состава растительных nana L., Ledum palustre L. приводит небольшому сообществ в олиготрофных, мезотрофных и разнообразию видов (15-20 видов на 100 кв. м). В евтрофных болотах Западной Сибири. этой зоне на водоразделах распространены Исследования болотных экосистем прово- олиготрофные плоские бугоры (кустарничково дились на ключевых участках в разных подзонах мохово-лишайниковый, ерниково-сфагново-ли тайги, лесотундре и лесостепи (Косых и др., шайниковые, багульниково-ерниково-лишайни 2008;

Kosykh at all., 2008). В северной тайге и ковые с доминированием Betula nana L., Ledum лесотундре наибольшего распространения decumbens, Rubus chamaemorus L.,Sphagnum достигали разновидности бугристо-грядово- lenense, Cladina rangiferina (L.) Harm., Cladina мочажинных комплексов, экосистемы мезо- stellaris (Opiz) Brodo, Sphagnum fuscum (Schimp.) трофных болот по долинам рек, рямы и грядово- Klinggr., Cetraria cucullata (Bellardi) Ach и др.).

мочажинные комплексы. В средней и южной Единично встречается Pinus sylvestris, Pinus тайге в пределах крупных болотных массивов sibirica Du Tour. Видовое разнообразие широко распространены олиготрофные грядово- повышается до 25- 40 из-за развитого лишай Биоразнообразие и устойчивое развитие никового покрова. Обычно в комплексах с доминированием Chamaedaphne calyculata, Ledum крупными и плоскими буграми встречаются palustre, Andromeda polifolia, Sphagnum fuscum, S.

травяно-моховые олиготрофные мочажины, angustifolium, S.balticum. Древостой разреженный такие как осоково-сфагновые, пушицево- из Pinus sylvestris с cомкнутостью крон не выше сфагновые, очеретниково-сфагновые, сфагновые 0.1-0.2. Видовое разнообразие также как и в с домини-рованием Carex limosa L., Eriophorum северной тайге составляет около 15-20 видов.

Сосново-кустарничково-сфагновые олиготрофные russeolum Fries, Sphagnum balticum (Russ.) Russ.

гряды составляют основу болотного массива.

Ex C.Jens., Sphagnum lindbergii Schimp. ex Lindb.

Видовое разнообразие олиготрофных мочажин Гряды представлены сосново-кустарничково невелико и составляет около 5-15 видов. На сфагновыми, кустарничково-пушицево-сфагно спущенных озерах - хасыреях развиваются более выми сообществами с Chamaedaphne calyculata богатые травяно-моховые мезотрофные (L.) Moench, Ledum palustre L., Andromeda мочажины, осоково-кустарничково-сфагновые, polifolia L., Sphagnum fuscum (Schimp.) Klinggr., пушицево-осоково-сфагновые, кустарничково- Sphagnum angustifolium (Russ.) C. Jens., Sphagnum осоково-пушицево-сфагновые с balticum. Древесный ярус из Pinus sylvestris Andromeda разрежен и высота деревьев около 1,5-2 м. В polifolia L., Eriophorum polystachyon L., грядово-мочажинных комплексах рядом с Eriophorum russeolum Fries, Menyanthes trifoliata грядами развиты травяно-сфагновые олиго L, Comarum palustre L., Sphagnum balticum трофные мочажины. Мочажины представлены (Russ.) Russ. Ex C.Jens., Sphagnum lindbergii осоково-сфагновыми, пушицево-сфагновыми, Schimp. ex Lindb, Sphagnum teres (Schimp.) Aongstr. ex Hartm.), видовое разнообразие очеретниково-сфагновыми, шейхце-риево довольно высокое (20-50 видов). На сфагновыми сообществами с Andromeda polifolia, прогреваемых участках в зоне северной тайги Carex limosa, Rhynchospora alba, Eriophorum развиваются грядовово-мочажинные комплексы russeolum, Sphagnum balticum, S.majus. Видовое и рямы с сосново-кустарничково-сфагновыми разно-образие обень бедное и составляет 5- участками. Рямы сосново-кустарничково- видов. В проточных топях болотных рек, в местах сфагновые приурочены к наиболее дрени- дополнительного питания развиваются сооб рованным участкам болотного массива на щества травяно-сфагновых мезотрофных котором доминируют Chamaedaphne calyculata мочажин. Мочажины представлены сообще ствами осоково-кустарничково-сфагновыми, пу (L.) Moench, Ledum palustre L., Andromeda шицево-осоково-сфагновыми, кустарничково polifolia L. Sphagnum fuscum, Sphagnum balticum.

Развит древесный ярус из Pinus sylvestris и осоково-пушицево-сфагновыми с Chamaedaphne сомкнутость крон не превышает 0.1-0.2. Видовое calyculata, Andromeda polifolia, Carex rostrata, разнообразие составляет около 15-20 видов. На Carex limosa, Carex chordorrhiza, Menyanthes склонах болотных массивов развиты сосново- trifoliata, Sphagnum balticum, S.majus, S. fallax.

кустарничково-сфагновые олиготрофные гряды. Видовое разнообразие невысоко (15-20 видов), но Гряда представлена сообществами сосново- представлено видами с крупным габитусом, кустарничково-сфагновыми, кустарничково- которые и дают высокую продуктивность пушицево-сфагновыми с сообществам. В средней и южной тайге встре Chamaedaphne чаются кустарничково-травяно-моховые евтро calyculata (L.) Moench, Ledum palustre L., фные мочажины. Мочажины с осоково-кустар Andromeda polifolia L., Sphagnum fuscum, S.

balticum. Так же как и в рямах встречается сосна, ничково-моховыми, кустарничково-разнотравно 0.1-0.2 cомкнутость крон (Pinus sylvestris), моховыми, кустарничково-разнотравно-сфагно количество видов составляет 15-20. В комплексе выми, разнотравно-кустарничково-сфагновыми с грядами развиты травяно-сфагновые олиго- сообществами с доминированием Dryopteris трофные мочажины, такие как осоково- carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs, Equisetum fluviatile сфагновые, пушицево-сфагновые, очеретниково- L., Triglochin palustre L., Carex rostrata, сфагновые, шейхцериево-сфагновые с Menyanthes trifoliata L, Sphagnum centrale C.Jens.

Andromeda polifolia L., Carex limosa, ex H.Arnell et C.Jens, S. wulfianum Girg, S.

Rhynchospora alba (L.) Vahl, Eriophorum squarrosum Crome, S. angustifolium, Drepanocladus sp., Pleurozium schreberi доют russeolum Fries, Sphagnum balticum, Sphagnum majus (Russ.) C.Jens). Видовое разнообразие не высокое разнообразие (30 –70 видов) с превышает 5-15 видов. максимальной продукцией. Ерниково-осоково В зоне выпуклых олиготрофных болот гипновые гряды-веретья в южной тайге, наибольшего распространения составляют ерниково-осоково-гипновые с березой, осоково олиготрофные выпуклые грядово-мочажинные гипновые с сосной (Carex lasiocarpa Ehrh., Carex массивы, в которых развиты следующие diandra Schrank, Betula nana L., Tomenthypnum сообщества: сосново-кустарничково-сфагновые nitens (Hedw.) Loeske, Drepanocladus sendtneri олиготрофные рямы на повышенных дрени- (Schimp. ex C.Muell.) Warnst., Drepanocladus рованных учатках. Рям представлен сосново- vernicosus (Mitt.) Warnst.. Древесный ярус кустарничково-сфагновыми сообществами с разрежен и составляет 0,1 (Pinus sylvestris, Betula Биоразнообразие и устойчивое развитие pubescens Ehrh.) в котором видовое разнообразие лесостепи развиты вогнутые евтрофные тростни высоко и составляет 30-40 видов. Лесные ковые и засоленные травяные болота, евтрофные олиготрофные болота или лес на болоте с травяные болота. Экосистемы тростниково сосново-кустарничково-сфагновыми, сфагново- осоковые, тростниковые, вейниковые, светлу кустарничково-сосновыми сообществами опии- ховые с Carex cespitosa L., Carex riparia Curt., саны и изучены Храмовым, Валуцким (1976). В Phragmites australis (Cav.) Trin.Ex Steud., этих сообществах доминируют Chamaedaphne Scolochloa festucacea (Willd.) Link, Calamagrostis neglecta (Ehrh.) Gaertn., Mey. et Scherb.) с видовым calyculata, Ledum palustre L., Andromeda polifolia L. Sphagnum fuscum, S.angustifolium, S. balticum с разнообразием около 18-30 видов. На займищах довольно густвм древесным ярусом из Pinus встречаются сосново-кустарничково-сфагновые sylvestris, Betula pubescens Ehrh с сомкнутостью олиготрофные рямы. Сосново-кустарничково крон около 0.4-0.8 и видовым разнообразием сфагновые с доминированием Chamaedaphne около 20-40 видов. Лесные мезотрофные болота calyculata, Ledum palustre, Andromeda polifolia, с сообществами из сосново-березовых осоково- Sphagnum fuscum, S. angustifolium, S. balticum. С сфагновых, вейниково-осоковых с Betula невысоким ярусом деревьем из Pinus sylvestris.

Видовое разнообразие около15-20 видов.

pubescens Ehrh., Calamagrostis canescens (Web.) Таким образом, для изучения биологической Roth, Calamagrostis purpurea (Trin.) Trin., продуктивности болот, большое разнообразие Sphagnum angustifolium (Russ.) C. Jens., Sphagnum warnstorfii Russ. С сомкнутостью крон болотных экосистем образует 18 типов экосистем.

около 0.4 – 0.8. с древостоем из Pinus sylvestris, Наибольшего биоразнообразия и высокой Betula pubescens Ehrh. Видовое разнообразие продукции достигают евтрофные типы экосистем.

очень высокое 70-90 видов. Лесные евтрофные Максимальное видовое разнообразие и высокая болота или леса на болоте с сообществами продукция наблюдается в сограх и евтрофных сосново-березовые осоково-сфагновыми, вейни- травяных болотах, небольшое снижение видового ково-осоковыми с Betula pubescens Ehrh., разнообразия и продукции происходит в мезотрофных лесах, в рямах и мочажинах. В Calamagrostis canescens (Web.) Roth, экосистемах олиготрофных мочажин сокращается Calamagrostis purpurea (Trin.) Trin., Sphagnum видовое разнообразие до минимума и происходит angustifolium, Sphagnum warnstorfii Russ.

Древесный ярус с сомкнутостью крон около 0.4- снижение чистой первичной продукция 0.8 (Pinus sylvestris, Betula pubescens Ehrh.) и экосистемы. Исключением из этого правила, максимальным видовым разнообразием - 78-110 составляют бугры, которые имеют достаточно видов. высокое разнообразие в растительном покрове, но В зоне вогнутых евтрофных болот, развитие при этом имеют невысокую продукцию.

которых совпадает с границами зоны степи и Список источников 1. Kosykh N.P., Koronatova N.G., Naumova N.B., Titlyanova A.A. Above- and below-ground phytomass and net primary production in boreal mire ecosystems // Wetlands ecology and management. - 2008. - №16. - P. 139 153.

2. Peregon A., S. Maksyutov, Kosykh N., Mironysheva-Tokareva N. Map based inventory of the wetland biomass and NPP in western Siberia // J. Geophys. Res. - 2008. - № 113.

Базилевич Н. И. Биологическая продуктивность экосистем Северной Евразии. М.: Наука, 1993. 295 с.

3.

Косых Н.П., Миронычева-Токарева Н.П., Блейтен В. Продуктивность болот южной тайги Западной 4.

Сибири //Вестн. Томского ун-та, 2002. № 2. С. 142 –152.

Лисс О.Л., Абрамова Л.И., Аветов Н.А. и др. Болотные системы Западной Сибири и их 5.

природоохранное значение. Тула: Гриф и К, 2001. 584 с.

Романова Е.А. Типы болотных массивов и закономерное распределение их на территории Западной 6.

Сибири //Типы болот СССР и принципы их классификации. Л.: Наука, 1974. C. 167–174.

Храмов А.А., Валуцкий В.И. Лесные и болотные фитоценозы Восточного Васюганья (структура и 7.

биологическая продуктивности). – Новосибирск: Наука, 1977. – 220.

УДК 140.8(572:111.1) Биоразнообразие и устойчивое развитие ВОЗМОЖНОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ НООСФЕРНЫХ ИДЕЙ ДЛЯ ВЫЖИВАНИЯ В XXI СТОЛЕТИИ Мальцев В.И.

Карадагский природный заповедник НАН Украины, п. Курортное, Украина Идея целостности всего сущего сопро- образие. То есть, технократизация общества вождала человечество в течение всего времени придает ему значимость как мощному геологи его существования как биосоциального явления. ческому, климатическому и эволюционному Фактически можно утверждать, что любая фактору.

культура становится целостным природно- Формирование технократического общества историческим явлением в том случае, когда она современного образца, когда обострились все ставит и решает тем или иным образом проблему противоречия между ним и Природой, стало вписывания своей социально-исторической требовать от человека как концептуального, так сущности в природные процессы. Это, по сути, и практического решения проблемы стабильного является интегральным показателем развитости сосуществования двух этих сил. Реальность общественной культуры как целостного явления. такова, что практическое решение этой важной В основе восточных цивилизаций лежит комплексной проблемы пошло по пути развитие духовной практики, и они, в принципе, разработки и осуществления природоохранных вплоть до начала ХХ столетия не противо- мероприятий, которые фактически не всегда поставляли себя природе. Западная, Христиан- были связаны с идеями фундаментальной ская цивилизация, унаследовав известные черты экологии. Поэтому на концептуальном уровне Древнегреческой и Римской культуры, доста- доминируют представления о целостности, точно рано начала ориентироваться на покорение интегрированности всех природных составляю Природы. Такая концепция существования стала щих систем и человеческого общества в систему морально-этической основой построения техно- более высокого ранга (концепция биосферы и кратического общества европейско-американ- ноосферы В.И.Вернадского [1,2], гипотеза Геи ского образца, что, вместе с научно-техническим Дж. Лавлока [3, 4]), а в практической плоскости – прогрессом, принесло большие проблемы, связан- идея минимизации воздействия общества на ные с разрушением Природы – среды существо- Природу, что фактически является их протии вания самого человека как биологического вида. вопоставлением и сводится, главным образом, к Мощное техническое развитие Европы и минимизации загрязнения окружающей среды и Северной Америки в ХХ столетии вынудил сохранению остатков дикой природы.

Восток, для сохранения конкурентоспособности, Такой природоохранный, консервативный фактически принять «правила игры» развитых подход в практической деятельности, несмотря стран Запада. Огромными темпами тут начала на его относительно слабую общеэкологическую развиваться промышленность, резко возросла проработку, дал известные положительные добыча полезных ископаемых, интенси- результаты, в первую очередь, в области разра фицировалось сельское хозяйство. В то же время ботки целого спектра технологий очистки и это означало отход от восточной традиции жить в переработки отходов, а также создания системы согласии с Природой. экономического и правового стимулирования Таким образом, челевечество на пути его субъектов общества к проведению природо интеграции в международное сообщество сделало охранных мероприятий. Вместе с тем, он не свой выбор относительно доминирования базо- решает саму проблему существования человече вого типа социально-экономических отношений в ского общества в природной среде Земли. Это пользу технократизации жизни, и это стало означает, что глобальный экологический кризис, главным мотивом его деятельности. под угрозой которого пребывает челевечество, Основой функционирования технократи- лишь откладывется на более отдаленный срок.

ческого общества является добывающая и Более стойкий эффект может и должен дать энергетическая отрасли, которые сейчас орга- подход, реально основывающийся на представле низуют потоки вещества и энергии, по объемам ниях о целостности биосферы как гомеостати сопоставимые с природными. Техногенные ческой системы. В этом случае «консервацион аварии по масштабам и мощности также стано- ный» подход становится составляющей более вятся сопоставимыми с самыми крупными общей страрегии создания ноосферы. Вместе с природными катастрофами. Загрязнение токси- тем, следует признать, что концепция ноосферы ческими и радиоактивными веществами сущест- В.И.Вернадского отражала представления того венно влияет на физиологические и генетические времени, когда она разрабатывалась [1], и показатели населения Земли. Разрушение требует соответствующей доработки в природных ландшафтов снижает биоразно- соответствие с современными научными дости Биоразнообразие и устойчивое развитие жениями. Исходя из реальности дестабилизации искусственно созданные суходольные и биосферных процессов, что становится причиной аквальные ландшафты (искусственные леса и глобального экологического кризиса, основным полезащитные лесополосы, водохранилища, рыбоводные пруды, разного типа буферные свойством ноосферы следует признать экосистемы);

стабильность существования системы «обще рекреационные территории.

ство-природа». Фактически, ноосфера – это Параллельность существования Природы и биосфера со структурно и функционально Общества может обеспечиваться путем:

«вписанным» в нее человеческим обществом, минимизации внешнего воздействия («экс способ стабильного существования челове порта» вещества и энергии) подсистемы чества в биосфере. На наш взгляд, подобный антропогенно организованных потоков;

подход может основываться на таких принципах:

предупреждение - параллельное стабильное существование прямого воздействия остаточного «экспорта» на подсистему природы и общества;

природных потоков путем его направления - комплиментарность энергетических пото на буферные экосистемы.

ков;

Комплиментарность энергетических - повышение буферной ёмкости биосферы;

потоков, организуемых Природой и - устойчивое (экологически сбалансирован Обществом ное) развитие.

Это явление должно обеспечить компен Параллельное стабильное существование сирование "неприродного" влияния подсистемы природы и общества антропогенно организованных поттоков на Фактически, сегодня мы имеем вариант, биосферу в целом. Обеспечение компли когда биосфера как система состоит из двух ментарности энергетических потоков означает подсистем первого порядка:

создание системы, в которой антропогенно - подсистемы естественных потоков вещества организованные потоки вещества и энергии и энергии, и уравновешиваются потоками, создаваемыми - подсистемы антропогенно организованных квазиприродными экосистемами. Этот принцип потоков.

должен реализовываться в буферных экосис Эти подсистемы частично перекрываются, и темах и экосистемах реабилитационного фонда пространство этого перекрывания является едва путем создания высокопродуктивных ланд ли ни важнейшим в деле стабилизации био шафтно-ценотических комплексов:

сферных процессов. Актуальным здесь следует - лесов с доминированием быстророслых считать зонирование земель и акваторий в видов деревьев;

соответствии со способом организации челове - водоемов типа «эвтрофное озеро» или ческой деятельности.

«эвтрофное болото».

Тогда подсистему природных потоков будут Повышение буферной ёмкости биосферы представлять следующие зоны:

территории и акватории с особым режимом Буферная ёмкость биосферы обеспечивается биопродукционными процессами. Этот принцип охраны, представляющие первичные природ может реализовываться через: (1) восста ные ценотические ситуации (в основном новление природных высокопродуктивных объекты природно-запоаедного фонда);

территории с особым режимом охраны, экосистем (прежде всего, тропических лесов), (2) создание на месте разрушенных ландшафтных которые могут и не представлять первичные комплексов, там, где невозможно восстановить природные ландшафтно-ценотические ситуа ции (водоохранные зоны, искусственные природную ситуацию, квазиприродных высоко лесные насаждения, территориии располо- продуктивных экосистем. Последний подход жения воинских частей и пр.);

сейчас не разработан даже на уровне общих реабилитационный фонд (территории, принципов, поэтому чрезвычайно актуально, по выведенные из эксплуатации с целью охраны крайней мере, начать исследования, которые либо восстановления природных свойств позволили бы выяснить, какие именно типы экосистем);

высокопродуктивных квазиприродных экосистем акватории океанов и морей. могут более или менее устойчиво существовать Подсистема антропогенно организованных в условиях той или иной ландшафтно-зональной потоков: ситуации.

селитебная зона с централизованной Устойчивое (экологически сбаланси системой коммуникаций или без таковой;

рованное) развитие зона добычи полезных ископаемых;

Устойчивое (экологически сбалансирован зона промышленного производства;

ное) развитие общества означает создание такой зона сельскохозяйственного производства. системы существования человечества (на общемировом и национальном уровне), которая Зоны, в которых упомянутые подсистемы осуществляла бы, если не опережающее, то, по перекрываются:

Биоразнообразие и устойчивое развитие крайней мере, параллельное с технологическим которых шла речь выше.

ростом развитие комплекса мероприятий, о Список источников 1. Вернадский В. И. Несколько слов о ноосфере // Успехи современной биологии. – 1944, №. 18, вып. 2. – C. 113-120.

2. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. – М.: Наука, 1988. – 520 с.

3. Lovelock, J. E. Gaia – A New Look at Life on Earth. – Oxford University Press, Oxford, UK, 2000 (1979). – 171 p.

4. Lovelock, J. E. — The Ages of Gaia. — Oxford University Press, Oxford, UK. 1995. — 255 p.

УДК 595.7.082. МЕХАНИЗМЫ ПОДДЕРЖАНИЯ РАЗНООБРАЗИЯ НА ПОПУЛЯЦИОННОМ УРОВНЕ ОРГАНИЗАЦИИ БИОСИСТЕМ Маркина Т.Ю., Злотин А.З.

Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды, г. Харьков, Украина Интерес к проблеме устойчивости живых мер – продолжительность жизни, становится систем обусловлен задачами сохранения устой- инструментом, позволяющим оценить структуру чивости окружающей среды, и возможностями популяций насекомых, выявить механизмы ее управления, искусственно созданными биосисте- изменений и роль отдельных внутрипопуля мами различного уровня организации. Решение ционных групп особей в поддержании таких задач связано с пониманием механизмов гомеостаза.

функционирования популяций, как элементарных По нашему мнению выход современной систем надорганизменного уровня. биологии на системный уровень предполагает Авторами неоднократно показано, что законы возможность решения проблем управления популяционной биологии действуют и в искусственно созданными системами с учетом, искусственных популяциях, и в лабораторных действующих в них механизмов самосохранения, культурах, что позволяет использовать их в поддержания устойчивости и стабильности.

качестве объектов изучения механизмов, обеспе- Устойчивость популяции, ее относительная чивающих гомеостаз – стабильное поддержание самостоятельность зависят от того насколько жизнеспособности и воспроизводства в отдель- структура, и внутренние свойства популяции ных группах особей [2;

8]. сохраняют свои приспособительные черты на Искусственные популяции насекомых издав- фоне изменчивых условий существования. В на используются человеком для получения этом заключается принцип гомеостаза попу продуктов питания, промышленного сырья, ляции, как целостной системы.

лекарственных препаратов [7]. Развитие био- Именно такое разнообразие может рассмат логических методов борьбы с вредителями риваться как фактор, обеспечивающий стабиль сельского и лесного хозяйства также пред- ность функционирования во времени и прост полагает создание и длительное поддержание ранстве.

культур насекомых. Катастрофические темпы Если разнообразие структурных группировок исчезновения редких видов требуют разработки с разными реакциями на изменение среды методик содержания их популяций в условиях достаточно высоко, то для широкого диапазона техноценоза. Все это обуславливает необходи- изменяющихся внешних условий с высокой мость изучения механизмов поддержания вероятностью найдется эффективно функциони функциональной устойчивости в искусственных рующая группа особей.

популяциях насекомых. Подобное регулирование показано в работах В лабораторных условиях влияние основных Ю.Г. Пузаченко [10], на примере растительности абиотических факторов, как правило, макси- при изучении функциональной роли видового мально стандартизировано. Ограничения пище- разнообразия.

вых ресурсов также отсутствуют. Ведущими Наиболее четко функциональная значимость факторами естественного отбора становятся, по- популяционных структур проявляется в крити видимому, плотность популяции и зависящие от ческих ситуациях.

нее факторы, а также сложившаяся генетическая С.А. Шилова [13] указывала, что в «острых»

структура. Искусственный отбор, объектом экспериментах удается наблюдать те депони которого является интегральный признак, напри Биоразнообразие и устойчивое развитие рованные возможности видов, которые крайне соотношение особей мужского и женского пола в резко проявляются в природе [14]. разные периоды онтогенеза, а один из пока Искусственные популяции насекомых дают зателей состояния популяций и культур насе широкие возможности для проведения такого комых в конкретных условиях существо-вания и рода исследований. Под термином искусствен- ее реакция на их изменения. Особенно четко это ные популяции мы понимаем искусственно прослеживается в условиях культивирования.

созданные, экологически изолированные группы Различные адаптивные способности особей особей одного вида, приспособленные к длитель- разного пола в условиях «техноценоза» дают ному существованию в условиях техноценоза возможность управления процессом имеющие свою структурную и функциональную культивирования с целью повышения организацию. Условия техноценоза, хотя и эффективности программ разведения.

считаются оптимальными для вида, тем не менее, В техноценозе зачастую мы наблюдаем создают экстремальные условия для выживания нарушение возрастной структуры популяции популяции в силу значительного снижения особенно у видов подвергавшихся многовековой гетерогенности материала. доместикации. Это связано с уменьшением Знание общих принципов и конкретных степени гетерогенности культур насекомых, а механизмов популяционной авторегуляции также с направленной оптимизацией на полу открывает новые пути в разработке подходов, к чение однородной по возрасту культурой. Тем не направленному воздействию на популяционные менее, в культурах насекомых присутствуют все структуры, с целью использования естественных возрастные категории, обеспечивающие их популяционных механизмов при проведении устойчивость и способствующие естественному плановых мероприятий по регуляции числен- воспроизводству особей.

ности важных для человека видов [12]. Поддержание оптимальной возрастной Как отмечалось ранее, разнокачественность – структуры популяции один из основных меха одно из важнейших свойств обеспечивающих низмов приспособления популяции к конкрет успех существования популяций. Именно она ным условиям среды обитания. Разнока лежит в основе поддержания популяционного чественность по возрастным параметрам при гомеостаза [9;

14]. Наличие в искусственных культивировании проявляется, не смотря на популяциях насекомых отдельных структурно- постоянно действующую отбраковку отстающих функциональных групп, безусловно, способ- в развитии особей.

ствует поддержанию гомеостатических свойств В техноценозе пространственная структура данных систем. культуры претерпевает существенные измене Рассматривая культуры насекомых как ния: исчезает возможность сохранения искусственные популяции можно выделить пространственной разобщенности в связи с экологическую структуру культуры, т.е. под- большой плотностью посадки особей;

возникает разделенность на группы особей, находящихся в дискомфортная ситуация в сфере информацион специфических связях с био- и абиотическими ных и функциональных контактов. В результате, факторами среды (подразделения в экологи- если пластичность популяции достаточно ческих условиях техноценоза) и генетическую высока, устанавливается некоторое приемлемое структуру [5;

6;

7;

8]. По мнению авторов равновесие, обеспечивающее существование подразделения искусственных популяций всегда популяции.

имеет определенный экологический смысл. Как следствие изменений пространственной Кроме экологической, в популяциях и структуры возникают изменения в этологической культурах насекомых, выделяют четко раз- структуре, от которой зависят лабильные личимые возрастные, половые, пространствен- авторегуляторные процессы, обеспечивающие ные, этологические группировки особей, гомеостаз популяции.

формирующие определенную популяционную Таким образом, в искусственных популяциях структуру, выполняющую адаптивные изменения создаются предпосылки для сохранения при изменениях факторов среды. гетерогенности и устойчивости системы во Половая структура природных популяций времени. Отрицательная корреляция между насекомых определяется первичным (зигота), различными компонентами отбора (когда один вторичным (отродившиеся личинки) и третичным из аллелей данного локуса повышает (половозрелые имаго) соотношением полов. В плодовитость и понижает жизнеспособность) культурах насекомых мы наблюдаем такое же называемая плейотропным антагонизмом, счита закономерное распределение соотношения полов. ется механизмом поддержания генетической Этот показатель определяется численным изменчивости [4]. Такие явления часто наблю соотношением самцов и самок на разных стадиях даются при разведении насекомых, как результат развития насекомого в момент учета. селекции по определённым признакам [11].

Таким образом, половая структура популяции и культур насекомых – не просто численное Биоразнообразие и устойчивое развитие Однако, поддержание внутрипопуляцион- и поддерживается определённый адаптивный ного полиморфизма таким путем оспаривается резерв, связанный с генетической разнокаче рядом авторов [1;

3]. ственностью особей. Именно благодаря ему Несмотря на неоднозначность в решении искусственные популяции можно рассматривать, вопросов о механизмах поддержания внутрипо- как модельные объекты для изучения процессов пуляционного полиморфизма, мы можем проходящих в природных популяциях и утверждать, что в искусственных популяциях обеспечивающих их стабильность и устой насекомых, так же, как в природных, существует чивость.

Список источников 1. Curtsinger, J. W. Antagonistic pleiotropy, reversal of dominance, and genetic polymorphism / Curtsinger, J. W., Service, P. W. and Prout, T. // Am Nat –1994. – Vol.144 – P. 210–228.

2. H. de Weerd Evolution of altruistic punishment in heterogeneous populations. / H.de Weerd and R.

Verbrugge // Journal of Theoretical Biology – 2011. – Vol. 290. – Р. 88–103.

3. Hedrick P. W. Antagonistic pleiotropy and genetic polymorphism: a prespective / P. W. Hedrick // Heredity. – 1999. – Vol. 82. – P. 126–133.

4. Rose M. R. Antagonistic pleiotropy, dominance, and genetic ariation /Heredity – 1982. –Vol. 48. – P. 63– 78.

5. Злотин А.З. Разработка и биологическое обоснование приемов повышения жизнеспособности и продуктивности насекомых при разведении на примере Bombyx mori L., Ocneria dispar L., Sitotroga cerealella Oliv. / Злотин А.З.: Автореф. Дис. … д-ра биол. наук. – Л., 1982. – 43с.

6. Злотин А.З. Теоретическое обоснования массового разведения насекомых / Злотин А. З. // Энтомол.

Обозрение. – 1981. – Т. 60. – № 3. – С. 494–510.

7. Злотин А.З. Техническая энтомология. / А.З. Злотин – К.: Наук. думка, 1989. – 183с.

8. Злотин А.З. Экология популяций и культур насекомых / Злотин А.З., Головко В.А. Харьков: РИП «Оригинал».– 1998. – 232 с.

9. Мошкин М. П. Разнокачественность особей как механизм поддержания стабильности популяционных структур /М.П. Мошкин, С.А. Шилова // Успехи современной биологии. – 2008. – Т.128. – №3. – С.307–320.

10. Пузаченко Ю.Г. Биологическое разнообразие, устойчивость и функционирование /Ю.Г. Пузаченко // Проблемы устойчивости биологических систем: Сб.науч. ст. \Ин-т эволюционой морфологии и экологии животных им. А.Н. Северцова. – М.: Наука, 1992. – С. 5–32.

11. Селекция тутового шелкопряда в Украине (достижения, проблемы и перспективы) /[ Браславский М. Е., Головко В. А., Злотин А. З. и др.] – Харьков: РИП «Оригинал». – 2002. – 280 с.

12. Шилов И.А. Популяционный гомеостаз /И.А. Шилов //Зоол. журнал – 2002. – Т.81. – №9. – С.

1029–1047.

13. Шилова С.А. Популяционный контроль численности мелких млекопитающих /С. А. Шилова // Структура популяций у млекопитающих. М.: Наука, 1993. – С.173–203.

14. Щипанов Н. А. Функциональная организация популяции – возможный подход к изучению популяционной устойчивости, прикладной аспект (на примере мелких млекопитающих) / Н. А.

Щипанов // Зоол. журнал.– 2002. – Т. 81. – №9. – С.1048–1077.

УДК 550.4: 631.445: ЛАНДШАФТНЕ РІЗНОМАНІТТЯ СЕРЕДНЬО-СУХОСТЕПОВОГО ПЕДОЕКОТОНУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я Мороз Г.Б.

Одеський державний аграрний університет, м. Одеса, Україна Перехідна смуга між середнім та сухим ландшафтів можна виразно спостерігати тільки в Степом у Північно-Західному Причорномор’ї є межах педосфери. Таким чином, перехідна зоною динамічної рівноваги, і відзначається (буферна) смуга між середнім та сухим Степом у специфічною географічною обстановкою, у тому Північно-Західному Причорномор’ї, як територія числі завдяки активному впливу на процеси із специфічною структурою ґрунтового покриву, ґрунтоутворення Чорного моря і При чорно- де домінують чорноземи південні залишково- і морських лиманів. Цю територію слід виділяти слабосолонцюваті з реліктовими ознаками як мезоекотон між середнім та сухим Степом, сухостепового ґрунтоутворення, є середньо який в умовах антропогенної зміни природних сухо-степовим педоекотоном – грунтово Биоразнообразие и устойчивое развитие географічною одиницею між чорноземами живих організмів у межах ландшафту, і тому південними і темно-каштановими ґрунтами. характер їх перерозподілу може виступати в Характерною рисою екотонів (отже, і якості основи для вивчення ландшафтного педоекотонів) є чітко виражене просторове різноманіття педоекотону. Нами розглядаються впорядкування їх внутрішньої структури, що наступні аспекти ландшафтного різноманіття – призводить до утворення своєрідного рисунку структурний і функціональний. Структурне ґрунтового покриву. Останній, як правило, різноманіття характеризує співвідношення влас характеризується просторовою поясністю, тивостей ґрунтів у просторово-часовому розрізі, смугастістю або мікрозональністю. Також, а функціональне – процеси міграції, акумуляції і внаслідок того, що в межах екотону відбувається перевідкладення речовини (ерозія, дефляція, взаємопроникнення природних геосистем суміж- сорбція). Просторово-часова варіабельність цих них природних зон, в формуванні його аспектів визначає різноманіття педоекотону в територіальної організації зростає роль геото- цілому.

пологічних і едафічних факторів. Причиною При аналізі зміни властивостей ґрунтів у цього в смузі переходу від середнього до сухого межах педоекотону важливим є вивчення Степу є мікрокліматичні відмінності різних ґрунтових катен, які являють собою поєднання гіпсометричних рівнів схилів. суміжних елементарних ландшафтів. У межах Функціонально-динамічний аспект вивчення цих педотопокатен проходять однонаправлені просторової диференціації екотонів (педоеко- потоки речовини з автономних ландшафтів тонів), як систем, вимагає дослідження їх місцевих вододілів до підпорядкованих ланд ландшафтного різноманіття. З точки зору шафтів місцевих депресій. Одним із ключових географії ґрунтів ландшафтне різноманіття понять при вивченні таких катенарних систем є розглядається нами як організуюча структуро- їх структура, що складається з радіальної формуюча система для реалізації формування (вертикальної) і латеральної (горизонтальної).


структури ґрунтового покриву, зв’язок між Виділення видів латеральної структури елементами якої підтримується потоками базується на закономірностях варіації власти речовини і енергії [1, с. 137-141]. востей ґрунтів у межах педотопокатен у верхніх Показники гумусового стану та фізико- горизонтах ґрунтових профілів і визначається за хімічні властивості ґрунтів є одними з аналогічними видами структур у ландшаф найважливіших факторів забезпечення існування тознавстві [1, с. 137-141] (табл. 1).

Таблиця 1. Види латеральних структур Структурний Вид структури Особливості розподілу елементів (вміст) індекс Асцендіальна (висхідна) Збільшення від елювіального ландшафту до супераквального Дисцендіальна Зменшення від елювіального ландшафту до супераквального (низхідна) Зменшення від елювіального ландшафту до транселювільного і Депресійна збільшення до супераквального Збільшення від елювіального ландшафту до транселювільного і Піковидна зменшення до супераквального Рівномірна Практично однаковий в межах катени У свою чергу, видам радіальних структур індивідуальних структур. Типовим (Т) різно даються назви в залежності від специфіки маніття є тоді, коли домінують одна або кілька розподілу речовини в ґрунтовому профілі структур при великій кількості інших. Низьким (табл. 2). (Н) різноманіття можна вважати тоді, коли серед На рівні елементарної ландшафтної одиниці усіх структур домінує одна при незначній структуру можна розглядати двояко: з одного кількості інших [1, с. 137-141].

боку – виявлення характеру структури за Використовуючи показники властивостей окремими показниками (наприклад, за вмістом ґрунтів, встановлюють види латеральної та гумусу), а з іншого – за домінуючим видом радіальної структури за якими будуються оціноч структури, яка властива ландшафту взагалі ні матриці. При вивченні різноманіття латераль (наприклад, гумусово-ілювіальна), а також за них структур одному показнику в межах катени сукупністю індивідуальних структур. Іншими відповідає одна геохімічна структура. Після словами, різноманіття на рівні елементарних побудові оціночної матриці різноманіття лате ландшафтних одиниць є функцією кількості ральних структур визначається частота зустрі неоднакових видів структур або їх сукупностей. чання різних видів структури і рівень різно Різноманіття структур є високим (В) коли в маніття для педоекотону в цілому.

педоекотоні виділяється велика кількість Биоразнообразие и устойчивое развитие Таблиця 2. Види радіальних структур Структурний Види структури Особливості розподілу елементів (вміст) індекс Невиражена (рівномірна) Однаковий у всіх горизонтах Гумусо-акумулятивна Підвищений в горизонті Нор (Н) Елювіальна Підвищений в горизонті Не Ілювіальна Підвищений в горизонті Нр (НР) Гумусово-ілювіальна Підвищений в горизонтах Н і Нр Гумусово-елювіальна Підвищений в горизонтах Нор (Н) і Не Елювіально-ілювіальна Підвищений в горизонтах Нр і Рн Лесевована Підвищений в нижніх горизонтах У процесі оцінки різноманіття радіальних педотопокатен, за якими побудовані матриці структур слід враховувати розподіл кожного оцінки ландшафтного різноманіття педоекотону.

показника в ґрунтових профілях, що закладені в Були отримані індекс різноманіття латеральних межах катен. В оціночній матриці різноманіття структур і три індекси різноманіття радіальних елементарних радіальних структур (як і для структур: індекс різноманіття елементних латеральних структур) у комірки вводяться структур для окремих показників, індекс різно структурні індекси виявлених структур для маніття індивідуальних структур ґрунтових кожного n-го показника в кожному n-ому розрізі. розрізів, підсумковий індекс різноманіття частот Частота зустрічання визначається як для кожної зустрічання структур [2, с. 139-142]. На основі катени (стовпчик), так і для кожного розрізу наведених індексів визначається інтегральний (рядок). Внаслідок цього можна оцінити показник різноманіття радіальних структур, а різноманіття радіальних структур у катенах, а також підсумковий індекс ландшафтного різно також загальне елементарне різноманіття для маніття всього педоекотону (табл. 3).

всього педоекотону. Отже, педоекотон між середнім та сухим Для врахування частоти зустрічання різних Степом характеризується типовим ландшафтним видів радіальних структур будується оціночна різноманіттям. Це підтверджує те, що матриця частоти зустрічання радіальних струк- ландшафтна організованість екотонів є вищою, тур в катенах і їх різноманіття. В її рядках ніж в екотоноутворюючих структур і доводить розміщені розрізи, а в стовпчиках – структурні існування педоекотону між чорноземами півден індекси радіальних структур. Для кожного n-го ними і темно-каштановими ґрунтами, так як ланд розрізу в певній комірці вказано скільки разів шафтне різноманіття чорноземів південних і зустрічається певний n-ий тип структури. Оцінка темнокаштанових ґрунтів є більш низьким. З різноманіття структур проводиться як для катени іншого боку, типове ландшафтне різноманіття (по стовпчиках), так і для окремих розрізів (по позиціонує розуміння педоекотону як самостійної рядках). Ступінь різноманіття радіальних цілісної системи, яка характеризується певними структур для педоекотону в цілому дається за властивостями, структурою і функціонуванням.

сумарним різноманіттям індивідуальних струк- Також на основі цього, вслід за В.В. Нероновим тур розрізів і сумарному різноманіттю в катенах та Т.В. Боброю [3, с. 35-45], можна визнати [1, с. 137-141]. існування в екотонах відмінного від ядерних На основі аналітичних даних нами вста- систем типу цілісності – функціональної, або новлено види латеральної і радіальної структур цілісності взаємодії.

Таблиця 3. Ландшафтне різноманіття педоекотону між сухим та середнім Степом Різноманіття радіальних структур Підсумковий Різноманіття індекс Інтегральний латеральних Структур Частот ландшафтного Елементних показник структур ґрунтових зустрічання різноманіття структур різноманіття розрізів структур структур Т Т Н Т Т НТТ НТТ Проте в катенах деяких ключ-ділянок чими системами. Це є підтвердженням ландшафтне різноманіття є високим, що вмож- дискретності педоекотону між сухим та середнім ливлює їх виділення як певних активних центрів, Степом, що разом з явищем континуальності що відіграють роль своєрідних сполучних сприяє утворенню його поліморфної природи.

територій (екокоридорів) між екотоноформую Биоразнообразие и устойчивое развитие Список джерел Геохимическая структура как основа оценки ландшафтного разнообразия / Н.К. Чертко, А.А.

1.

Карпиченко, П.В. Жумарь, Т.А. Сергиеня // География и природные ресурсы. – Новосибирск: АИ “ГЕО”, 2006. – № 3. – С. 137-141.

Мороз Г.Б., Михайлюк В.І. Ґрунти середньо-сухостепового педоекотону Північно-Західного 2.

Причорномор’я : монографія / Г.Б. Мороз, В.І. Михайлюк. – Львів : ЗУКЦ, 2011. – 184 с.

3. Бобра Т.В. Проблема изучения геоэкотонов и экотонизации геопространства в современной географии / Т.В. Бобра // Ученые записки Таврическою национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «География». Том 17 (56). – 2004 г. – № 3. – С. 35-45.

УДК 581.9. (089) : 502.7 : 635. ЛАНДШАФТНО-ІНТЕГРОВАНІ КОЛЕКЦІЇ КВІТНИКОВО-ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В БОТАНІЧНИХ САДАХ Музичук Г.М.

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, м. Київ, Україна Ботанічні сади – осередки живої природи, потоків, що доцільно здійснювати двома діяльність яких пов’язана з мобілізацією, шляхами: 1) активізація робіт зі створення та вивченням, збереженням і наочною демон- пропагування спеціалізованих маршрутів у страцією фіторізноманіття природної та відповідних зонах природоохоронних об’єктів, культурної флори різних регіонів планети. 2) підвищення привабливості та розширення Одним із основних результатів виконання цих просвітницької значимості територій ботанічних завдань є сконцентроване відображення на садів, у чому основну роль покликані відігравати територіях цих установ як місцевого, так і декоративні рослини, переважна більшість із світового багатства природних та створених яких у наш час знаходяться на спеціальних людиною варіантів рослин. Відтворення фіто- закритих ділянках, а отже, недоступні для огляду різноманіття в максимально можливих відвідувачами. Вирішенню цього питання масштабах шляхом інтродукції видів і сортів значною мірою сприятиме ширше використання [3,8] та розробка й реалізація варіантів їхнього варіантів колекцій, які доцільно назвати використання у відповідних сферах економічної ландшафтно-інтегрованими, що, на противагу та природоохоронній діяльності є основними закритим колекційним фондам регулярного типу, завданнями ботанічних садів світу, в є доступними для масового огляду й водночас колекційних фондах яких зосереджена величезна органічно доповнюють ландшафтні композиції, кількість рослин різного призначення. Серед створені з дерев, кущів та трав’янистих рослин усієї їх сукупності важливе місце посідають природної, переважно місцевої, флори.

квітниково-декоративні культури, щодо яких Яскравим прикладом саме ландшафтно ботанічні сади займають особливе становище як інтегрованого типу є колекції декоративних досліджувані їхнього різноманіття та зберігачі кущових рослин у більшості садів світу.

генофонду. Використання такого прийому для квітниково Зважаючи на факт, що серед квітникових декоративних культур зустрічається вкрай рідко.

культур є значна кількість видів, які в природі Його запровадження дасть змогу, з одного боку, перебувають під загрозою зникнення, робота розвантажити (при необхідності) закриті щодо їх інтродукції, впровадження в практику колекційні ділянки, обмеженість площ яких садівництва та експонування в ботанічних садах часто стає на заваді подальшому збагаченню є також важливою складовою загальної генофонду, а з іншого – збільшити в цілому сукупності заходів із запобігання втрати рослин привабливість території ботанічного саду, а природної флори, які становлять інтерес для отже, сприятиме додатковому притоку відві населення. Оскільки існуючі загрози для дувачів, що є вигідним як з економічної точки багатьох декоративних видів пов’язані не лише з зору, так і в плані поліпшення просвітницької їхнім знищенням шляхом заготівлі (це питання роботи цих ботанічних установ.

все ж регулюється багатьма законодавчими та Ураховуючи те, що фітоколекції становлять нормативно-правовими актами й відповідними своєрідну зв’язуючу ланку, на якій діями уповноважених структур), але й часто з концентрується водночас інтродукційна, созоло надмірними антропогенними навантаженнями на гічна та економічна діяльність, таке їхнє стано фітоценози, особливо в місцях, наближених до вище й роль є підставою для збереження уваги населених пунктів, то одним із важливих до них як з боку теоретичної, так і прикладної допоміжних природоохоронних заходів є науки. Роботи щодо їх вдосконалення також впорядкування та переорієнтація рекреаційних сприяють вирішенню завдань «Всеєвропейської Биоразнообразие и устойчивое развитие стратегії збереження біологічного та ландшаф- кості до одновидових або близькоспоріднених тного різноманіття», зокрема, за напрямком природних популяцій. Вирощування рослин на діяльності 11 «Заходи щодо охорони видів, які відкритих, не ізольованих ділянках створює знаходяться під загрозою зникнення», яким значно сприятливіші умови для «втікання з визначається «необхідність зупинити тенденції культури», аніж культивування на захищених зменшення генетичного різноманіття диких, різними бар’єрами закритих територіях.

свійських та культурних видів, їх кількості та Уникнення близькості до одновидових приро розподілу…». дних популяцій необхідне для убезпечення Мета цієї роботи – обґрунтування доціль- останніх від генетичного забруднення, наслід ності та розробка принципів організації й ки якого поки що не можуть бути перед пропозицій щодо використання ландшафтно- бачуваними.

інтегрованих фітоколекцій як варіанту вдос- Із різних груп квітниково-декоративних коналення діяльності ботанічних садів зі ство- рослин найбільш придатними для організації рення, збагачення та експонування колекційних «економ-варіанту» таких колекцій є малопо фондів квітниково-декоративних рослин. ширені багаторічні культури. Традиційно При наявності достатнього фінансового закріплена за ними така назва [9] не зовсім забезпечення такі колекції можуть створюватися відповідає сучасному стану використання цих на засадах додаткової до основної діяльності з рослин, більшість з яких має великий попит у будь-яких квітникових культур. Їх розміщення в населення в зв’язку з високою популярністю різних точках території саду базуватиметься на ландшафтного стилю в озелененні. Аналіз врахуванні еколого-біологічних особливостей видового різноманіття цих культур із числа кожного зразка, його гармонійності з уже наяв- інтродукованих у різні роки в Україну свідчить, ними посадками деревних і трав’янистих рослин що для ландшафтно-інтегрованих колекцій та безпеки для оточуючої природної флори. придатні понад 400 видів та значне число їхніх Створення ландшафтно-інтегрованих колек- культиварів. Великий потенціал у цьому цій квітниково-декоративних рослин на умовах відношенні мають і окремі родини, яким незмінності трудових і матеріальних ресурсів із притаманна широка різноманітність за формою, мінімальними додатковими сезонними затратами розмірами й строками цвітіння рослин і їхніх базуватиметься на таких основних принципах. геліо-, гідро- та трофоморф, зокрема, Malvaceae 1. Добір видів і сортів, здатних успішно зростати Juss [4], Scrophulariaceae Juss. [7], Papaveraceae в режимі мінімізованого догляду. Необхідність Juss. [2], а також рід Anemone L. [5,6], що цього продиктована неминучою роззосере- займають вагоме місце у світовій культивованій дженістю таких колекцій на значній за площею флорі й за результатами вивчення яких у останні території, у тому числі ймовірним їх розмі- роки створено наукову базу для їх інтродукції в щенням у місцях, де може бути відсутня Україну та вже акумульовано десятки видів і належна інфраструктура для забезпечення пов- сортів у колекційних фондах.

норежимного догляду (зокрема, повноцінного До основних родів малопоширених поливу) і лімітуванням трудових затрат. багаторічних квітниково-декоративних рослин, 2. Орієнтація на демонстрування переважно види яких перспективні для створення видового різноманіття квітникових рослин, ландшафтно-інтегрованих колекцій, належать оскільки культивари, особливо ті, які різняться такі: Achillea L., Aconitum L., Actaea L., Adlumia за кількісними показниками (висота рослин, Raf., Adonis L., Aegopodium L., Agrostis L., Ajuga розміри квіток, суцвіть і листків та інш.), як L., Alcea L., Alchemilla L., Amsonia Walter, правило, не проявлятимуть своїх сортових Anemone L., Antennaria Gaertn., Anthemis L., особливостей належною мірою при Aquilegia L., Arrhenatherum P. Beauv., Artemisia вирощуванні в режимі мінімального догляду. L., Aruncus L., Aster L., Astrantia L., Baptisia 3. Обмеження використання культиварів зраз- Vent., Bergenia Moench., Boisduvalia Spash., ками, які відмітні переважно за якісними Brachypodium (L.), P.Beauv., Briza L., Brunnera показниками (відтінки й інші варіації Steven., Bupleurun L., Caltha L., Campanula L., забарвлення квіток та листків, різні їхні форми Cardiospermum L., Centaurea L., Cerastium L., тощо) за умови здатності таких сортів зростати Chelidonium L., Chrysanthemum L., Cimicifuga L., в режимі мінімізованого догляду. Consolida (DC.) S.F.Gray, Convallaria L., 4. Фізіономічна придатність рослин для вико- Coreopsis L., Corydalis Vent., Delphinium L., ристання в характерних для того чи іншого Deschapsia (L.) P.Beauv., Dianthus L., Dicentra саду ландшафтних композиціях, гармонійність Berch., Doronicum L., Dryopteris Adans., габітусу в різні періоди розвитку з оточуючим Duchesnea Sm., Echinacea Moench., Echinochloa рослинним середовищем. (L.) P.Beauv., Echinops L., Eleusine Gaertn., 5. Врахування потенційної інвазійності видів Elymus L, Epimedium L., Erigeron L., Euphorbia (разом з їхніми культиварами) та уникнення L., Festuca L., Filipendula Mill., Fritillaria L., розміщення садових варіантів виду в близь- Glaucium Mill., Gaillardia Foug., Gentiana L., Биоразнообразие и устойчивое развитие родів на окрему увагу заслуговують декора Geranium L., Geum L., Gnaphalium L., Gypsophila тивно-листяні рослини такі як Hosta Tratt., L., Helenium L., Helianthus L., Hepatica Mill., сучасний садовий асортимент якої нараховує Heuchera L., Hosta Tratt., Hunnemannia Sweet., близько 150 зразків (видів та культиварів) [11] і Iberis L., Lagurus L., Lavatera L., Leontopodium R.

Heuchera L.[1], що здатні гармонійно доповнити Br. ex Cass., Leucanthemum Mill., Leymus Hochst., майже всі варіанти ландшафтних композицій, Liatris Gaertr ex Schreb., Ligularia Cass., Lolium зберігаючи при цьому незмінно високу L., Lupinus L., Lychnis L., Lysimachia L., Macleya декоративність упродовж усього вегетаційного R.Br., Majanthemum Weber, Malope L., Malva L., сезону.

Meconopsis Vig., Miscantus L., Nepeta L., Аналіз інтродукованих у ботанічні сади Oenothera L., Omphalodes Mill., Papaver L., квітниково-декоративних рослин свідчить про Pennisetum Rich., Phalaris L., Phleum L., наявність великого за чисельністю і варіюванням Physostegia Bentch., Platycodon A.DC., Poa L., різних ознак різноманіття зразків, колекційні Polygonatum Mill., Potentilla L., Prunella L., фонди яких можуть створюватися у вигляді Ranunculus L., Rodgersia A.Gray., Roemeria експозиційних ландшафтно-інтегрованих колек Medik, Rudbeckia L., Salvia L., Sanguinaria L., цій, функціонування яких покликане як полі Santolina L., Sedum L., Senecio L., Setaria Palib., пшити видову насиченість, декоративні якості та Silene L., Solanum L., Stachys L., Stipa L., пізнавальну цінність призначених для огляду Tanacetum L., Telekia Baumg., Thalictrum L., ландшафтів, так і додатково приваблювати Tiarella L., Tradescantia L., Trollius L., Thymus L., відвідувачів у різні проміжки вегетаційного Vaccaria Wolf, Veronica L., Veronicastrum сезону.

Moench., Vinca L., Viola L., Wulfenia Jacq.

Створення ландшафтно-інтегрованих колек Окрім перерахованих, перспективними для цій окремих груп квітникових культур є перс створення цього виду колекцій є і низка видів пективним заходом із раціоналізації робіт зі цибулинних рослин, наприклад, представники збагачення генофонду цих рослин та підвищення родів Asphodeline Rchb., Asphodelus L., Allium L., економічної і соціальної значимості фітоколекцій Fritillaria L.та ін., а також окремі види родів Iris ботанічних садів.

L., Astilbe Buch.-Ham. ex D. Don. [1], Hemerocallis L.[10]. Серед усіх перерахованих Список джерел Буйдін Ю.В. Використання тіневитривалих багаторічних трав’янистих рослин для створення 1.

тематичних композицій у ботанічних садах та дендропарках / Ю.В. Буйдін, О.П. Перебойчук, Н.А.

Андрух. // Ландшафтная архитектура в ботанических садах и дендропарках: материалы Международной конф. (Киев, 8-11 июня 2011 г.) – К.: [б.в.], 2011. – С. 153-158.

2. Горай Г.О. Декоративні види родини макових (Papaveraceae Juss.) в умовах Лісостепу України:

інтродукційна оцінка, морфобіологічні особливості, перспективи практичного використання: дис. канд.

биол. наук: спец. 03. 00. 05 – ботаніка /Г.О. Горай. – К., 2011. – 175 с.

3. Камелин Р.В. Биологическое разнообразие и интродукция растений / Р.В. Камелин // Биологическое разнообразие. Интродукция растений. – Санкт-Петербург: АОЗТ «Копи Сервис», 1995. – С.5-6.



Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 26 |
 

Похожие работы:





 
© 2013 www.libed.ru - «Бесплатная библиотека научно-практических конференций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.